Медичний працівник дезінфікує машину швидкої допомоги, яка доставила пацієнта з підозрою на COVID-19 в Олександрівській лікарні в Києві, Україна.
Фото:

EPA/VLAD STASOV

Кількість хворих на COVID-19 в Україні продовжує зростати. У МОЗ уже планують створювати тимчасові госпіталі, оскільки «ситуація значно гірша, ніж будь-коли з початку епідемії». Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що зайняті понад 60% ліжок, а засобів індивідуального захисту вистачить на 2 місяці. Обіцяна «друга хвиля» прийшла вчасно, а люди, вже звикнувши до карантинних обмежень, почали забувати, що COVID-19 — це не лише маски в маршрутках і магазинах, а ще й складна хвороба.

Ми поспілкувалися з пацієнтами та лікарями про черги на тести, спроби викликати «швидку» та складність госпіталізації.

«Сказали, що “швидка” не приїде, та побажали “гарної інтоксикації”»

У Дмитра з Києва температура в 38 градусів трималась упродовж 5 днів. Оскільки інших симптомів COVID-19 не було, сімейний лікар діагностував сезонний вірус, виписав ліки та не направив робити державний тест на коронавірус. За власним бажанням хлопець пішов у приватну лабораторію:

«Вони приймають із 7 ранку. Там уже черга, яка самоорганізовується. Приходиш, записуєш своє ім’я і чекаєш. Список з іменами тримає такий самий пацієнт. Потім, коли підходить його черга, передає комусь іншому. Людину приймають приблизно 1-2 хвилини. Якщо здаєш до десятої ранку, результат о 21:00 уже на пошті».

Тест виявився негативним. Але оскільки температура не спадала, сімейний лікар порадив звернутись в іншу лабораторію, за його словами, — надійнішу.

Другий тест був позитивним. Наступні рекомендації від сімейного лікаря виявились трохи дивними:

«Зателефонуйте в поліклініку і викличте лікаря додому. Але попереджаю, що ніхто не прийде. Потім вам мають передзвонити і запитати, навіщо викликаєте лікаря. Скажете, що маєте позитивний тест на ковід, призначать безкоштовний державний».

Ще цікавішою є ситуація з комп’ютерною томографією (КТ) легенів. Лікар порадив звернутись у приватну клініку, оскільки у державній, до якої прикріплений хлопець, КТ не працює.

«Але уточнив, щоб під час запису в жодному разі не казав, що у мене ковід, бо не приймуть», — додав хлопець.

Ми зателефонували в клініку, яку порадили Дмитрові. Найближча вільна дата на КТ легенів у них — через тиждень. Але пацієнтів із позитивним тестом на COVID-19 вони справді не обслуговують, направляють у державні лікарні.

Того ж вечора у Дмитра підвищилась температура до 39,3. Спроба викликати «швидку» виявилась марною.

«Мене переключили на лікаря, який, судячи з тону, дуже поспішав. Він швидко перерахував якісь ліки, які я навіть не встиг запам’ятати, сказав: якщо така висока температура, це добре і означає, що організм бореться. На моє запитання про “швидку” відповів, що вона не приїде, щоб я лікувався вдома, та побажав “гарної інтоксикації”».

Як розповіли hromadske в Національній службі здоров’я, в разі легкого перебігу хвороби пацієнтів мають лікувати амбулаторно, тобто — вдома. КТ у такому випадку теж робити не потрібно.

А якщо у хворого виникає ускладнення дихання, кровохаркання, шлунково-кишкові розлади, температура вище 38 градусів, яку складно збити, або він входить до групи ризику — необхідно звернутися до сімейного лікаря або викликати «швидку» для направлення в стаціонар.

Наступного дня хлопець звернувся на гарячу лінію МОЗ, щоб записатись на державний тест на коронавірус та КТ. Там йому сказали, що направити може лише сімейний лікар. Який зараз уже у відпустці.

«Найтяжче — це розуміти, що ти міг допомогти, якби приїхали хоча б на пару днів раніше»

Мати ветеранки бойових дій на сході України Олени Білозерської захворіла на COVID-19 ще наприкінці літа. Вона проживає в Києві. Тест також робили у приватній клініці:

«Сімейна лікарка, яка була в цей час у відпустці, телефоном порадила звичайні ліки від застуди. Мамі було дедалі гірше. 30 серпня я викликала додому лікаря з приватної клініки, який взяв у мами тест ПЛР. Прийшов лікар зранку, а о другій ночі вже був результат: позитивний. Коштував тест 2200 гривень. 31 серпня зранку я викликала їй “швидку”, повідомивши, що маємо позитивний тест на ковід. Приїхала вона швидко. Але до лікарні брати не хотіли».

До лікарні жінку з підтвердженим коронавірусом взяли лише після того, як донька домовилась через знайомих. Спершу казали, що немає місць.

«Місця там, як виявилося, ще були, хоча дуже мало. Вже у “швидкій” мамі поміряли сатурацію, вона виявилася низькою — менше 90. Лікарі в лікарні насварили, сказали, що ми затягнули з госпіталізацією і пізно приїхали. Одразу поклали маму в реанімацію під кисень, де вона пролежала 8 діб, і потім ще 5 діб у звичайній палаті без кисню».

Олена наголосила: усі препарати, якими лікують від ковіду, безкоштовні, і їх вистачає. Принаймні так було в першій половині вересня. Але додала, що катастрофічно не вистачає персоналу:

«Також лікарі щодоби міняються, бо людський організм не витримує тривалого носіння скафандрів. Тобто, у ковідних пацієнтів немає «своїх» лікарів, які б вели їх і бачили динаміку хвороби. Кожен лікар бачить кожного пацієнта найчастіше один раз, максимум двічі за хворобу. Лікують усіх за однаковими протоколами й дуже швидко, практично не зважаючи на супутні захворювання. Головне — якнайшвидше вилікувати ковідну пневмонію, ні на що інше не зважають».

Про те, що в лікарнях справді не вистачає персоналу, розповіла також медична сестра реанімаційного відділення київської лікарні.

«Швидкі везуть людей нонстоп, і здебільшого привозять уже просто в термінальному стані. Адже в нашому менталітеті дуже глибоко закладено принцип, що я не піду до лікаря, доки не стане геть погано. І найтяжче — це розуміти, що ти міг допомогти, якби приїхали хоча б на пару днів раніше», — каже медсестра.

Вона додає, що черги на тести є і виникають вони через те, що лабораторії не встигають справлятись із такою кількістю матеріалу.

Після виписки мати Олени доволі важко відходила. А через три тижні їй знову стало зле. За цей час ситуація в лікарнях змінилась.

«Погіршення сталося ввечері в п'ятницю — і роби, що хочеш. Хотіла записати маму на КТ, якого їй ще жодного разу не робили, але з’ясувалося, що навіть у приватних клініках черга мало не на тиждень вперед. Те саме стосується консультації пульмонолога. Трохи легше потрапити на рентген, і я повезла маму на рентген у приватну клініку. Він показав пневмонію, плеврит, фіброз і рідину в легенях», — розповіла Олена.

Цього разу домовитися про лікування змогли лише у приватній лікарні:

«Терапевтка у приватній клініці порадила негайно викликати “швидку” і їхати «куди завезуть». Як дочка двох пенсіонерів, я надивилася на такі лікарні і тамтешнє ставлення до літніх скромно вдягнених людей, тому телефонувала в лікарні з хорошою репутацією, щоб покласти маму туди. Але ввечері в п'ятницю ніде не зняли слухавку. Знайомий лікар сказав, що та лікарня, де працює він, перепрофільована під ковідну, тому мою маму, в якої вже немає ковіду, туди не візьмуть»

Українські військові музиканти грають для медичних працівників як подяку за турботу про хворих на коронавірус перед обласною клінічною інфекційною лікарнею в Харкові, Україна.
Фото:

EPA/SERGEY KOZLOV

«Чорна зона»

Одна з найскладніших ситуацій зараз у Харкові — за останні декілька днів там найбільша кількість захворілих на COVID-19. Голова Харківської ОДА Олексій Кучер заявив, що місто вже навіть не в «червоній», а в «чорній» зоні:

«Заповненість ліжок насправді є 100-відсотковою. Формально 70%, але насправді тут враховані ліжка, які стоять у дитячих відділеннях та в пологовому будинку, де заповнені відповідно 11 із 500 та 9 зі 110. У результаті ми маємо таку цифру незаповнених ліжок, яка дає змогу на сьогодні залишатися ще в «помаранчевій» зоні. Але при цьому щодня по області госпіталізують від 60 до 90 осіб. Нам, щоб розмістити цих людей, необхідно таку саму кількість виписати, бо вільних ліжок уже немає. Тож ситуація критична».

Критичною ситуацію назвав і лікар-анестезіолог Володимир Корсунов, який консультує Харківську обласну інфекційну лікарню:

«Хворі на вентиляції легень перебувають поза межами реанімації, і це вже триває не один місяць. Таких хворих на сьогодні вже 16 і ще 12 в реанімації. Це вже криза. Хворі на штучній вентиляції мусять бути у відділенні інтенсивної терапії», — пояснив hromadske Корсунов.

За його словами, в лікарнях також черги на КТ, а результатів ПЛР-тесту люди чекають тиждень. У цей час вони перебувають вдома. До лікарні потрапляють лише в дуже складному стані «і лише якщо знайдеться місце».

Головний лікар Харківської обласної інфекційної лікарні Павло Нартов напередодні у коментарі hromadske підтвердив, що лікарня заповнена на 100%. Але додав, що ніякої катастрофи немає, пацієнти змінюються, когось виписують, когось шпиталізують. Він також пояснив, що проблема не в ліжках, а в доступі до кисню, і, за його словами, вже найближчим часом у лікарні мають з’явитись понад 100 додаткових точок кисню.

Згідно з даними Національної служби здоров’я, у Харківській обласній інфекційній лікарні нині найвища завантаженість в Україні. 

Також у НСЗУ нам пояснили, що часто проблеми з госпіталізацією виникають через нерівномірне розподілення навантаження та невдалу маршрутизацію з боку місцевої влади — деякі лікарні перезавантажують, тоді як в інших достатньо місць. Також постійно з’являються додаткові «ковідні» лікарні та бригади «швидкої».

Поділитись: