За лінією невідомості. Що відбувається під час пандемії в «Л/ДНР» та в окупованому Криму

У Криму підтвердили перший випадок захворювання на COVID-19. До цього окупаційна влада стверджувала, що коронавірусу на півострові немає. Наразі у кримських лікарнях знаходяться кілька сотень пацієнтів із підозрою на коронавірусну інфекцію. Натомість із «ДНР» та «ЛНР» жодної «офіційної» інформації про коронавірус немає.

16 березня Україна обмежила пропуск через КПВВ на лінії розмежування, а 22-го ― остаточно закрила пункти пропуску. 21 березня зі свого боку КПВВ закрила і «влада» самопроголошених республік. Російська ФСБ перекрила «кордон» із Кримом 18 березня ― заборона діятиме до травня.

hromadske розбиралося, якою є ситуація з коронавірусом на непідконтрольних територіях Донбасу та в окупованому Криму, як там готуються до можливого поширення епідемії та чи дійсно це хороша ідея ― закрити зараз лінію розмежування.

Чи є коронавірус у «ДНР» та «ЛНР»?

Ще 13 березня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що в Горлівці, яка підконтрольна «ДНР», виявили 12 випадків зараження коронавірусом SARS-CoV-2. Джерел інформації він, щоправда, не назвав.

А 24 березня пресслужба Міністерства оборони України заявила, що самопроголошена влада на непідконтрольних територіях приховує поширення коронавірусу:

«Так, протягом минулого тижня тільки у 7 міській лікарні Луганська від нібито «звичайної пневмонії» померли 9 осіб. Однак, за висновками патологоанатомів, причини цих смертей мають ознаки, притаманні COVID-19, але це заборонено вказувати в офіційних документах».

За даними Східної правозахисної групи (СПГ), ще два тижні тому місцевих на непідконтрольних територіях переконували, що у «ДНР» помирають від свинячого грипу, а не коронавірусу. Тепер же самоізоляцію хворих із пневмонією контролює так зване «міністерство державної безпеки», у лікарів беруть підписку про нерозголошення, а в окремих лікарнях Макіївки та Донецька проводять розтин тих, хто міг померти від коронавірусу. Інформація про результати засекречена.

Віра Ястребова, адвокатка і директорка Східної правозахисної групи, каже, що самопроголошена влада ігнорує карантин. Місцеві «керівники» заявляють: коронавірус не зачепить Донбас. У так званих республіках проводять «суботники», зустрічі місцевих «організацій», роздають тисячі буклетів на масових акціях. Крім того, люди не розуміють рівня небезпеки, мають низький рівень життя і бояться лишитися без заробітку ― це також не сприяє карантину й самоізоляції.

«На окупованих територіях для протидії можливому поширенню вірусу не роблять нічого, апарати для штучної вентиляції легень не закуповують. Карантинні заходи ввели із запізненням, але і їх не дотримуються ― почали карантин із місцевих «чиновників», а про школи й транспорт і мови нема. Немає масок, необхідних медичних препаратів, закупівель у медзакладах, приватних лікарень, тестів. Але так само немає і відкритої інформаційної політики. На непідконтрольних територіях загроза вища і наслідки може мати гірші, ніж на решті території України», ― зазначає Віра Ястребова.

Правозахисниця додає, що питання коронавірусу на тимчасово окупованих територіях будуть вирішувати не стільки як питання охорони здоров’я, а як політичне. Вона прогнозує заниження цифр кількості хворих і замовчування. Самоназвані «керівники» намагатимуться не привертати уваги до проблеми, щоб показати, ніби дійсно контролюють ситуацію, а лікарі не зможуть зарадити через страх і залежне становище.

Як розповідають СПГ лікарі, що працюють на непідконтрольних територіях, у «ДНР» за два тижні 571 людина звернулась до лікарів через ГРВІ, 132 ― через пневмонію. «Влада ДНР» вирішила, що хворих із ознаками COVID-19 треба лікувати за межами Донецька. Для тих, хто потребує реанімації, у лікарнях поза Донецьком виділили 25 місць, для решти ― 545. На непідконтрольних територіях Луганської області з ГРВІ є 710 людей, а з підозрою на пневмонію ― 103.

У попередні роки подібних підрахунків не проводили, тому неможливо сказати, чи кількість звернень зросла.

Лікар-інфекціоніст Федір Лапій вважає, що є кілька причин для такої кількості звернень до лікарів на окупованих територіях. По-перше, зараз дійсно підвищена захворюваність на грип, що також може спричинити пневмонію. По-друге, її може спричиняти і пневмококова інфекція, до якої вразливі люди пенсійного віку. Але також це може бути і коронавірус ― та без тестів це не можна стверджувати. Так само не відомо, чи є на окупованих територіях апарати штучної вентиляції легень.

Варто також розділяти загрозу для окупованих Криму та Донбасу, адже на півострові система охорони здоров’я, хоч і за стандартами РФ, та все ж функціонує, а на сході інфраструктура, найімовірніше, відсутня.

«Багато тих, хто лишився на окупованому Донбасі ― люди похилого віку, ― додає Федір Лапій, ― що входять до групи ризику. Вони перебувають під загрозою, коли намагаються перетнути лінію розмежування, щоб отримати пенсію або ж зняти кошти в українському банку. Чи будуть вони дотримуватися дистанції? Маю великі сумніви».

Олександр Власенко, представник Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) в Україні, що постачає гуманітарну та медичну допомогу на Донбас, каже, що наразі інформації про коронавірус у «ДНР» та «ЛНР» обмаль.

«Ми не знаємо, яка ситуація з коронавірусом на Донбасі. МКЧХ постачає лише ті ліки, які просять місцеві «структури». Але ми не можемо постачати те, про що не було домовленості», ― пояснює він у коментарі hromadske.

Олександр Власенко наголошує, що не певен у наявності на тимчасово окупованих територіях тестів на коронавірус, і вважає можливе тестування в Росії чутками. До МКЧХ ніхто з непідконтрольних територій з проханням надіслати тести наразі не звертався.

Інформації щодо апаратів штучної вентиляції легень він не має, але вважає: якщо вони в «республіках» і є, то їх, у будь-якому випадку, у разі поширення вірусу буде замало.

Аби ми створювали більше важливих матеріалів для вас, підтримайте hromadske на Спільнокошті. Будь-яка допомога має велике значення.

Закриття КПВВ: порушення прав людини чи бар’єр для епідемії?

За січень 2020 року у Державній прикордонній службі зафіксували більше мільйона перетинів лінії розмежування з непідконтрольними територіями Донецької і Луганської областей, з Кримом ― більш як 1,2 мільйона.

13 березня Арсен Аваков запропонував заборонити перетин лінії розмежування тим, хто не має реєстрації на підконтрольній Україні території. 22 березня пропуск людей через лінію розмежування на Донбасі остаточно призупинили.

Група правозахисних організацій звернулася до РНБО та віцепрем’єра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова з проханням не вводити такої заборони. Коли ж пропуск через КПВВ таки обмежили, правозахисні організації, серед яких Донбас СОС, Центр прав людини ZMINA, Офіс з розробки гуманітарної політики України та інші, заявили, що цей крок є порушенням прав громадян і громадянок України.

Альона Луньова, менеджерка з адвокації Центра прав людини ZMINA, у коментарі hromadske зазначає, що в цьому випадку йдеться про порушення не права на пересування, а права на доступ до медичної допомоги.

«Ми фактично залишаємо власних громадян у небезпеці. Імовірно, сам на сам із хворобою тільки на основі «прописки» на окупованих територіях», ― наголошує Альона Луньова.

Правозахисниця вважає, що в цій ситуації варто було би посилити заходи безпеки на КПВВ і підсилити місцеві лікарні поблизу лінії розмежування. Вона зазначає: бажання людей у час пандемії перебратися на підконтрольну Україні територію ― цілком нормальне.

«Наші «гарячі лінії» обривали 16 березня, ― пригадує Альона Луньова. ― Іноді люди працюють на підконтрольних територіях, а на непідконтрольні їздять провідати батьків, дехто їздить через КПВВ по ліки або на планові операції. Цим людям не дали часу».

Головна вимога правозахисних організацій ― дозволити перетинати адмінкордон і лінію розмежування з гуманітарних підстав. Тобто треба прописати екстрені випадки, за яких людина може потрапити на підконтрольну територію чи навпаки ― наприклад, планове лікування чи смерть рідних.

При цьому пенсіонерам і пенсіонеркам, що перебувають на тимчасово окупованих територіях, уже дозволили не відмічатися планово на підконтрольній Україні території для нарахування пенсії ― до пандемії це треба було робити кожні 60 діб.

Що ж до ситуації на окупованих територіях, Альона Луньова наголошує ― достовірних даних держава не має. Але Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, у якому бере участь Україна, зобов’язує надавати медичну допомогу громадянам.

«Ми не можемо постійно казати, що там наші громадяни, а потім закривати їх на окупованих територіях без допомоги. Якщо треба буде евакуювати і допомогти, ми мусимо це зробити», ― каже правозахисниця.

Крім того, російська пропаганда може використати факт закриття КПВВ ― мовляв, Донбас не є частиною України.

Лікар Федір Лапій вважає, що закриття адміністративного кордону з Кримом і КПВВ на лінії розмежування дійсно може стримати поширення вірусу з обох сторін і зменшити навантаження на медичну систему. Але коронавірус може потрапити на територію Донбасу і Криму як з України, так і з Росії.

hromadske намагалося отримати офіційні коментарі щодо закриття КПВВ та його можливого впливу на гуманітарну ситуацію на непідконтрольних територіях. Ані в Міністерстві охорони здоров’я, ані в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, ані в штабі ООС прокоментувати ситуацію не змогли.

«Нам ні на кого сподіватися»

Олег (імена всіх героїв з непідконтрольних та окупованих територій змінені задля їхньої безпеки) живе в Луганську. Хлопець каже, що через закриття КПВВ хвилюються переважно пенсіонери й пенсіонерки ― через виплату пенсій. Решту ж турбує кордон із Росією.

Його закрили для всіх, хто не має паспорту РФ або ж намагається потрапити до Росії на автомобілях з українськими номерами ― але вже 23 березня заборону скасували.

«Кажуть, що склади повні, тому продуктів вистачить, ― розповідає хлопець, ― та й довозити їх будуть. Масок і антисептиків немає вже тижні 3, але не знаю, чи були вони до цього ― ніколи не перевіряв. А ліки тут дуже дешеві, тому всі активно згрібають парацетамол. Масові закупи в супермаркетах почалися ― скуповують цукор, макарони, крупи, м’ясо, туалетний папір. Але в людей не так багато грошей, щоб спустошити полиці».

Медіа «ЛНР» Олег не читає і не дивиться ― за його словами, місцевих вони узагалі мало цікавлять. Тож інформацію черпають і з українських, і з російських ЗМІ. Незважаючи на це, серед місцевих популярні теорії змови: нібито коронавірусу насправді не існує або ж його вигадали, щоб створити економічну кризу. Також популярна версія про те, що хворіють тільки в Китаї чи Європі, а Донбас вірус не зачепить.

«Але багато скептиків поступово починають усвідомлювати загрозу», ― додає Олег.

Оскільки роботи в «ЛНР» мало, місцеві часто їздять на заробітки ― переважно до Росії, рідше до Європи. Хлопець каже, що ані він, ані його знайомі не звертатимуться на місцеву «гарячу лінію», навіть якщо матимуть симптоми. У цьому, на його погляд, немає сенсу, адже медицини в Луганську за роки окупації не лишилося, апаратів штучної вентиляції легень, за чутками, лише кілька на всю самопроголошену республіку.

Олегові не страшно: «У нас невисока щільність населення, я працюю віддалено, маю продуктів на місяць уперед. В Україні чи Росії я почувався б менш захищеним ― це унікальний випадок».

Лєні з Донецька теж не страшно ― але тривожно. Вона працює у «державній» структурі. У неї на роботі нещодавно зачитували симптоми захворювання. Тепер щоранку працівникам міряють температуру, а відвідувачі повинні приходити в масках. Та наразі цим і обмежилися.

Дехто скуповує крупи, сіль і цукор. Дехто продовжує ходити на вечірки, іноді тематичні ― приурочені до коронавірусу. Маски й антисептики, привезені з Росії, знайти складно. Тестування теж проводити ніде ― знайомий медик розповідав Лєні, що проби надсилають до російських лабораторій. Кажуть, результати всіх тестів були негативними. Але дівчина сумнівається, що ці тести взагалі є в Донецьку.

«Не знаю, чим Росія може допомогти в цій ситуації, ― підсумовує Лєна, ― а Україна точно ніяк не допоможе. Нам ні на кого сподіватися».

«На півострові багато смертей від пневмонії»

Еля навчається в Криму в медичному університеті. Каже, що викладачі про коронавірус з ними не говорять, хоча нещодавно провели навчання на випадок поширення хвороби. Багато її одногрупників та одногрупниць упевнені, що на півострові його немає.

«Інформації немає ― всі тільки скуповують крупи й маски. Навіть роблять маски з туалетного паперу. Я тільки знаю, що в Криму коронавірус точно є, але поки що все приховують», ― каже дівчина.

Так само про брак інформації каже й Карина, що працює медсестрою в одній з міських лікарень півострова. Діяти лікарні повинні за наказом Російської Федерації: якщо під час чергування до лікарні потрапляє людина з ознаками COVID-19, що була в «неблагонадійних країнах», ― беруть аналіз і всіх закривають на двотижневий карантин у лікарні без можливості спілкуватися між поверхами.

Карина розповідає, що лікарні приймають тільки тяжких хворих, усі планові операції скасували до 12 квітня. Усі медпрацівники та медпрацівниці змінюють маски кожні дві години. Тестів на коронавірус у лікарні, де працює Карина, немає. Є шість апаратів штучної вентиляції легень. Карина каже: цього замало, але про додаткові закупівлі і мови немає. У Сімферополі можна зробити тільки посів зразків від інфікованого, щоб виявити патогенні грибки або бактерії.

Ані антисептиків, ані масок в аптеках уже не знайти, люди скуповують продукти.

«На півострові зараз багато смертей від пневмонії ― за кілька днів померло двоє моїх знайомих, ― каже Карина ще до першого підтвердженого випадку захворювання на коронавірусну інфекцію. ― В одного з них виявили грибок, але перебіг був дивним».

Через два дні після нашої розмови на півострові офіційно підтвердили перший випадок захворювання на COVID-19. Інфікований ― житель Євпаторії, що має російський паспорт і нещодавно повернувся з Франції, куди літав за українським біометричним паспортом. Інфікований мешканець окупованого Криму не врахований в офіційній статистиці хворих на COVID-19 в Україні.

21 березня місцеві медіа у Криму повідомили про майже три сотні людей, що мають підозру на коронавірус. Водночас окупаційна влада заявила, що кримські лікарні готові до можливого поширення коронавірусу ― мовляв, є 71 стерильний бокс, ліжкомісця у відділеннях, окремі машини «швидкої». Планують закупити додаткові носилки для особливо тяжких випадків.

Севастопольська лікарня має єдиний на півострові бокс для транспортування особливо тяжких хворих. Російська окупаційна влада ввела «гарячу лінію». У якому стані і чи є обладнання для штучної вентиляції легень ― достеменно невідомо, але для деяких лікарень протягом окупації його поставляли і наразі проводять тендерні закупівлі.

В’їзд «іноземним громадянам» ― тобто тим, що мають український паспорт ― до Криму російська ФСБ заборонила ще 18 березня.

Цієї весни в Криму поріг захворювань на ГРВІ перевищений приблизно на 7% ― так стверджує окупаційна влада. Карантин на півострові не вводили, але заборонили проведення масових заходів, а в аеропорту нібито перевіряють температуру всіх прибулих. Школи й університети не закривають ― лише деякі вищі навчальні заклади й окремі класи, де хворіє багато дітей.

Окупаційна влада Криму керується інструкцією від головного санітарного лікаря Російської Федерації. Але місцеві «депутати» мають і власні рецепти подолання коронавірусу ― наприклад, покладаються на цілюще кримське повітря.