ЄСПЛ зобов'язав Україну виплатити компенсацію трьом ексв’язням СІЗО за погані умови утримання

Про це йдеться в рішенні на сайті суду у справі «Філоненко та інші проти України».

Так, заявники скаржилися на неналежні умови їхнього тримання під вартою та на відсутність у зв'язку з цим ефективного засобу правового захисту. ЄСПЛ визнав ці порушення.

Одного із заявників, Сергія Філоненко, тримали в Черкаському слідчому ізоляторі 2 роки, 10 місяців і 15 днів. Він скаржився, серед іншого, на погану якість їжі, її відсутність або недостатню кількість, пасивне куріння, брудну камеру, відсутність усамітнення в туалеті тощо.

Крім того, Філоненка тримали в камері не самого. Там на одного засудженого припадало до 3 м². Йому Україна має компенсувати 8,5 тисяч євро.

Олександра Лося тримали в Київському СІЗО 3 роки, 3 місяці й 26 днів. Він скаржився на погану якість їжі, запліснявілу камеру, недостатньо високу температуру в ній, відсутність свіжого повітря тощо. Йому присудили 9,5 тисячі євро компенсації.

Третім заявником був Віталій Варава. Серед його скарг — недостатня фізична активність на свіжому повітрі. Також він не міг усамітнитись у вбиральні, камера була брудна тощо. У таких умовах у Дніпровському СІЗО чоловік провів 3 роки 9 місяців і 3 дні. Йому присудили 9,8 тисячі євро компенсації.

«ЄСПЛ не вперше визнає порушення з боку України в справах щодо умов утримання в пенітенціарних установах. Кілька років тому уряд зобов’язали сплатити загалом понад 50 тисяч євро компенсації моральної шкоди сімом в’язням, яких також утримували в СІЗО у Дніпрі та Черкасах», — зазначає видання Zmina.

Що передувало?

В Україні з'явилися перші платні камери 8 травня 2020 року в СІЗО Києва. У них за окрему плату в СІЗО надають камери з поліпшеними умовами: більшою площею, холодильником, телевізором і столовим приладдям.

Міністр юстиції Денис Малюська зазначав, що платні камери — це не «ВІП-камери», а отримані за них гроші мають піти на ремонт старих приміщень.

Водночас колишня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова вважала, що запровадження платних камер у слідчих ізоляторах є порушенням рівноправності громадян за майновою ознакою.

Так, Денісова оскаржувала створення таких камер. А втім, у червні 2021 року Окружний адміністративний суд Києва (наразі ліквідований) закрив справу проти Міністерства юстиції.