Європарламент обрав лауреатом премії імені Сахарова ув'язненого уйгурського активіста: хто він такий?

 Ільхам Тохті — уйгурський вчений, який пʼятий рік відбуває довічний термін в Китаї за звинуваченням у сепаратизмі, архів
Ільхам Тохті — уйгурський вчений, який пʼятий рік відбуває довічний термін в Китаї за звинуваченням у сепаратизмі, архівhumanrightsdefenders.blog

Європейський парламент обрав лауреата премії імені Сахарова. Ним став Ільхам Тохті — уйгурський вчений, який пʼятий рік відбуває довічний термін в Китаї за звинуваченням у сепаратизмі. Він відстоює права уйгурської меншини Китаю і виступає за реалізацію регіональних законів про автономію. Церемонія вручення премії відбудеться в Страсбурзі 18 грудня.

hromadske розповідає, хто такий Ільхам Тохті та від чого намагався захистити свій народ.

Правозахисна діяльність

Ільхама Тохті вперше затримали у 2009 році після зіткнення між ханцями (найчисельніший етнос Китаю — ред.) і уйгурами у столиці Сіньцзяну (район Китаю, де мешкає уйгурська меншина — ред.). У своєму блозі він назвав ці зіткнення інспірованими штучно. За його словами його і раніше допитували, а також звинувачували у сепаратизмі після того, як той публічно виступив проти утисків уйгурів Пекіном. Тохті критикував Пекін за дискримінаційні заходи проти меншини, зокрема вказуючи на те, що у Сіньцзяні рівень працевлаштування серед уйгурів значно менший за ханців. Згодом активіста відпустили.

У 2013 році Тохті розповів журналістам, що бореться за права уйгурів, бо народ не має власного представництва: «В нас немає представників, немає власної газети. Що можуть зробити звичайні люди, коли стикаються із несправедливістю? Деякі з них будуть повставати і боротися». Вдруге активіста затримали у 2014, але цього разу вже не випустили.

Ільхам Тохті відомий своїми працями про уйгурсько-китайські відносини. У 2014 у суді він казав, що ніколи не закликав до відокремлення від Китаю, а навпаки виступав за спілкування між двома етнічними групами. З цією метою він заснував веб-сайт Uighurbiz.net, «який би дозволив китайськомовним читачам краще розуміти Сіньцзян». Однак, китайська влада засудила активіста саме за сепаратизм, що викликало критику правозахисних організацій.

У своїх роботах він навпаки наголошував на тому, що Сіньцзян має залишатися частиною Китаю, однак в той же час критикував поліцейську жорстокість проти уйгурів. «Коли мій батько вперше почав публічно висловлюватися на пілтримку прав уйгурів, він знав, що може закінчити у в’язниці. Але він вирішив боротися задля інших людей», — каже в коментарі DW дочка лавреата, яка зараз мешкає у США.

Хто такі уйгури та як Китай утискає їх права?

Уйгурська меншина мешкає у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю. Вони складають 45 відсотків населення району, а 40 відсотків — етнічні ханці. Всього у Китаї мешкає приблизно 10 мільйонів уйгурів. Відколи Китай відновив контроль над регіоном у 1949 році, у Сіньцзян мігрувало багато етнічних ханців, через що зараз уйгури стурбовані можливим витісненням власної культури.

Активісти, які борються за права меншини наголошують на тому, що Пекін дискримінує уйгурів. Одним з прикладів є так зване їх «перевиховання». За свідченнями журналістів та правозахисників, уйгурів ізолюють у «таборах з метою освіти». Декого висилають у рідні міста «під арешт». Дослідники розповідають, що активісти перебувають у постійному страху через можливі переслідування. Окрім таких порушень прав, проти уйгурів застосовують і побутову дискримінацію, змушуючи меншину почуватися себе людьми другого класу. Наприклад, уйгурам можуть відмовити здати номер у готелі.

Нагадаємо, у 2018-му лауреатом премії Сахарова став український режисер Олег Сенцов, який на той час був незаконно ув'язнений в РФ.

Премію імені вченого, дисидента і правозахисника Андрія Сахарова Європарламент заснував у 1988 році. Її вручають за видатний внесок у захист прав людини та основних свобод. Розмір премії складає 50 тисяч євро.

У 2014 році серед номінантів на премію Сахарова був Євромайдан, у 2015 році — депутатка Надія Савченко, у 2016-му — лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

Андрій Сахаров був радянським фізиком, дисидентом та правозахисником. Саме Сахаров є одним з творців першої радянської водневої бомби. Незважаючи на це Сахаров активно виступав за заборону випробувань ядерної зброї. У 1960-х роках академік очолив правозахисний рух СРСР, а КДБ стежило за ним та неодноразово обшукувало.

У радянській пресі ученого критикували, а роботи Сахарова друкували закордоном.

У 1980 році Сахарова затримали разом з дружиною. В незаконному ув’язненні він пробув сім років і за цей час провів три голодування (останнє понад 170 днів). Під час голодування Сахарова насильно годували та госпіталізовували.