«За життя» має підстави для оскарження зняття недоторканності — експерт з конституційного права

«Опозиційна платформа — за життя» має підстави оскаржити в Конституційному суді рішення парламенту про зняття депутатської недоторканності, бо під час його ухвалення ймовірно були порушення.

Про це в ефірі програми «Нині вже» на hromadske заявила голова аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей» Тетяна Хутор.

Вона не погоджується з тим, що депутати не порушили жодної процедури.

«Тому що є стаття 149, частина 6 регламенту (Ради — ред.), там де чітко написано, що попереднє схвалення має відбутися не на попередній сесії, а на попередній черговій сесії. А це була не чергова сесія», — сказала вона.

По-друге, депутати мають право розглянути законопроект так швидко, якщо Конституційний суд визнав, що він повністю і в цілому відповідає вимогам Конституції.

«Конституційний суд сказав: в цілому відповідає, але є застереження від Венеційської комісії і від певних інших міжнародних організацій. У нас застереження були, тому ми не могли йти цим шляхом (швидкого розгляду — ред.)», — наголошує експеркта з конституційного права.

Вона уточнила, що за наявності застережень, згідно з регламентом, депутати мають визначити строки додаткового розгляду документу, внести правки, провести засідання комітету.

«Якщо ви подивитесь картку законопроекту, всі ці кроки були пройдені, просто справа в тому, що в результаті ні до чого це не призвело, а так все говорить про те, що за такою процедурою йти не можна було», — сказала Хутор.

Вона вважає, що «Опозиційна платформа — за життя», яка вже заявила про намір оскаржити в Конституційному суді зняття недоторканності, має підстави це робити. Водночас спрогнозуввати рішення суду дуже важко, вважає експертка.

Нагадаємо, Верховна Рада проголосувала за зняття депутатської недоторканності. Ухвалений закон передбачає внесення змін до ст. 80 Конституції України. Зокрема, скасовується норма, згідно з якою народних депутатів не можна було притягнути до кримінальної відповідальності, затримати чи взяти під варту без згоди Верховної Ради.

Інша норма статті, згідно з якою народні депутати не будуть юридично відповідати за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах (за винятком відповідальності за образу чи наклеп), продовжить діяти.

Зміни мають набути чинності з 1 січня 2020 року.