Забезпечити відповідальність за порушення прав людини — ключовий меседж Місії ООН після 5 років роботи в Україні

Фіона Фрейзер п’ять років поспіль очолювала Моніторингову місію ООН з прав людини в Україні, яка відвідувала в’язниці по обидва боки лінії фронту, рахувала цивільні і військові жертви на війні, говорила з представниками СБУ про незаконні утримування людей у таємних тюрмах, ходила на ЛГБТ-прайди і наполягала, щоб усі громадяни України, незалежно від того, де вони мешкають, отримували зароблені пенсії. 

Громадське поговорило з Фіоною Фрейзер перед тим, як вона покине посаду керівниці місії в Україні.

Цивільні жертви війни на Донбасі

За останніми даними Моніторингової місії, за час конфлікту на Донбасі загинули 3332 мирних мешканців, більше 7 тисяч людей були поранені.

Місія ООН з прав людини фіксувала жертви по обидва боки лінії фронту з початку конфлікту у 2014 році. Інформацію перевіряють шляхом інтерв’ю з постраждалими або вивчаючи офіційні документи.

За словами Фіони Фрейзер, останніми роками жертв серед цивільного населення поменшало. Водночас у доповідях Місії йшлося про те, що у 2019 році 80% жертв серед цивільного населення спричинені обстрілами території, яку контролюють так звані «ЛНР» та «ДНР». Це може бути результатом дій Збройних сил України.

Ще 20% жертв серед цивільних — зафіксовані на підконтрольній Україні території, тобто спричинені обстрілами бойовиків самоназваних «республік». 

Ув’язнені

У 2015-2016 роках Моніторингова місія ООН мала доступ до місць позбавлення волі по той бік фронту — спілкувалися не лише з людьми, затриманими під час конфлікту, а й тими, кого засудили до його початку і мали перевести в місця позбавлення волі на підконтрольній Україні території.

Важливо мати змогу регулярно, конфіденційно і безперешкодно відвідувати такі місця — наголошує Фрейзер. 

За словами очільниці місії, «постійно триває робота над отриманням можливості спілкуватися з тими, хто утримується по той бік лінії зіткнення».

Саме під час таких інтерв’ю учасникам Місії вдалося дізнатися і задокументувати те, що, починаючи з 2014-го, по обидва боки лінії фронту людей упродовж років тримали під вартою без зв'язку із зовнішнім світом, з ними жорстоко поводилися, катували, були й випадки примусової праці.

Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер, Київ, 8 липня 2019 року
Фото:

Громадське

Незаконні в’язниці

Служба безпеки України досі так і не визнала утримування людей в незаконних тюрмах.

Місія ООН з прав людини задокументувала перелік справ, коли людей утримували без зв'язку із зовнішнім світом, зокрема, працівники СБУ. Було встановлено імена 184 людей, утримуваних у будівлі Харківської СБУ протягом 2014-2016 років: «Але робота, яку ми зробили протягом останніх 5 років, дала нам зрозуміти, що це була не лише Харківська СБУ. А ціла низка місць по обидва боки лінії зіткнення. Наразі ми виявили 51 таке місце утримання. Харківська СБУ — це найвідоміше місце, але була й низка інших на підконтрольній уряду стороні»

Подібні місця виявили також у так званих «ЛНР» і «ДНР». Найбільш відоме з них — «Ізоляція» в Донецьку.

За словами Фіони Фрейзер, останніми роками вони багато разів зустрічалися з представниками Служби безпеки, Державного бюро розслідувань, Військової прокуратури. Діалог налагоджено і навіть помітний певний прогрес в окремих справах — запевняє наша співрозмовниця. Водночас він відсутній у багатьох інших справах.

Справа Майдану та інші розслідування

З 2014 року Місія ООН з прав людини спостерігає за розслідуванням убивств на Майдані та смертей 2 травня в Одесі. «Потрібно проводити ефективніше розслідування, аби встановити винних», — наголошує Фіона Фрейзер. 

Це стосується не лише підозрюваних у сепаратизмі чи тероризмі, продовжує вона, а й справ військових, яких підозрюють у порушеннях прав людини. 

«Питання правосуддя і справедливості є вкрай важливими для довготривалої стабільності в Україні, для зусиль навколо примирення, соціальної згуртованості, процвітання і впевненості в справедливості для кожної особи», — каже очільниця Місії ООН напередодні від'їзду з країни. 

Безпека всіх сторін у залі засідань і право на справедливий суд — це найважливіше для кожної справи. 

Але для того, щоб був прогрес, потрібна й політична воля — каже Фіона Фрейзер. 

«В Україні триває судова реформа. Подекуди її реалізація призвела до нестачі суддів, тож розгляд справ затягується. Водночас ми бачили перешкоди в судовому процесі, перешкоди у приміщенні суду і поза ним. Наприклад, з боку праворадикальних груп»

Дуже важливо для майбутнього України, щоб за насильство була відповідальність — підсумовує Фрейзер.

Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер, Київ, 8 липня 2019 року
Фото:

Громадське

Пенсії мешканців окупованих територій

Позиція Моніторингової місії ООН в цьому питанні проста, каже Фрейзер: 

«Від’єднати виплату пенсій від реєстрації в якості внутрішньо переміщених осіб. І запевнити, що кожен, хто має право на пенсію, незважаючи на те, де вони живуть на території України, може отримувати її без цієї реєстрації».

Але всі розуміють, що це рішення вимагає політичної волі — пояснює Фіона Фрейзер.

Робота поліції

У 2018 році спостерігачі фіксували збільшення кількості нападів на громадських активістів. 

Експертам Моніторингової місії ООН важливо побачити більше зусиль і заходів від поліції під час розслідувань, а також більшу роль поліції у забезпеченні порядку та права людей на мирні зібрання — розповідає Фрейзер. 

Під час останньої зустрічі з головою Національної поліції повідомили, що рекомендації спостерігачів врахували. Йдеться про кваліфікацію нападів. Тобто, коли напади відбувалися на ґрунті ненависті або через ідентичність жертви, справи кваліфікуються вже не як хуліганство, а з урахуванням мотивів: «У 2018-му році, згідно з даними поліції, 27 справ було відкрито за статтею 161 Кримінального кодексу щодо злочинів на ґрунті релігійної, расової та національної належності. А в 2019-му році вони відкрили вже 43 такі справи. Тобто вони більш ретельно почали підходити до кваліфікації нападів».

Права ЛГБТ

Фіона Фрейзер разом зі своїми колегами особисто брала участь у Маршах рівності в Києві. «Ми бачимо фундаментальні зміни в організації Прайду в Києві. Зокрема ролі поліцїї в охороні Маршу як такого і тих, хто бере в ньому участь», — ділиться вона своїми враженнями.

І хоча покращення є, працювати і тут є над чим - особливо в регіонах — завершує Фрейзер. 

«Забезпечення відповідальності за порушення права людини, зокрема й ті, які пов'язані зі збройним конфліктом — є нашим ключовим меседжем і рекомендацією. Це допоможе подолати безкарність і встановити справедливість»

Поділитись: