«Запишись на КТ, але не кажи, що у тебе COVID, бо не приймуть». Чи справді ситуація в українських лікарнях катастрофічна

Кількість хворих на COVID-19 в Україні продовжує зростати. У МОЗ уже планують створювати тимчасові госпіталі, оскільки «ситуація значно гірша, ніж будь-коли з початку епідемії». Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що зайняті понад 60% ліжок, а засобів індивідуального захисту вистачить на 2 місяці. Обіцяна «друга хвиля» прийшла вчасно, а люди, вже звикнувши до карантинних обмежень, почали забувати, що COVID-19 — це не лише маски в маршрутках і магазинах, а ще й складна хвороба.

Ми поспілкувалися з пацієнтами та лікарями про черги на тести, спроби викликати «швидку» та складність госпіталізації.

«Сказали, що “швидка” не приїде, та побажали “гарної інтоксикації”»

У Дмитра з Києва температура в 38 градусів трималась упродовж 5 днів. Оскільки інших симптомів COVID-19 не було, сімейний лікар діагностував сезонний вірус, виписав ліки та не направив робити державний тест на коронавірус. За власним бажанням хлопець пішов у приватну лабораторію:

«Вони приймають із 7 ранку. Там уже черга, яка самоорганізовується. Приходиш, записуєш своє ім’я і чекаєш. Список з іменами тримає такий самий пацієнт. Потім, коли підходить його черга, передає комусь іншому. Людину приймають приблизно 1-2 хвилини. Якщо здаєш до десятої ранку, результат о 21:00 уже на пошті».

Тест виявився негативним. Але оскільки температура не спадала, сімейний лікар порадив звернутись в іншу лабораторію, за його словами, — надійнішу.

Другий тест був позитивним. Наступні рекомендації від сімейного лікаря виявились трохи дивними:

«Зателефонуйте в поліклініку і викличте лікаря додому. Але попереджаю, що ніхто не прийде. Потім вам мають передзвонити і запитати, навіщо викликаєте лікаря. Скажете, що маєте позитивний тест на ковід, призначать безкоштовний державний».

Ще цікавішою є ситуація з комп’ютерною томографією (КТ) легенів. Лікар порадив звернутись у приватну клініку, оскільки у державній, до якої прикріплений хлопець, КТ не працює.

«Але уточнив, щоб під час запису в жодному разі не казав, що у мене ковід, бо не приймуть», — додав хлопець.

Ми зателефонували в клініку, яку порадили Дмитрові. Найближча вільна дата на КТ легенів у них — через тиждень. Але пацієнтів із позитивним тестом на COVID-19 вони справді не обслуговують, направляють у державні лікарні.

Того ж вечора у Дмитра підвищилась температура до 39,3. Спроба викликати «швидку» виявилась марною.

«Мене переключили на лікаря, який, судячи з тону, дуже поспішав. Він швидко перерахував якісь ліки, які я навіть не встиг запам’ятати, сказав: якщо така висока температура, це добре і означає, що організм бореться. На моє запитання про “швидку” відповів, що вона не приїде, щоб я лікувався вдома, та побажав “гарної інтоксикації”».

Як розповіли hromadske в Національній службі здоров’я, в разі легкого перебігу хвороби пацієнтів мають лікувати амбулаторно, тобто — вдома. КТ у такому випадку теж робити не потрібно.

А якщо у хворого виникає ускладнення дихання, кровохаркання, шлунково-кишкові розлади, температура вище 38 градусів, яку складно збити, або він входить до групи ризику — необхідно звернутися до сімейного лікаря або викликати «швидку» для направлення в стаціонар.

Наступного дня хлопець звернувся на гарячу лінію МОЗ, щоб записатись на державний тест на коронавірус та КТ. Там йому сказали, що направити може лише сімейний лікар. Який зараз уже у відпустці.

«Найтяжче — це розуміти, що ти міг допомогти, якби приїхали хоча б на пару днів раніше»

Мати ветеранки бойових дій на сході України Олени Білозерської захворіла на COVID-19 ще наприкінці літа. Вона проживає в Києві. Тест також робили у приватній клініці:

«Сімейна лікарка, яка була в цей час у відпустці, телефоном порадила звичайні ліки від застуди. Мамі було дедалі гірше. 30 серпня я викликала додому лікаря з приватної клініки, який взяв у мами тест ПЛР. Прийшов лікар зранку, а о другій ночі вже був результат: позитивний. Коштував тест 2200 гривень. 31 серпня зранку я викликала їй “швидку”, повідомивши, що маємо позитивний тест на ковід. Приїхала вона швидко. Але до лікарні брати не хотіли».

До лікарні жінку з підтвердженим коронавірусом взяли лише після того, як донька домовилась через знайомих. Спершу казали, що немає місць.

«Місця там, як виявилося, ще були, хоча дуже мало. Вже у “швидкій” мамі поміряли сатурацію, вона виявилася низькою — менше 90. Лікарі в лікарні насварили, сказали, що ми затягнули з госпіталізацією і пізно приїхали. Одразу поклали маму в реанімацію під кисень, де вона пролежала 8 діб, і потім ще 5 діб у звичайній палаті без кисню».

Олена наголосила: усі препарати, якими лікують від ковіду, безкоштовні, і їх вистачає. Принаймні так було в першій половині вересня. Але додала, що катастрофічно не вистачає персоналу:

«Також лікарі щодоби міняються, бо людський організм не витримує тривалого носіння скафандрів. Тобто, у ковідних пацієнтів немає «своїх» лікарів, які б вели їх і бачили динаміку хвороби. Кожен лікар бачить кожного пацієнта найчастіше один раз, максимум двічі за хворобу. Лікують усіх за однаковими протоколами й дуже швидко, практично не зважаючи на супутні захворювання. Головне — якнайшвидше вилікувати ковідну пневмонію, ні на що інше не зважають».

Про те, що в лікарнях справді не вистачає персоналу, розповіла також медична сестра реанімаційного відділення київської лікарні.

«Швидкі везуть людей нонстоп, і здебільшого привозять уже просто в термінальному стані. Адже в нашому менталітеті дуже глибоко закладено принцип, що я не піду до лікаря, доки не стане геть погано. І найтяжче — це розуміти, що ти міг допомогти, якби приїхали хоча б на пару днів раніше», — каже медсестра.

Вона додає, що черги на тести є і виникають вони через те, що лабораторії не встигають справлятись із такою кількістю матеріалу.

Після виписки мати Олени доволі важко відходила. А через три тижні їй знову стало зле. За цей час ситуація в лікарнях змінилась.

«Погіршення сталося ввечері в п'ятницю — і роби, що хочеш. Хотіла записати маму на КТ, якого їй ще жодного разу не робили, але з’ясувалося, що навіть у приватних клініках черга мало не на тиждень вперед. Те саме стосується консультації пульмонолога. Трохи легше потрапити на рентген, і я повезла маму на рентген у приватну клініку. Він показав пневмонію, плеврит, фіброз і рідину в легенях», — розповіла Олена.

Цього разу домовитися про лікування змогли лише у приватній лікарні:

«Терапевтка у приватній клініці порадила негайно викликати “швидку” і їхати «куди завезуть». Як дочка двох пенсіонерів, я надивилася на такі лікарні і тамтешнє ставлення до літніх скромно вдягнених людей, тому телефонувала в лікарні з хорошою репутацією, щоб покласти маму туди. Але ввечері в п'ятницю ніде не зняли слухавку. Знайомий лікар сказав, що та лікарня, де працює він, перепрофільована під ковідну, тому мою маму, в якої вже немає ковіду, туди не візьмуть».

«Чорна зона»

Одна з найскладніших ситуацій зараз у Харкові — за останні декілька днів там найбільша кількість захворілих на COVID-19. Голова Харківської ОДА Олексій Кучер заявив, що місто вже навіть не в «червоній», а в «чорній» зоні:

«Заповненість ліжок насправді є 100-відсотковою. Формально 70%, але насправді тут враховані ліжка, які стоять у дитячих відділеннях та в пологовому будинку, де заповнені відповідно 11 із 500 та 9 зі 110. У результаті ми маємо таку цифру незаповнених ліжок, яка дає змогу на сьогодні залишатися ще в «помаранчевій» зоні. Але при цьому щодня по області госпіталізують від 60 до 90 осіб. Нам, щоб розмістити цих людей, необхідно таку саму кількість виписати, бо вільних ліжок уже немає. Тож ситуація — критична».

Критичною ситуацію назвав і лікар-анестезіолог Володимир Корсунов, який консультує Харківську обласну інфекційну лікарню:

«Хворі на вентиляції легень перебувають поза межами реанімації, і це вже триває не один місяць. Таких хворих на сьогодні вже 16 і ще 12 в реанімації. Це вже криза. Хворі на штучній вентиляції мусять бути у відділенні інтенсивної терапії», — пояснив hromadske Корсунов.

За його словами, в лікарнях також черги на КТ, а результатів ПЛР-тесту люди чекають тиждень. У цей час вони перебувають вдома. До лікарні потрапляють лише в дуже складному стані «і лише якщо знайдеться місце».

Головний лікар Харківської обласної інфекційної лікарні Павло Нартов напередодні у коментарі hromadske підтвердив, що лікарня заповнена на 100%. Але додав, що ніякої катастрофи немає, пацієнти змінюються, когось виписують, когось шпиталізують. Він також пояснив, що проблема не в ліжках, а в доступі до кисню, і, за його словами, вже найближчим часом у лікарні мають з’явитись понад 100 додаткових точок кисню.

Згідно з даними Національної служби здоров’я, у Харківській обласній інфекційній лікарні нині найвища завантаженість в Україні.

Також у НСЗУ нам пояснили, що часто проблеми з госпіталізацією виникають через нерівномірне розподілення навантаження та невдалу маршрутизацію з боку місцевої влади — деякі лікарні перезавантажують, тоді як в інших достатньо місць. Також постійно з’являються додаткові «ковідні» лікарні та бригади «швидкої».