113-й округ знаходиться в центрі Луганщини. З початку бойових дій на сході саме тут розташувалися українські військові бази та сюди почали прибувати тисячі переселенців. На цих парламентських виборах тут балотуються старі політики та ті, хто у 2014 підтримував «ЛНР» та бойовиків, а зараз хоче повернутися в український парламент. Як проти ексрегіоналів до Ради пішли активісти та чому регіон і досі підтримує проросійських політиків, у матеріалі Громадського.

«За наше Життя»

«Ви за кого голосувати будете?» — дві жінки поважного віку з велосипедом зупиняються на півдорозі. В центрі Сватового Луганської області з кожної дошки оголошень на них дивляться кандидати в депутати, попереду з тканини намету посміхається Гройсман. Сватівчанки дивляться на рекламу і сміються: «Ото Гройсмана повісили? Та пішов він! Обіцяв навчити нас, як жити. Ото й навчив!»

 «Я, например, «За наше Життя»! Більше нікого не прізнаю!», — говорить висока жінка у хустинці. Поруч із нею бабуся Ліда поправляє товсті окуляри й додає швидко: «І я за Бойка! Такий вже чоловік добрий. Нікого не оскорбляє!»

 «Ту молодеж я взагалі не признаю. Що вона понімає? — продовжує сватівчанка Ольга. — Ви ж не знаєте, як нам раніше жилося? Мені — краще. Зараз хліб щодня дорожчає! Ми жили з Росією лучше, чим зараз. Що той запад диктує все? Ми так сподівалися на Зеленського, а тут — і той по порошенківському путі йде».

113-й округ, де живуть бабусі, знаходиться в центрі Луганщини. Кордон із Росією тут лише на півночі, а люди в селах та в містах здебільшого україномовні або говорять суржиком. Під час президентських виборів 44% населення підтримали лідера «Опозиційної платформи — За життя» Юрія Бойка. Він народився неподалік від Сватового — у Рубіжному, тому тут його називають «своїм, місцевим». Молодому ж Зеленському тут віддали 22% голосів, сподіваючись на зміни в системі. Зараз мешканці готові підтримати і їхні партії.

«Чого ви прете на тих регіоналів? Та ви ж похлеще них будете! — запалилася пані Ольга під схвальні вигуки бабусі Ліди. — Ми не хвалили Януковича, він кинув всю країну напризволяще. Але ж газ був не такий! Що ми з дідом отримуємо чотири тисячі на двох, а за газ скільки? І вкалуємо на городі».

За оновлення влади

У переважно сільськогосподарському 113-му окрузі — близько 150 тисяч виборців. Сюди входять міста Сватове, Старобільськ, смт Білокуракине та Новоайдар, та ще майже сотня селищ. За право представляти регіон у парламенті цьогоріч тут борються 25 кандидатів, частина з яких — двійники та невідомі самовисуванці без політичної кампанії. Наприклад, від округу в парламент йдуть два Зеленських. Жодного відношення до президента вони не мають, проте можуть вкрасти голоси в інших, місцевих кандидатів.

 «Голосуйте за оновлення влади!», — чоловік у чорній футболці та з агітаційними листівками підходить до двох стареньких жінок, що сидять на лавах у селищі міського типу Нижня Дуванка, Сватівського району. Поки його помічники розклеюють поруч на стовпах та дошках плакати з його обличчям, кандидат у депутати по 113-му округу особисто знайомиться з потенційними виборцями.

«А це хто?» — бабуся вглядається в портрет на листівці й не одразу впізнає на ній свого співрозмовника.

 «Це я — керівник фонду «Восток SOS», організації, яка п’ять років допомагає тим, хто постраждав у конфлікті, — пояснює кандидат. — «Восток SOS» зараз висуває своїх представників у парламент для того, щоб допомогти ще більшій кількості людей».

«Щоб ще більше собі нахапали?» — обурюється жінка.

Кандидат в народні депутати України, керівник фонду «Восток SOS» Костянтин Рєуцький (в центрі) розмовляє з жінками у Нижній Дуванці, Луганська область, 2 липня 2019 року
Фото:

Громадське

Чоловік, що говорить цього дня з мешканцями Нижньої Дуванки, — луганчанин Костянтин Рєуцький. З початком війни на сході він разом із однодумцями почав допомагати переселенцям та військовим: збирав кошти, возив гуманітарну допомогу, розселяв людей, що втратили домівки. Як журналіст висвітлював болючі для регіону теми. 

За два місяці до виборів він і не думав, що балотуватиметься до Верховної Ради. Проте побачив серед зареєстрованих кандидатів по округу Володимира Струка — колишнього регіонала. За словами Рєуцького, Струк у 2014 році організовував та озброював бойовиків, які згодом разом із російськими найманцями захопили Луганськ.

«Як зроблять отут дорогу, де я живу, то і голосуватиму. А так — не піду. До цього за Бойка голосувала», — каже жінка.

«Вас не засмучує, що під час Бойка ці дороги не ремонтувалися? — намагається переконати жінок кандидат. — Разом із Дунаєвим та іншими вони фактично розікрали всі підприємства: у Лисичанську з 20 залишилося 2 працюючих. Навіщо голосувати за них?».

«Та за кого ж ще?»

Разом із Костянтином Рєуцьким на сусідніх округах балотуються і його колеги по «Восток SOS». Сам Рєуцький каже, що для нього головне не перемога: намагається зробити усе, щоб до Ради не пройшли такі люди, як Струк.

«У нас є інформація, що деякі дільничні та окружні комісії вже куплені, а тому тут будуть фальсифікації за різних кандидатів, — розповідає Рєуцький. — Ми будемо боротися та організовувати спостерігачів, оскаржувати кожен випадок юридично».

Кандидат в народні депутати України, керівник фонду «Восток SOS» Костянтин Рєуцький (в центрі) розмовляє з жінками у Нижній Дуванці, Луганська область, 2 липня 2019 року
Фото:

Громадське

В оточенні проросійських 

Головна площа Старобільска. Тут на центральній сцені давно вже висить банер «Під захистом українських військових», який повісили до річниці Операції об'єднаних сил. В неділю ввечері, за тиждень до парламентських виборів, місцеві зібралися послухати співака Павла Зіброва. Той сьогодні виступає на одній сцені з кандидатом у депутати Володимиром Струком. У натовпі кілька людей підняли плакати: «Струк = 13 000 убитых украинцев», «Песни на крови», «Кровь детей пивом не зальешь, водой не смоешь». Поруч майоріють і прапори «За Бойка!».

Володимир Струк агітує з гаслом «Стоп війна». У травні 2014 року він підтримав «народного губернатора» Валерія Болотова та ексдепутата ВР Олега Царьова, які оголосили референдум про незалежність «ЛНР». Також був одним з організаторів луганського Антимайдану, виступав на мітингах у захопленій будівлі СБУ, організовував загони “самооборони” з колишніх афганців і фінансував будівництво першого блокпоста бойовиків на виїзді з Луганська.

Задовго до початку виборів від благодійного фонду Володимира Струка почали роздавати окуляри, сертифікати на лікування, проводити концерти та будувати по всьому округу бювети з водою. Один з них стоїть і на вході в головний парк Старобільська. Періодично до людей, що приїхали сюди набрати води, підходить агітатор з листівками: розповідає, що Струк відновить зруйнований регіон, побудує дороги та, найголовніше, знизить ціни на газ.

Агітатор за кандидата у депутати Володимира Струка в наметі на головній площі Старобільска, Луганська область, 3 липня 2019 року
Фото:

Громадське

Цей чоловік-агітатор з команди Струка зізнається, що свого кандидата до виборів не знав, проте впевнений: він не може бути причетний до початку війни.

«А логіка де? Він теж чогось поїхав з Луганську, коли прийшла Росія і почався безлад серед зомбованих громадян України. Я їх поважаю, проте й пробачити не можу, якщо вони стріляють. Перші почали війну, — говорить агітатор. — Я іншим не довіряю. Зеленський? Він заграє. Талановитий актор, який і мені подобався, проте тепер я у ньому сумніваюся. А Порошенко та його гвардія — то мафіозне угрупування. Він у дитинстві не дограв у війнушки. Миру він ніколи й не хотів: таке положення йому вигідне».

Володимир Струк — самовисуванець, проте всіляко акцентує на підтримці популярного в регіоні Юрія Бойка. Він такий не один. Агітатор жаліється, що інший політик Олександр Лукашев всюди заявляє: у парламент його висунув Бойко особисто. У депутати Лукашев йде від «Опозиційної платформи», проте роздає цукор від «Нашого краю» та позиціонує себе частиною команди нардепа Сергія Шахова.

Разом із агітаційними листівками від Струка поширюють і «правдиву» інформацію про іншого кандидата — чинного депутата від округу Віталія Курила. За версією Струка, Курило голосував за «антинародні» закони: медичну реформу Супрун, вступ країни в НАТО, закон про мову, знищення “канонічної Православної церкви” на чолі з митрополитом Онуфрієм, декомунізацію та Кабмін Гройсмана. 

Виборець з агітаційною листівкою від Володимира Струка у кишені біля бювету у головному парку Старобільська, Луганська область, 3 липня 2019 року
Фото:

Громадське

Університет для депутата

Віталій Курило своїм місцем поступатися не збирається ані старим проросійським, ані новим політикам. Під час виборчої кампанії він активно використовує перевірені часом методи: агітує у школах та університетах. Дарує флешки випускникам шкіл, робить там ремонти, дарує техніку. 

Курило — президент Луганського національного університету, який, коли розпочалася війна, перемістили до Старобільська. Тут громадські активісти та місцеві налаштовані проти нього: кажуть, за три каденції депутат для округу нічого так і не зробив. Колишня вчителька та голова організації «Союз українок» Ольга Мірошниченко каже, що натомість депутат розвинув власний бізнес: забрав тисячі гектар державної землі, яка колись належала його університету.

«Це злодій та ворюга! — емоційно коментує Ольга Мірошниченко. — Люди, що працюють на його землях, отримують зарплати в конвертах. Він забирає бюджетні кошти, а свої обіцянки не виконує. Нам конче потрібна залізниця. Ми окраїна — доїхати зі Старобільська до Києва — ціла подія!»

За 80 кілометрів від Старобільська — селище Нижня Дуванка. Незадовго до виборів мами з маленькими дітьми одна за одною поспішали в напрямку місцевої школи. Там цього дня агітували за Курило.

«Сьогодні волонтери-аніматори для дітей свято влаштовують. Ось якраз за школою стоять, — пояснювала жіноче паломництво начальниця соціально-гуманітарного відділу Нижньодуванської селищної ради Олена Шевченко. — Це агітація від одного з кандидатів. Ми їм не забороняємо агітувати, бо це їхнє право на зустріч із виборцями. Проте організовувати нічого не допомагаємо».

Дівчата у зелених футболках зібрали з півсотні батьків у шкільній актовій залі. «Це свято вам від народного депутата Віталія Курила!», — сказали вони, розділили дітей на дві групи та почали конкурси й танці. Батькам роздавали календарики з фотографією Віталія Курила та листи з описом подарунків від депутата школі. Мами зізнавалися, що про нього раніше не чули, але голосувати готові.

«Я і телевізор не дивлюся, бо в мене шестеро дітей, — каже мешканка Нижньої Дуванки Ольга, обіймаючи доньку. — До цього Курила не знала, але голосуватиму за нього. Його всі хвалять. Як народ — так і ми».

Агітаторка від кандидата ВіталіяКурила у місцевій школі у селищі Нижня Дуванка, Луганська область, 2 липня 2019 року
Фото:

Громадське

Дочекатися миру

«Заходьте, заходьте!» — міський голова Сватового Євген Рибалко, який теж балотується до Верховної Ради, запрошує до свого кабінету. Він якраз розбирається зі своїм виборчим фондом, з якого має оплачувати всю агітацію. Зі спроб його опонентів підкупити виборців він тільки сміється: нехай політики дають людям стільки, скільки зможуть. З 25 кандидатів свого округу міський голова знає лише п’ятьох.

 «Є кандидат у депутати Курило. Він кидав партійними гаслами та грівся під їхніми ковдрами: «Батьківщини», «регіонів», БПП. А тепер — самовисуванець. Хоче у четверту каденцію, але що він зробив? Хіба в окрузі дороги є? Сполучення немає, медичного обслуговування теж, — згадує мер місцевих опонентів. — Також «Слуга народу» у нас з’явилася — Віта Сліпець. Вчора вона служила Аграрній партії, а сьогодні вже з президентом. Має, до речі, батька латифундиста, який голосував як депутат Луганської обласної ради від комуністів за створення «ЛНР». Так у нас життя помінялося за п’ять років? А тепер ми вже “слуги народу”».

Міський голова Сватового, кандидат-мажоритарщик на парламентських виборах Євген Рибалко у своєму робочому кабінеті, Луганська область, 3 липня 2019 року
Фото:

Громадське

Поки Євген Рибалко критикує своїх опонентів, правозахисниця Любов Ширяєва критикує і його роботу. Громадському вона розповідає про незаконні парковки, які будують у Сватовому, про махінації з квартирами, які купують державним коштом для дітей-сиріт, а також про спробу Рибалка подарувати місцевому прокуророві квартиру з комунальної власності. 

Агітувати усім кандидатам залишилося менше одного дня. Люди знову проголосують, хоч зустрічі та подарунки кандидатам обходяться значно дешевше, ніж нова дорога чи залізниця. Утім найбільше регіон хоче закінчення війни. Свій голос виборці готові віддавати тому, хто хоч трохи наблизить їх до миру.

Поділитись: