Юридичний переворот. Як у «ДНР» вирішили лишити поза законом жителів із паспортами України

Не-громадянам «ДНР» приготуватися

Як стало відомо «Спектру» від джерела, близького до «ватажка ДНР» Дениса Пушиліна, цього січня в Донецьку тривають обговорення проєкту, результатом якого може стати повний відрив від регіону переселенців і тих, хто ще тримається за Україну. На експертному рівні перед ухваленням місцевою «народною радою» обговорюють законопроєкт про «громадянство ДНР» і обчислюють збитки від його появи. Законопроєкт написаний на основі закону про громадянство невизнаної республіки Абхазія.

Передбачається, що цей закон обмежить власників паспортів України з донецькою пропискою в праві продажу власних квартир і будинків, купівлі будь-якої нерухомості та підприємницькій діяльності. Громадяни України, що мають паспорти з місцевою пропискою, мають стати в Ясинуватій, Макіївці й Донецьку підозрілими особами, своєрідними іноземцями — в разі перевірки документів їх зможуть заарештувати на строк до 30 діб без жодних звинувачень — «до з'ясування особи».

Фраза «до з'ясування особи» стосовно людини з легітимним паспортом здається дивною тільки людям, що живуть за межами «ДНР» — місцеві силовики й нині вважають сумнівним будь-який український документ, виданий після 2014 року.

Зараз «громадянином ДНР» вважається будь-яка людина, що має потенційне право на отримання місцевого паспорта — тобто була прописана на непідконтрольній Україні території станом на квітень 2014 року. Ця тезу саме в такому вигляді записана в перехідних положеннях нового «Цивільного кодексу ДНР». Український паспорт із місцевою пропискою поки що дозволяв усе: здійснювати фінансові операції, займатися бізнесом і перетинати під час карантину російсько-український кордон.

До 2025 року єдиним документом, який буде захищати тутешнього мешканця, має стати паспорт «громадянина ДНР». Власники українських паспортів із пропискою на Донбасі, які мешкають на підконтрольній Києву території, а також їхні співгромадяни, яким відмовлять в отриманні паспорта «ДНР», втратять право здійснювати операції, займатися підприємницькою діяльністю тощо, і перетворяться в Донецьку на власників документів, виданих «ворожою державою». Відповідно, встановити особу за цими документами, за логікою місцевих силовиків, буде неможливо. Звідси, як кажуть джерела «Спектра», їхня вимога про додання в законопроєкт про громадянство норми про можливість застосовувати затримання в тридцять діб до власників українських паспортів, які здадуться конкретному патрулю підозрілими.

Наразі паспорти «ДНР» має не менше 15% населення. Офіційна статистика недоступна, але тих, хто отримав громадянство РФ (а без паспорта «ДНР» це неможливо), приблизно стільки ж.

Минулого року паспорти «ДНР» стали необхідним етапом для отримання громадянства Росії за спрощеною процедурою. Про необхідність отримання паспорта «ДНР» усім підприємцям протягом останніх місяців наполегливо повідомляють їхні податкові інспектори, а пенсіонерам про те, що «виплати від республіки» скоро не видаватимуть без цього документа, активно повідомляє «сарафанне радіо».

Все це створило дивовижний ажіотаж.

«Я пішла на "Головпоштамт" поцікавитися електронною чергою на паспорт "ДНР" влітку, в липні, — розповідає «Спектру» донецька приватна підприємиця Ірина. — Мені запропонували записатися поки на "здавання пакету документів на паспорт" у міграційну службу на 27 березня 2022 року! А потім ще чекати на виготовлення паспорта від трьох до шести місяців! Я не розумію, нащо він мені, хоча в податковій про це багато говорять останнім часом. І тут-таки через них "знайшлися" гарні виходи — обійти цю чергу мені пропонують "лише за 2 000 рублів". Ну, я поки почекаю!».

За даними інформованого джерела «Спектра», проєкт закону про громадянство містить перехідні норми щодо набуття чинності обмежень у правах громадян України — вони розтягнуться аж до 2025 року. Проте законопроєкт здатен уже сьогодні налякати мільйони людей як у самопроголошеній «ДНР», так і за її межами. Він також демонструє тривалість, фундаментальність і системність планів щодо переформатування територій і населення Донбасу.

На 11 січня 2021 року в Міністерстві соцполітики України стояли на обліку 1 459 022 вимушених переселенця з тимчасово окупованих територій.

Трохи більше 30 тисяч — це ті, хто виїхав із Криму, близько пів мільйона — пенсіонери, які продовжують жити в «Л/ДНР» з довідками «переселенців». Майже мільйон людей — це люди, які покинули свою нерухомість у містах «Л/ДНР» до кращих часів. Обмеження прав такої кількості людей може стати внутрішньополітичною проблемою для України.

Кавказький досвід

Закон про громадянство невизнаної республіки Абхазія містить обмеження на видачу паспортів місцевим жителям: наприклад, претендент повинен довести факт проживання на цій території з 1994 по 1999 рік. У законопроєкті, що готується в «ДНР», також обговорюється відмова в отриманні паспортів місцевим громадянам із сумнівною політичною позицією, що були відсутні на цій території тривалий час.

«В Абхазії (без громадянства — прим.«Спектра») ти не можеш нічого купити, займатися підприємницькою діяльністю чи займати певні посади. А ми ще додамо зверху!» — так енергійно розповідало про проєкт закону джерело «Спектра».

Ухвалення закону про громадянство, звісно, передбачалося й анонсувалося ще в указі «глави ДНР» про запровадження «паспортів ДНР». Посилання на нього є в перехідних положеннях нового «Цивільного кодексу ДНР».

Ось тільки в умовах «ДНР» це не означає, що підготовлений законопроєкт введуть в обіг одразу. В історії «Л/ДНР» вже були випадки, коли ухвалювали важливі закони, потім від них публічно відмовлялися, а потім вони раптом «спливали» та припадали в потрібний момент якраз до місця.

Ще рік тому на новорічних святах 2020 року після скасування комендантської години в Донецьку почалися затримання власників українських паспортів. Їх просто демонстративно забирали на кілька годин, питали про причини небажання отримувати паспорт самопроголошеної «республіки» і, зіпсувавши нічну прогулянку, відпускали додому.

Цього року затримання людей без «паспорта ДНР» в кишені під час свят вже не викликало колишнього ажіотажу, а практика обмеження прав — особливо власників нових пластикових паспортів України — стала буденністю.

З 1 січня 2016 року Україна почала видавати замість старих паперових нові електронні пластикові ID-карти, які з часом мають витіснити старі бланки. У «ДНР» отримання цього українського документа вже під час війни вважають крамолою, спробою людини вибрати «не ту сторону». Як повідомило «Спектру» джерело, присутнє на подібному обговоренні особисто, в Донецьку відбуваються цілі наради з метою запровадження заходів щодо людей, «які отримують українське громадянство».

Тут явна «вилка» — без чинного паспорта України неможливо отримати українську пенсію, соціальну допомогу, без нього не вступиш до вишу в Києві чи Полтаві. Істотна частина людей все ж отримує ID-картки замість застарілих паперових паспортів або як перший документ для дітей після досягнення віку в 14 років.

Тепер таких людей збираються жорстко змусити визначитися.

Також джерело «Спектра» повідомило про агітаційну кампанію з отримання новими громадянами Росії з «Л/ДНР» російських СНІЛС і ОМС, яка має стартувати найближчим часом у Донецьку. Досі більшість «донецьких» отримувала паспорти РФ без оформлення решти: без прописки в конкретному федеральному регіоні претендувати на російську пенсію, отримання материнського капіталу й медичну допомогу в межах ОМС неможливо.

Тепер людей переконуватимуть, що російські стандарти колись поширяться і на них, і до цього слід сумлінно готуватися, стаючи в черги по нові російські документи.

Крім російського телебачення, російського рубля, відкритого кордону тільки з Росією, в «ДНР» робиться усе, щоб інтеграція з Росією здавалася населенню безальтернативним плановим процесом.

Вже оголошено про швидке ухвалення «на основі російського законодавства» «Трудового кодексу ДНР».

Питання, чи з'явиться чи ні найближчим часом у місцевій «народній раді» набагато більш конфліктний «Закон про громадянство ДНР» на основі вже не російського, а абхазького законодавства — це радше маркер загострення протистояння навколо Донбасу.

За підтримки «Медиасети»

Автор: Дмитро Дурнєв, «Спектр»