КПВВ «Майорське», Донецька область
Фото:

Spektr.Press

15 липня на Донбасі був «замінований» і блокований найбільший пункт переходу на лінії розмежування — КПВВ «Майорське». Спостерігачі пов'язують цю неприємність виключно з прийдешніми виборами до української Верховної Ради. В останній тиждень перед виборами кореспондент «Спектра» побував там, де виборча боротьба зовсім злилася з війною на Донбасі — в розділеному військовими діями 51-му виборчому окрузі: в Зайцевому, Майорську і Жованці.

Округ

Звичайний український виборчий округ — це близько 150 тисяч виборців і близько 100-150 виборчих дільниць для голосування. У 51 окрузі з довоєнних 95 залишилося лише 2 діючих дільниці, у списках виборців яких нині залишилося лише 2750 прізвищ. На нещодавніх президентських виборах у квітні тут голосувало всього шість сотень людей з чотирьох невеликих населених пунктів. Навіть у списках цих двох виборчих дільниць, що залишилися, частина людей — за лінією фронту.

В українському виборчому законодавстві не прописана процедура скасування виборів, результати волевиявлення громадян можуть бути зафіксовані за будь-якою кількістю виборчих дільниць, де голосування відбулося. Крім того, в законі про вибори немає поняття «непідконтрольні уряду території». Тож теоретично люди з округів під контролем «ДНР» можуть перейти лінію зіткнення в межах свого округу і голосувати на ділянках, що залишилися під контролем української влади, за свого кандидата в депутати. Це дуже суттєва деталь — переселенці з Донбасу і військові змінюють місце голосування і голосують лише одним бюлетенем — за партійні списки. Люди з пропискою в межах 51-го виборчого округу у своїх виборчих правах ніяк не обмежені.

51 округ — це Микитівка і Центрально-Міський район Горлівки з передмістями. Горлівка і Микитівка — непідконтрольні території, але внаслідок “повзучого” наступу ЗСУ останніх років утворилася дуга на фронті з меншою частиною села Зайцеве, селищем міського типу Майорськ і невеликими Жованкою, Бахмуткою та Пісками-2.

Костянтинівка, Донецька область
Фото:

Spektr.Press

Лінія фронту проходить просто селищем Зайцеве, воно роками не зникає з бойових зведень обох сторін і саме в ньому розташовані дві виборчі дільниці, що залишилися на підконтрольній українській владі території. Точніше, виборчі дільниці розташовані в будівлі військово-цивільної адміністрації Зайцевого, а сама будівля і зовсім — в «сірій зоні», на нічиїй землі. Тобто голосувати всі виборці округу, що залишилися, зазвичай ходять на нейтральну смугу. Пісні Володимира Висоцького тут згадувати не треба — квіти надзвичайної краси в українському Зайцевому всюди, а не лише на нейтральній смузі.

Округ, де голосують лише шість сотень людей, а депутат Верховної Ради в результаті виходить цілком повноцінний, привернув увагу багатьох людей з можливостями. За спостереженнями «Спектра», перемагати в цьому окрузі серйозно збираються щонайменше сім з двадцяти шести претендентів.

Один з цих двадцяти шести — колишній горлівської підприємець, а нині глава військово-цивільної адміністрації Зайцевого Володимир Веселкін. Він має повноваження набагато більші, ніж у будь-якого мера — у нього немає ради, він призначається особисто президентом країни, відповідає за всі аспекти життя підконтрольної громади і взаємодію з військовими на позиціях навколо. Ходить Веселкін зазвичай у військовій формі та під охороною пари автоматників — тут часто стріляють, тут особлива режимна зона.

Будинок у Зайцевому, зруйнований обстрілами ще у 2014 році, Донецька область
Фото:

Spektr.Press

Дорога

Негласний центр усіх доріг у цих місцях — контрольний пункт в'їзду та виїзду (КПВВ) «Майорське» — він найважливіший на Донбасі через географічне розташування. У Луганській області немає своїх автомобільних пунктів перетину лінії зіткнення, і потік людей із самопроголошеної “ЛНР” їде якраз сюди. За статистикою української прикордонної служби, тут завантажений пункт переходу.

Дорога на Майорськ починається від Костянтинівки, останньої нині тупикової станції залізниці перед лінією перетину і Донецьком. Біля вокзалу вже звичний крик таксистів, люди з баулами, що поспішають на автовокзал, гучне скандування з усіх боків: «На блокпост!!! На Донецьк!!! На Луганськ!!!».

Кореспондента «Спектра» везе Дмитро, водій бувалої червоної «дев'ятки» з битим лобовим склом. «Дев'ятку» нещадно трясе на ямах, попереду — внутрішній блокпост між Костянтинівкою і Бахмутом. Пильні бійці поліції з нашивками «Вінницька область» відразу роблять стійку на наші документи: «Обидва паспорти і хтось один у фільтраційний пункт, машину вбік!» — жорстко командує людина з автоматом. У вагончик нас веде вже інша людина в чорній формі нової патрульної поліції з нашивками «Чернігівська область» — видно, що народ на блокпості ще свіжий, на початку ротації в зоні ООС, і тому особливо уважний. Я — чоловік, у мене в паспорті донецька прописка і відсутня довідка переселенця — подібні перевірки в такому разі майже обов'язкова опція. Та раптом затримують не мене, а мого водія, та ще й викликають групу СБУ на блокпост. Побитий життям не менше, аніж його «дев'ятка», Дмитро флегматично спостерігає за метушнею навколо нас.

Червона «дев'ятка» водія Дмитра на КПВВ «Майорське», Донецька область
Фото:

Spektr.Press

У зоні війни багато людей з неймовірними історіями, мій водій гідно вибивається з цього ряду зі своєю — в 2016 році після розлучення з дружиною він вирішив махнути до Красноярська, звідки його в ці місця привезли батьки в 1983 році. Тамтешні російські чиновники примудрилися поставити печатку з двоголовим орлом про тимчасову реєстрацію в український паспорт — після повернення в 2017 році в Бахмут його затримують як шпигуна на кожному другому блокпості. «Так відпускають же потім! І паспорт же мій, чого його міняти?» — так само флегматично зронив він, коли ми від'їжджаємо від блокпоста. Нам пощастило, співробітники СБУ вже досвідчені і відмовляються виїжджати і затримувати «російського штірліца» з паспортом з двоголовим орлом на сторінці.

Флегматичність і повна аполітичність зраджує мого водія лише один раз, коли він чує, куди я після Бахмута їду. «Там Надя Савченко на вибори йде? Ось хороша баба, крутий у неї жарт з гранатою був про Верховну Раду, я дивився!» — каже Діма. Що ближче до фронту, то більш популярна в населення Надія Савченко, кандидатка в депутати по 51-му мажоритарному виборчому округу.

Пасажири чекають на відправлення автобуса в Майорськ на КПВВ «Майорське», Донецька область
Фото:

Spektr.Press

Надія

У партії «Суспільно-політична платформа Надії Савченко» не знайшлося грошей на виборчий внесок в 4 мільйони гривень, тож її список ЦВК не зареєструвала для участі в загальнонаціональних виборах. Головний актив партії виїхав на усічені мажоритарні округи Донбасу. Надія йде до Верховної Ради по 51-округу, її рідна сестра Віра Савченко — по 45 округу (центр в Авдіївці, відкриються 32 ділянки з 110), їхня прес-секретарка Тетяна Проторченко — по 52 округу в Торецьку (53 ділянки з 109). Вся команда з групою підтримки мешкає в прифронтовому Торецьку і мотається на мітинги в округи часто разом з Надією як найбільш впізнаваною фігурою партії.

«Ми в моєму окрузі не змогли навіть соціологічне опитування провести — люди бояться, люди ховаються, не кажуть, за кого вони збираються голосувати, адже всі вони тут одне одного знають, — розбовтані по чотирьох осколках сіл п'ятсот заляканих людей, — розповідає про свій округ «Спектру» Надія Савченко. — Все, про що вони говорять — яку «гуманітарку» привезли і хто її «роздерибанив», де знову обстріли були і яку плівку привезли закрити отвори вибитих вікон. Всі села мають дуже різні проблеми — всюди немає газу, в Зайцевому є світло, але немає води, вона привізна, на Пісках є вода і світло, Жованка на лінії фронту, і я тільки отримала туди перепустку, треба поїхати подивитися...»

Кандидатка у народні депутати Надія Савченко біля КПВВ «Зайцеве», Донецька область
Фото:

Spektr.Press

Із перепустками в Надії Савченко окрема епопея. Вона заявила на всю країну про бажання поїхати до непідконтрольної Горлівки агітувати виборців на своєму окрузі. У самому окрузі в конкурентів і представників спеціальних служб це викликало справжню паніку. Коли в окрузі голосує 600-800 людей, навіть кілька сотень людей «зі сторони» (з території самопроголошеної «ДНР») можуть повністю змінити картину в день виборів. Цих людей, які цілком легально і за всіма законами можуть змінити місце голосування в межах свого округу на Зайцеве, за лінією перетину більше ста тисяч. Ба більше, в тій половині Зайцевого, яка за лінією фронту, мешкає понад тисяча людей, яким зовсім не треба змінювати місце голосування — вони і так вже в списках на цих двох ділянках. Навіть якщо лише вони поїдуть через КПВВ «Майорське» у день виборів, теоретично у Верховній Раді може з'явитися народний депутат, обраний переважно голосами людей з ДНР.

У тому, що Надія Савченко спробує поїхати через лінію зіткнення, не сумнівався ніхто: позивний Надії на війні — «Куля» — досить ємко її характеризує. Перепустку через лінію фронту від СБУ їй в результаті не дали — як носію державної таємниці.

«Я отримувала перепустку СБУ на той бік к 2016 році, і жодна державна таємниця і депутатський мандат нікому тоді не заважали, — розповіла «Спектру» Надія Савченко. — У моєму окрузі вистачає кандидатів від «опозиційних» блоків і платформ, які кажуть, що вони в «чорних списках» на тому боці і не можуть поїхати туди. Зачекайте, шановні, я у всіх списках взагалі як «каратель» там, в «Миротворці» тут, і що далі? Вони ж всі кричать, що вони за мир. Ну то вперед!»

Кандидатка у народні депутати Надія Савченко біля КПВВ «Зайцеве», Донецька область. На стіні — агітаційні плакати кандидатів-мажоритарників на 51-му виборчому окрузі
Фото:

Spektr.Press

У Майорську знайому машину зустрічають прикордонники, всі пересування Савченко фіксуються, про них відразу йдуть доповіді вгору. Та самі бійці досить добродушні. Наша машина проходить далі й метрів за триста впирається в блокпост з дуже здивованими українськими солдатами — це «Нуль», крайні перед противником позиції. Тут під Майорськом перетинають лінію фронту цивільні люди, їх натовп терпляче чекає команди навпроти нас, аби пересісти вже в український автобус (наскрізний проїзд пасажирського транспорту через лінію зіткнення заборонений).

У прикордонників виникає думка, що народний депутат Надія Савченко може спробувати прорватися через блокпост в Горлівку на стороні «ДНР», і Савченко доводиться їх довго заспокоювати.

Ми повертаємося і намагаємося потрапити вже в Жованку. Розбитою дорогою, густо зарослою деревами, в яких, тим не менше, видно численні дроти польового зв'язку. На самому початку шляху підбираємо літню жінку. «Бідуємо, а не живемо, — розповідає вона. — Ми ж їздимо далі за лінію розмежування, так вони ж зовсім нічого не знають про те, як ми живемо, ну які там у них проблеми — про тарифи говорять, ще про що? Тут же в нас немає такої теми побутової, щоб не було з нею проблем!»

Жованка — це передові позиції 53-й бригади ЗСУ, на околиці періодично відбуваються бої, в селі при цьому мешкає 134 виборця — вони тут все лічені — вкрай важливий населений пункт для перемоги в окрузі. Село зелене, прикрашене місцями посіченими уламками, іржавими жовтими газовими трубами, перед єдиною автобусною зупинкою — стінка з земляних фашин, що прикривають це місце від уламків. Зверху стінки ростуть квіти, низ її побитий уламками мін, поруч кудахчут кури.

Єдиний магазин теж щільно посічений уламками, а всередині типовий військовий асортимент — пральний порошок, зубна паста, креми для гоління, жодного алкоголю і багато різних солодощів.

Єдиний магазин у Жованці, Донецька область
Фото:

Spektr.Press

У солдатів хороші зарплати і вони люблять солодке, при нас закуповуються кілька бійців, які відігнали нас з крайньої вулиці села — небезпечно! Один з Кривого Рогу, інший з міста Сватове Луганської області. У магазин прибігає медик підрозділу, Яна з Сєвєродонецька. «У нас взагалі більшість з Донбасу зі вкрапленнями Дніпропетровської області, — пояснює вона і раптом просить: Надіє, я вас лише по телевізору бачила, можна з вами сфотографуватися!?».

Від магазину до крайнього протитанкового їжака метрів сімдесят, назустріч йде літній чоловік, це дід Микола — він повертається з центру села з газетами і плакатами кандидата від «Опозиційної платформи — За життя» Андрія Альоші. «Цей місяць взагалі такий, всім ми потрібні! — каже він. — Увечері цей Альоша, в обід якась Черенкова приїжджає, і ось Надя Савченко!»

Жовту газову трубу після будинку діда Миколи розбило, і її демонтували, розбита велика частина будинку, проте збереглася піч, і він топить її брикетами, які привозять якісь західні благодійники. Два рази на тиждень — по вівторках і четвергах — до села їздить маршрутка і можна сусідам замовити свіжий хліб чи попросити заплатити в Бахмуті за електрику. На початку війни електрики тут не було півтора року, нині відновили — так що жити можна і між виборами!

Яке воно, це життя, ми бачимо відразу ж. Приїжджає автобус, збирається «натовп» з десяти людей — хтось вивантажує мішок з цукром, хтось роздає сусідкам квитанції про оплату комуналки, ліки з аптеки з чеками і свіжий хліб.

Жінки очікують на автобус у Жованці, Донецька область
Фото:

Spektr.Press

Політична боротьба на війні

Увечері кореспонденту «Спектра» вдалося потрапити на цілий мітинг — прийшли 34 людини! Зустріч проводив Андрій Альоша, який наголошував на тому, що він не великий політик, а ось «проблеми вирішить» — з армійським командуванням домовиться, як розмінувати і почистити посадку вздовж дороги, там автобуси не можуть їздити через дерева, що розрослися. Ще от благодійний фонд усім робитиме ремонт — будматеріали привезуть завтра, бригада з місцевих уже зібрана...

Взагалі-то 18:00 — екстремальний час для початку політичних зустрічей і бесід, до цього часу потроху прокидається війна. На околиці починають стріляти — автомати, кулемети, гучні та короткі «бахи» — ніхто в групі місцевих навіть вухом не веде! Мінометних ударів немає, стріляють далеко, десь під Микитівкою або Гольмою — чого відволікатися від цікавої бесіди? Альоша якраз почав про повернення зарплат працівникам Донецької залізниці, їх тут десяток в Жованці та тридцять у всьому окрузі — солідна група. Начальник дороги має лист Кабміну про небажаність «фінансування тероризму» і не розблокує зарплати за два роки, але без проблем виплачує їх з пенею протягом семи днів за рішеннями судів. Альоша не домігся прогресу в розмові «за поняттями», тепер організовує адвоката.

Андрій Альоша — один з потенційних лідерів гонки з тієї простої причини, що за кандидата в президенти Юрія Бойка тут навесні проголосувало 57% жителів. Лідер партії «Опозиційна платформа — За життя» Юрій Бойко особисто приїжджав агітувати за свого кандидата. Та під обстріли не поїхав — кілька сотень виборців вивозили на зустріч з ним і Андрієм Альошею до Костянтинівки, годували обідом.

Зустріч кандидата у народні депутати Андрія Альоші з виборцями у Жованці, Донецька область
Фото:

Spektr.Press

Соціологічні опитування тут не працюють — люди тут недовірливі і трохи злі, на питання відповідають вкрай неохоче — тутешні села переходили з рук в руки вже декілька раз. І ще вони вкрай роз'єднані — велика кількість гуманітарної допомоги з різних джерел і різних видів багатьох посварила, заздрість тут — друге почуття після військових страхів.

«Бачите дівчинку товсту? — голосно шепоче мені місцева жителька Тетяна в Зайцевому. — Два роки до школи не ходила, тільки зараз батьки в один клас з молодшим братом відправили, на гуманітарці розгодувались!».

Сама Тетяна дуже незадоволена — їй німці не замінили вибиті вибухом нестандартні панорамні вікна в будинку, їх треба робити на замовлення. Таблички із словами: «Відремонтовано на гроші Міністерства закордонних справ Німеччини» тут красуються на двох будинках з будь-яких трьох. Ще Володимир Веселкін постійно «зменшував» їй допомогу. Передвиборча стратегія голови військово-цивільної адміністрації полягає в тому, що він тут на місці переживав з людьми війну. Та за моїми спостереженнями, люди його недолюблюють — майже у всіх будинках хтось у від'їзді, в «ДНР», Україні чи в Москві на заробітках. Голова ВЦА допомагав і допомагає визначитися благодійникам з нужденними і чітко знає, скільки людей за фактом мешкають у кожному будинку.

Агітаційний намет кандидата у народні депутати Андрія Альоші на КПВВ «Майорське», Донецька область
Фото:

Spektr.Press

Зайцеве — особливе місце: тут в парі сотень метрів, буквально на іншому кінці вулиці — лінія фронту, а діти кажуть: «Нам ворота футбольні дядько поставив, ми йому і допомагаємо!». Дітей тут рівно 18, і це бойовий загін одного з кандидатів — Олександра Ковальова з організації ветеранів Афганістану «Ніхто крім нас!». Ковальов роздає продуктові пакети дорослим і працює з дітьми — вони всі одягнені в його футболки, клеять його плакати і знімають чужі. Дітей від своїх воріт і парканів жителі не ганяють. «Вони ж не просто так клеять, може хоч зароблять?» — каже одна з бабусь і тут же ділиться пліткою, каже, що Ковальов возить дітям безкоштовну піцу і якось привіз і напої — енергетики. Одна з мам за це ганяла його селищем, мама авторитетна, до неї дослухаються. Такий конфлікт — великий електоральний ризик для кандидата в такому компактному окрузі.

Великий і помітний в цих місцях кандидат від «Опозиційного блоку» Олександр Вишняков. Нині він один з “топів” корпорації Ріната Ахметова, але в найважчі роки війни був директором благодійного фонду «Допоможемо» найбагатшого українця. Через ці місця Вишняков в 2014 році проривався з колоною гуманітарної допомоги в Донецьк, особисто допомагав людям в Зайцевому. Фонд «Допоможемо» лише в Донецьку до березня 2017 року (до заборони на роботу в ДНР) роздавав півмільйона пакетів з продуктами щомісяця і продовжує допомагати людям у сірій зоні і прифронтових населених пунктах.

Олександр Вишняков з червня не виїжджає з округу, часто залишається ночувати в будинках Жованки, Зайцевого, Бахмутки — це особлива довіра. «З мужиками іноді на риболовлю вибираємося вранці, зверху стріляють, а ми тихесенько сидимо на нашому секретному місці на водоймі з вудками!» — каже він Спектру». Олександр щиро «продає» своїм виборцям турботу, входження до сім'ї величезної корпорації, частинами якої є чемпіон України ФК «Шахтар», Фонд «Допоможемо», маріупольські металургійні комбінати та інший великий бізнес.

Веде активну кампанію, ходить дворами, нагадує про себе і лідер групи «Відповідальні громадяни» Марина Черенкова. У 2014 і 2015 роках якраз її група була оператором, який довозив «гуманітарку» фонду «Допоможемо» до найзгубніших місць, одним з яких було Зайцеве.

Підліток у футболці з агітацією кандидата у народні депутати Олександра Ковальова з організації ветеранів Афганістану «Ніхто крім нас!», Донецька область
Фото:

Spektr.Press

До низки кандидатів-благодійників можна віднести і народного депутата Наталю Веселову. В 2014 році вона організовувала фонд підтримки добровольчого батальйону «Донбас». Пізніше мала відношення до відновлення електропостачання цих місць.

«Мінування» КПВВ «Майорське» 15 липня напевно допомогло зупинити якусь кількість бажаючих проголосувати на українських виборах. У вівторок, 16 липня, джерело «Спектра» в окружній виборчій комісії 51 округу повідомив, що на 16:00 останнього дня перереєстрації в окрузі додалося 400 виборців, з яких 295 — це військові, які не голосують за кандидата на мажоритарній частині виборів. 105 нових «горлівських» виборців можуть і «качнути» вибори депутата в такому маленькому окрузі. Ну і ніхто не скидає з рахунків людей з непідконтрольної частини Зайцевого — їх може під'їхати в день виборів і сто, і двісті.

/Матеріал «Спектра» опубліковано в межах обміну Медиасети

Автор: Дмитро Дурнєв
Поділитись: