Закон про мову не регулює сферу особистого життя — ініціаторка документа

Про це в ефірі програми Громадського «Нині вже» повідомила одна з ініціаторок законопроекту, депутатка від партії «Самопоміч» Олена Сотник.

«Чітко в законі встановлена норма, що у сфері особистого життя цей закон не регулює вживання якоїсь мови. Це означає, що в повсякденному житті люди зможуть використовувати ту мову, яка їм зручна», — сказала Сотник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Закон про державну мову передбачає безкоштовні курси української — автор проекту

Нагадаємо, 4 жовтня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект №5670-д, який визначає статус української мови як офіційної державної мови в Україні й передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення норм закону. Сьогодні, 28 лютого, Рада має розглянути закон у другому читанні.

Згідно із законопроектом, єдиною державною мовою в Україні є українська, а «спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності» всупереч Конституції України «провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу». Проект передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство. Також українською мовою мають розмовляти усі високопосадовці та керівники силових структур, депутати усіх рівні, судді, адвокати, керівники вишів, медпрацівники тощо.

Закон про мову покликаний унормувати законодавство України про мову після того, як Конституційним судом був скасований ухвалений у 2012 році так званий закон «Колесніченка-Ківалова». Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

28 лютого 2018 року Конституційний суд України визнав ухвалений у 2012 році Закон «Про засади державної мовної політики», який відомий як мовний закон «Ківалова-Колесніченка», незаконним. Йдеться про рішення у справі за поданням 57 народних депутатів щодо відповідності Конституції цього закону.

Закон «Про засади державної мовної політики», який внесли колишні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, набув чинності у 2012 році. У лютому 2014 року Рада скасувала закон про регіональні мови, однак тоді в. о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення. Тому до 28 лютого 2018 року цей закон був чинним. Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10 %. Низка обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ігри патріотів: як закон про захист мови став інформаційним прикриттям продовження спецстатусу Донбасу