УКРАЇНА

Ігри патріотів: як закон про захист мови став інформаційним прикриттям продовження спецстатусу Донбасу

9 жовтня, 2018 19:12
УКРАЇНА/Ігри патріотів: як закон про захист мови став інформаційним прикриттям продовження спецстатусу Донбасу
Зберегти
Вигляд
lead
Надання спецстатусу територіям, які контролюють сепаратисти не вкладається і у передвиборчу стратегію Петра Порошенка, який позиціонує себе захисником «української України» під лозунгом «Армія! Мова! Віра!».

Частина Донбасу, яку контролюють сепаратисти продовжить номінально користуватись особливим статусом у складі України. Сьогодні Верховна рада продовжила дію відповідного закону до 31 грудня 2019 року. Він ніколи не виконувався на практиці, але є складовою Мінських угод — єдиного документу, що гарантує припинення повномасштабних бойових дій на Донбасі.  Тим не менш ці угоди не користуються популярністю у населення, яке за півроку голосуватиме на виборах президента. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Закон про окуповані території — це напад на права людини», — координатор омбудсмена на Донбасі

Надання спецстатусу територіям, які контролюють сепаратисти не вкладається і у передвиборчу стратегію Петра Порошенка, який позиціонує себе захисником «української України» під лозунгом «Армія! Мова! Віра!». Тим не менш саме президент ініціював продовження дії непопулярного закону. 

Натомість у передвиборчу стратегію Порошенка гарно лягає інший закон, який сьогодні ухвалили депутати — «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Щоправда проголосований він поки у першому читанні. 

Як закон про захист мови послугував інформаційним прикриттям продовження спецстатусу Донбасу — у матеріалі Громадського.

Болюче питання

У законі «Про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» зафіксовано, що Україна гарантує, зокрема, недопущення притягнення до кримінальної відповідальності та покарання «учасників подій на території Донецької та Луганської областей».

Також закон передбачає проведення місцевих виборів, призначення прокурорів та суддів за погодженням із місцевими органами влади та створення загонів «народної міліції». Крім того, Україна зобов’язалася фінансувати фактично окуповані території із державного бюджету.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Закон про окуповані території: Що зміниться для мешканців Донбасу

Верховна рада ухвалила його 16 вересня 2014 року, майже одразу після перших переговорів у Мінську президента Петра Порошенка та його російського візаві Володимира Путіна за посередництва канцлерки Німеччини Ангели Меркель і тодішнього президента Франції Франсуа Олланда. Перемовини відбувалися в умовах військового тиску — вторгнення на територію Донбасу російської армії та «Іловайського котла». 

Результатом стали Мінські домовленості, що мали покласти край війні на Донбасі. Серед іншого, вони передбачали й ухвалення цього закону.

Голосуванням за закон про захист мови провладна коаліція створила інформаційне прикриття продовження спецстатусу Донбасу (на фото зліва направо: віце-спікерка парламенту Ірина Геращенко, народний депутат від фракції «Народний фронт» Сергій Пашинський та голова Верховної Ради Андрій Парубій під час засідання Ради, Київ, 4 жовтня 2018 року) Фото: УНІАН

Трюки в Раді

Для того, щоб ухвалити закон, а за три роки продовжити його дію, керівники країни двічі вдавалися до хитрощів 

У 2014-му народні депутати ухвалювали закон у закритому режимі. Тоді Петро Порошенко майже півгодини з трибуни парламенту переконував народних обранців підтримати документ. Олександр Турчинов, який тоді був спікером парламенту, схитрував — у момент голосування в сесійній залі вимкнулось електронне табло, яке фіксує результати. А відтак повідомив, що документ підтримали 277 народних обранців.

Що буває, коли парламент ухвалює закони, які стосуються Донбасу у відкритому режимі, країна побачила за рік — 31 серпня 2015 року. Тоді Верховна рада в першому читанні ухвалила зміни до Конституції, зокрема, стосовно особливого порядку самоврядування на Донбасі. Під стінами Верховної ради зібрався мітинг, що переріс у сутички з поліцією, один з його учасників жбурнув у загін Національної гвардії бойову гранату — 4 бійця загинули. Іще два  десятки дістали поранення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Граната під Радою: два роки потому

Закон про особливий статус ухвалили на три роки, тож термін його дії спливав у жовтні 2017 року. Щоб продовжити дію закону Порошенко та Турчинов знову провернули у парламенті «трюк». Цього разу вони обрали тактику, яку можна назвати «прикриття». 

Про необхідність продовжити дію непопулярного закону про спецстатус Донбасу влада не згадувала. Відповідний проект президент без зайвого шуму вніс до парламенту за два дні до голосування.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ За завісою деокупації: Як Порошенко й Турчинов домоглися продовження дії закону про особливий статус Донбасу

Натомість влада намагалась зосередити увагу в інформаційному просторі на «патріотичному» законі про деокупацію Донбасу, який не виключав можливості зробити це військовим шляхом. Перший варіант тексту документу з’явився за три місяці до голосування. З того часу команда президента декілька разів змінювала та доповнювала проект. 

Обидва закони розглядали в парламенті в один день. Порошенко та Турчинов приїхали до Ради і з трибуни публічно закликали депутатів підтримати «патріотичний» закон про деокупацію. Тим часом за зачиненими дверима переконували народних обранців продовжити дію закону про спецстатус. Аргументи подіяли і парламент з другої спроби продовжив дію закону ще на рік — до 10 жовтня 2018 року.

Дію закону продовжили спільними зусиллями двох фракцій коаліції БПП та «Народного фронту» (на фото: народні депутати під час засідання Ради, в центрі — перший заступник голови фракції партії «Блок Петра Порошенка» Ігор Кононенко, Київ, 4 жовтня 2018 року) Фото: УНІАНСвої голоси за продовження дії закону про особливий статус окупованих територій також віддали представники «Опозиційного блоку» й часткової представники двох депутатських груп «Волі народу» та «Відродження» (на фото в центрі — голова фракції БПП Ігор Гринів (ліворуч) та народний депутат від «Опозиційного блоку» Нестор Шуфрич під час засідання Ради, Київ, 4 жовтня 2018 року) Фото: УНІАН

Дубль-2

Цього року влада провела роз’яснювальну роботу з депутатами. З початку роботи нової сесії Верховної ради віце-спікер Ірина Геращенко постійно акцентувала увагу на необхідності продовження дії закону. Геращенко підкреслювала — від цього прямо залежить чи продовжать міжнародні партнери санкції проти Росії. 

Петро Порошенко під час щорічного послання до парламенту також закликав депутатів продовжити дію закону. «Кремль та його посіпаки вкотре намагаються переконати європейську спільноту у неготовності української сторони продовжити дію закону. Я абсолютно переконаний, що це точно не український сценарій», - сказав Порошенко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Порошенко — Раді: йдемо в Європу, але своїм шляхом, зигзагами

Крім того до «роботи з депутатами» долучився спеціальний представник Державного департаменту США по Донбасу Курт Волкер. У середині вересня під час візиту до Києва він зустрівся спочатку зі спікером парламенту Андрієм Парубієм. А на наступний день з лідерами усіх депутатських фракцій та груп. На зустрічі не було лише представника «Батьківщини». 

«Під час зустрічей з високопосадовцями, які перебували останніми місяцями в Україні і зокрема з Болтоном (Джон Болтон — радник президента США з питань національної безпеки, — ред.) та Волкером лідери всіх фракцій, окрім однієї підтвердили свою готовність проголосувати за продовження дії цього закону», — каже Ірина Геращенко. 

Втім сьогоднішнє голосування показало — у підсумку переконати підтримати пролонгацію закону про спецстатус вдалось далеко не всі фракції. Жодного голосу на його підтримку не дали «Батьківщина», «Самопоміч» та «Радикальна партія Ляшка». Тож дію закону продовжили спільними зусиллями двох фракцій коаліції БПП та «Народного фронту», а також їхніх опонентів з «Опозиційного блоку» й часткової підтримки двох депутатських груп «Волі народу» та «Відродження». На відміну від минулого року Порошенку та Турчинову не довелося особисто приїздити до Ради, щоб переконати своїх соратників.

Жодного голосу на його підтримку не дали «Батьківщина», «Самопоміч» та «Радикальна партія Ляшка» (на фото: народні депутати від фракції «Радикальної партії», в центрі — лідер фракції Олег Ляшко під час засідання Ради, Київ, 4 жовтня 2018 року) Фото: УНІАН

З думкою про вибори

Втім цього року при продовженні дії закону про спецстатус команда президента не могла не врахувати інший фактор — вкрай низьку підтримку Мінських угод серед населення. Згідно дослідження соціологічної групи «Рейтинг», проведеного у липні цього року, тільки 14% громадян вважають, що Мінськ треба виконувати. Натомість 32% переконані, що угоди треба переглянути та підписати нові. Тим не менш згідно того таки дослідження ⅔ населення підтримує саме мирний сценарій завершення війни на Донбасі.

Тож цього разу без хитрощів з боку влади знову не обійшлося. Порядок денний сьогоднішнього засідання парламенту був максимально патріотичним. Зранку депутати затвердили вітання «Слава Україні!» у війську та поліції. А одразу після продовження дії спецстатусу парламент підтримав звернення до Ради національної безпеки та оборони, щодо введення санкцій проти власників телеканалів «112» та «NewsOne».

Автори постанови — депутати від БПП та НФ — стверджують, що власники цих каналів «мають стосунок до лобіювання інтересів Росії». Тож народні обранці пропонують РНБО заблокувати активи каналів, анулювати їхні ліцензії та припинити надання ними телекомунікаційних послуг.

Нарешті, головним питанням дня у парламенті став розгляд чотирьох проектів закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Після дебатів, із шостої спроби депутати таки підтримали у першому читанні законопроект 5670-д групи народних депутатів на чолі з Миколою Княжицьким (фракція НФ). Зрештою саме його ухвалення, а не пролонгація закону про Донбас стала головною інформаційною подією сьогоднішнього засідання. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Мораторій на «язик»: чому депутати місцевих рад не радять слухати пісні російською

На відміну від закону про спецстатус для Донбасу, цей закон цілком вкладається у риторику президента, який позиціонує себе як захисника державної мови. Втім епопея з його ухваленням ще не закінчилася, адже тепер документ мають доопрацювати в комітеті та розглянути у другому читанні. Натомість долю закону про спецстатус буде вирішувати вже новий склад Верховної Ради, адже його термін дії сплине в останній день наступного року, тобто вже після чергових парламентських виборів, запланованих на останню неділю жовтня 2019-го.

Пов`язані новини