Загрози законопроекту про Донбас — позиція правозахисників

16 січня Верховна Рада може затвердити проект «Закону про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Так званий «закон про реінтеграцію Донбасу» має 637 поправок, деякі виявилися спірними для громадськості та експертів.

У Києві обговорили недоліки проекту, а також шляхи їх вирішення.

Громадське наводить основні тези, які обговорювали під час прес-конференції в Кризовому центрі: 

Наділення президента повноваженнями, які не передбачені Конституцією​

Аналітик громадської мережі «ОПОРА» Олександр Клюжев уважає, що депутатам треба продовжити роботу над законопроектом.

«Він сирий у питаннях, завдяки яким на окупованих територіях можуть бути ухвалені певні норми, які не працюватимуть або будуть викривлені», — каже Клюжев.

Крім того, законопроект має політичні ризики: політсили непокояться через наділення президента повноваженнями, які не передбачені Конституцією.

Якщо закон ухвалять у такому вигляді, він оскаржуватиметься з різних боків і не матиме ефекту, адже документ поставлять під сумнів.

Ширші повноваження для ЗСУ та невизначені терміни

Правозахисники вимагають відправити законопроект №7163 на повторне друге читання, наголосила голова правління «Восток-SOS» Олександра Дворецька. Основна причина — надання ЗСУ, правоохоронцям та іншим органам, що перебувають у зоні конфлікту, ширших повноважень без можливості їх контролювати.

Також, за словами Дворецької, у проекті багато невизначених термінологій щодо території, де закон застосовуватиметься. Зокрема, правозахисники запитують, що таке «зона безпеки».  Також їх хвилює обмеження доступу гуманітарних організацій, журналістів і правозахисників. Це може погіршити гуманітарну ситуацію в зоні конфлікту, не сприяючи реінтеграції Донбасу.

«Законопроект містить більше ризиків, ніж умовних позитивних моментів. До першого читання закон був значно ліпший, ніж текст, що з'явився після опрацювання... Президент має проявити волю, ветувати його, повернувши до парламенту на друге читання. У закон треба повернути основу ідею і не обмежувати права та свободи людини», — додала Дворецька.

Питання введення воєнного стану

Про введення воєнного стану не йдеться, наголошує Дворецька. Згідно із законом, очікується завершення АТО і введення нового, окремо прописаного режиму, який викликає побоювання через імовірні порушення прав людини.

Водночас непокоїть факт, що АТО не може бути скасоване цим законом, позаяк окремого закону про введення АТО не було. Імовірно, операцію окремо скасує президент України.

15 січня голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що у вівторок, 16 січня, парламент може розглянути законопроект про деокупацію Донбасу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Оновлений проект деокупації Донбасу: нова назва АТО, обов'язки агресора та повноваження силовиків.

Нагадаємо, що Рада у першому читанні підтримала закон №7163 Порошенка «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях у першому читанні».

Пізніше громадські організації вимагали оприлюднили текст законопроекту «Про деокупацію», вже рекомендований Верховній Раді за результатами розгляду.