«З мене стібуться». Шарій хоче відібрати у партії своє прізвище

Віктор Шарій у студії hromadske
Віктор Шарій у студії hromadskeОлександр Ференс/hromadske

«Партія Шарія» може залишитися без прізвища. Якщо здійсниться бажання Шарія — але не Анатолія, а Віктора.

Ми знайшли українця, який надав «Партії Шарія» своє прізвище. І це не Анатолій Шарій з Іспанії, а Віктор Шарій із Дніпра. Чоловік розповідає, що погодився позичити своє прізвище за 500 доларів. Але після цього всі почали з нього «стібатися», тож він хоче забрати в партії своє прізвище.

Натомість Анатолій Шарій запропонував йому відпочинок у Туреччині, пенсію в 10 тисяч гривень та допомогу з проживанням в Європі. Чи погодився на це Віктор Шарій — у нашому інтерв’ю.

Як так сталося, що ваше прізвище носить партія Шарія?

Це сталося у 2019 році перед парламентськими виборами. Мені зателефонували представники Анатолія Шарія та попросили дати дозвіл на використання мого прізвища, щоб відкрилася політична партія.

Хто саме телефонував?

Я вже імені не пам'ятаю. Був дзвінок із Києва, сказали, що вони представляють інтереси Анатолія Шарія та розповіли, що він хоче відкрити свою партію під своїм прізвищем. Вони запропонували мені 500 доларів, якщо я погоджуся (дати дозвіл на використання прізвища для реєстрації партії, — ред). На той час мені були потрібні гроші, тож я погодився дати дозвіл.

Як відбувався процес реєстрації партії на ваше прізвище?

Ми домовилися, по мене приїхав водій, і ми поїхали до нотаріуса оформлювати мій дозвіл на те, щоб вони могли скористатися моїм прізвищем.

Далі ви якийсь стосунок до партії мали?

Ні, взагалі жодного. Після того, як я дав дозвіл, я навіть забув на якийсь час про них.

Віктор Шарій у студії hromadskeОлександр Ференс/hromadske

В одному з останніх відео Анатолій Шарій, якого називають лідером цієї партії, розповів про те, що вас затримали в Дніпрі. Я процитую, що він казав про вас: «Они его забивали где-то в подвале для того, чтоб он дал нужные им показания».

Ні, ну це цілковита брехня. Взагалі-то я в Києві сам добровільно. Мені просто вже за весь час набридло все, що пов’язує з партією. Де б я не назвав своє прізвище, мені починають говорити: «Ось, ви якось причетні до партії». Я жартома кажу: «Так, це мій тато». Я ж завжди любив пожартувати.

Зараз я вже в Києві даю пояснення, щоб покінчити з «Партією Шарія» назавжди. Я хочу далі жити спокійно своїм життям, яким воно було раніше. І щоб моє прізвище ніде не фігурувало.

А що означає «даєте пояснення»?

Пояснюю: я хочу забрати дозвіл, який я йому дав, щоб він більше не зміг використовувати моє прізвище.

Анатолій Шарій також розповів, що ви були за кордоном, і він пропонував вам там залишитися.

Так, це було у 2020 році. На мене вийшла Тетяна Цимболінець, лідерка партії в Дніпропетровській області, і сказала: треба виїхати в Туреччину на якийсь час, тому що мені зараз небезпечно перебувати в Україні. Вона повністю оплатила мені путівку, і я вилетів до Туреччини.

Я там відпочивав і познайомився з таким собі Ромою. Розповів йому свою історію, як у мене склалося життя. Він мені каже: я маю знайомого, у нього людина працює в службі безпеки.

Йдеться про Службу безпеки України?

Ні, Російської Федерації.

ФСБ?

Так. Ось, і сказав, що він мені може допомогти з цією справою та дізнатися взагалі, чи я якось причетний до цієї партії. Для цього, сказав, мені треба надіслати йому фотографію свого паспорта. Я скинув у WhatsApp. За якийсь час він сказав, мовляв, усе нормально, ти не маєш жодної причетності до цієї партії.

З Романом, з яким ви познайомилися в Туреччині, ви продовжували підтримувати зв'язок?

Так. Я після повернення до України написав йому, що зі мною все нормально. Він казав, що якось за мене переймається. Він відповів: «Я радий, що у тебе все добре».

За якийсь час він подзвонив мені через відеозв'язок WhatsApp, ми з ним поспілкувалися. Він запитав, як справи, як у мене взагалі складається життя в Україні, чи ніхто мене там не чіпає — в такому плані. Я відповів, що я звичайна людина, нічого не зробив, чого б то за мною хтось полював. Він каже: «Добре, якщо що — телефонуй у будь-який час».

Десь за тиждень-два він ще знову зателефонував мені: «Привіт, брате (він завжди так називав мене), як у тебе справи?». І розповів, що летить у справах з Туреччини до Москви.

А що це було за знайомство, що людина тривалий час після Туреччини цікавилася вашим життям?

Ми під час відпочинку якось сильно з ним зблизилися. Ми постійно з ним гуляли, він показував мені Туреччину, показував місця там цікаві.

А це була випадкова зустріч?

Швидше за все, я так думаю. Такі зустрічі з незнайомою людиною так швидко не можуть відбуватися. І перейматися за мене, цікавитися й далі — це мало кому потрібно.

Роман Шабанов (ліворуч) та Віктор Шарій у ТуреччиніВіктор Шарій/Facebook

З відкритих джерел можна дізнатися, що Роман Шабанов представляється президентом правління компанії AGRALLAN HOLDING, яка займається банківською та інвестиційною діяльністю. Також він зазначає, що у 2010–2013 роках був помічником депутата російської Держдуми.

Коли в мене закінчувався термін перебування в Туреччині, я списався з Анатолієм Шарієм через месенджер. Написав, що закінчується термін, і мені треба повертатися до України. Але він відповів, що мені в Україну зараз не можна повертатися, мені там дуже небезпечно, і запропонував залишатися в ЄС. За деякий час Тетяна Цимболінець запропонувала мені обрати країну для того, щоб просити політичний притулок. Дві країни на вибір: або Німеччина, або Швейцарія.

Проте я відмовився, бо нічого протизаконного в Україні не робив, і мені ніхто притулку не дасть. Я знову вийшов на зв’язок з Анатолієм. Він відписав: «Твоє право. Хочеш до України — повертайся». І додав, що готовий виплачувати по 10 тисяч гривень щомісяця як пенсію. Я повернувся до України. І Анатолій мені переказував 10 тисяч щомісяця.

Що вам взагалі могло загрожувати в Україні, якщо вас хотіли залишити в Європі?

Чесно кажучи, мені справді нічого не загрожувало. Можливо, в їхніх особистих інтересах було, щоб я взагалі якось зник на певний час, щоб ніхто на мене не зміг вплинути, або я сам особисто не передумав забирати свій позов, з яким я тоді звертався. Я ж розумів, що полечу до іншої країни, мені ніхто нічого не дасть, а де я візьму гроші на зворотний квиток до України?

Віктор Шарій у студії hromadskeОлександр Ференс/hromadske

Як ви взагалі ставитесь до Анатолія Шарія?

Я його знаю тільки як блогера, який розповідає різну інформацію про всіх людей.

Ви дивилися одне з останніх його відео, де він розповідав про вас? Про те, як вас затримали в Дніпрі?

Так, я переглянув. Мені, звісно, дуже було смішно дивитися це відео.

А чому смішно?

Тому що це була просто брехня про те, як мене затримували. Це абсолютна неправда.

Там було відео, де когось витягують з машини. Це ви були?

Ні, це був узагалі не я. Це навіть не моя машина. У мене геть інша машина.

У відео Шарія ще був свідок, який розповідав, що по вас приїхав автобус.

Я не знаю щодо свідка взагалі нічого. Не було свідка. Якщо я сам, з доброї волі приїхав, то який може бути свідок?

А до партії як ви ставитеся?

До партії? Мені вже категорично набридло чути будь-що, пов'язане з Шарієм. Куди не глянь — скрізь Шарій, Шарій, і асоціюється це все з моїм прізвищем.

Може, коли дізнаються, що ви — Шарій, то автограф просять? Або сфотографуватися?

Ні, нічого не просять. Навпаки: починають якось підколювати, стібатися. Мені це неприємно вже стало в житті. І я хочу покласти цьому край.

Якби зараз Шарій запропонував вам ще кращі умови — ви казали про 10 тисяч — якби він запропонував більше для того, щоб ви виїхали за кордон, вступили в партію, чи, може, стали депутатом від його партії, ви б погодились?

Ні, я вже не хочу нічого. Я дивлюся, як він поводиться, і бачу, що зараз СБУ відкриє на нього кримінальну справу. Я не хочу стати співучасником, потрапити під слідство. Хочу жити спокійно своїм життям.

«Партія Шарія» з’явилася в червні 2019-го року після перейменування партії «Об’єднана Україна». За законом «Про політичні партії», ім’я людини в назві партії можна використовувати за умови, якщо особа надає письмову згоду, що має бути засвідчена в установленому законом порядку.

Віктор Шарій не є ані членом «Партії Шарія», ані співзасновником. Він лише дав згоду на використання партією його прізвища, що було завірено нотаріально.

Процес перейменування партії відбувався вже під час парламентської виборчої кампанії — за кілька днів до дедлайну висунення кандидатів у народні депутати (останній день подання заявок — 10 червня). На той час (із 27 травня по 17 червня) в реєстрі взагалі був відсутній голова партії. У підсумку всі кандидати з виборчого списку «Партії Шарія» зазначалися як безпартійні.

hromadske звертається до «Партії Шарія» з проханням надати офіційні роз’яснення: чому згоду на використання прізвища «Шарій» в назві партії отримали від Віктора Шарія, а не від Анатолія Шарія.