Життя

«За час правління Карімова Узбекистан став феодальною країною». Розповідь незалежної журналістки

Життя/«За час правління Карімова Узбекистан став феодальною країною». Розповідь незалежної журналістки
Зберегти
Вигляд

У суботу, 27 серпня, 78-річного президента Узбекистану Іслама Карімова госпіталізували з крововиливом у мозок. Близькі до влади країни джерела та деякі ЗМІ навіть повідомили про його смерть, однак пізніше це заперечили офіційні представники президента.

Правозахисники називають керівника центральноазіатської країни одним з найбільш жорстоких диктаторів сучасності. Його ставлять поряд із північнокорейським лідером Кім Чен Ином і президентом Зімбабве Робертом Мугабе.

Іслам Карімов є одним із небагатьох лідерів країн колишнього СРСР, які залишилися при владі ще з радянських часів. В Узбекистані не можна бути президентом більше 2 термінів, але кілька проведених референдумів дозволили йому беззмінно керувати майже 27 років.

Президент Узбекистану Іслам Карімов. Фото knews.kg

Про те, чого чекати Узбекистану, якщо Карімов не зможе очолювати країну, чи є у нього наступники і як зміниться геополітична ситуація в регіоні, Єврорадіо розповіла узбецька незалежна журналістка, головний редактор сайту centre1.com Галіма Бухарбаєва.

«Будь-який громадянин Узбекистану — власність держави»

За 27 років «карімовського» правління Узбекистан перетворився в феодальну державу, вважає журналістка. Вся економіка базується на продажу сировини. Головний продукт країни — бавовна. Все населення починаючи з серпня перетворюється у «бавовняних рабів».

«Ось мені й сьогодні розповідають правозахисники, що медики в Ташкенті збирають гроші на те, щоб уряд міг взяти робітників для збору бавовни, якщо вони самі не хочуть робити це. Якщо врожай залишатиметься на полях, то їх все одно можуть погнати «на бавовну» . Це свідчить про те, що будь-який громадянин Узбекистану — просто власність держави», — пояснює журналістка.

Я не знаю навіть, який голос у прем'єра. По телевізору його ніколи не показували. У нас був тільки один президент Карімов, який має право виходити і говорити

До 1993-го року вся опозиція в країні була знищена і розігнана. З тих пір в Узбекистані не проводилися вільні вибори. В останніх двох президентських кампаніях брало участь багато кандидатів, але вони боялися навіть сказати, що збираються стати президентами.

Думки, висловлені в західних ЗМІ, що наступниками тепер можуть стати прем'єр-міністр Шавкат Мірзіяєв або віце-прем'єр Рустам Азімов, Галіма називає спекуляцією.

Прем'єр-міністр країни Шавкат Мірзіяєв. Фото trend.az

«Ніяких серйозних підстав вважати їх наступниками немає. Вони просто є публічними. Велася дуже жорстка боротьба між дочками Карімова Гульнарою і Лолою. І Гульнара, як відомо, вже два з половиною роки знаходиться під домашнім арештом, тому що більше всіх заявляла про свої амбіції», — говорить Бухарбаєва і додає, що заява молодшої дочки Лоли про хворобу батька можна також вважати жестом, який показує її прагнення до влади.

«Насправді ні від Шавкат Мірзіяєва, ні від Рустама Азімова за 10 років я не чула жодної публічної заяви. Я навіть не знаю, який голос у цього Шавкат Мірзіяєва. Їх навіть по телевізору ніколи не показували. Адже у нас був тільки один президент Карімов, який має право виходити і говорити», — додає журналістка.

Чи стане Узбекистан демократичнішим?

Чекати глибоких внутрішньополітичних змін в Узбекистані не варто навіть на фоні суперечливої ​​інформації, яка доходить з Ташкента. Режим уже давно працює в тому ж форматі, що і диктатор, тому навряд чи діюча влада дозволить демократичні зміни. А підпільна опозиція має яскраво виражені ісламістські погляди, в чому не можна було дорікнути Карімова.

Кордон між Узбекистаном і Киргизтаном. Фото fergananews.com

Як зміниться ситуація в регіоні

Можливий відхід Карімова, водночас, може позитивно вплинути на ситуацію в Середній Азії. Адже  причиною войовничої дезінтеграції в регіоні був саме Карімов.

«Він завжди намагався ставити палки в колеса Таджикистану. Таджикистан довгий час страждав і від енергетичної блокади, і від перекриття залізниці. Країні відключали електроенергію в зимовий час. Це робилося, щоб підпорядкувати Душанбе Ташкенту. Ті ж проблеми були з Киргизстаном. Єдине, на що Карімов не наважувався – це сваритися з Казахстаном».

Галіма Бухарбаєва вважає, що змінити зовнішньополітичну ситуацію зможе лише ісламська підпільна опозиція. Якщо влада не визначиться у короткі терміни з наступником, і той швидко не візьме все під контроль, то ісламісти «спробують заявити про себе».

Під час правління Карімова Узбекистан впроваджував відносно незалежну політику щодо Кремля. І зближення Узбекистану з Росією може відбутися, якщо до влади прийде людина з максимально лояльних до Москви сил — зі Служби національної безпеки. Адже відкритих прозахідних політиків у країні немає.

Цей матеріал опубліковано в рамках інформаційного партнерства з Euroradio.fm

Пов`язані новини