Заступник міністра економрозвитку назвав напрямки реформи держзакупівель
Максим Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку та торгівлі, у інтерв'ю hromadske.tv перерахував особливості запланованої реформи у сфері державних закупівель.
Третього вересня український парламент повинен розглянути у другому читанні законопроект 2087-а про державні закупівлі. У першому читанні документ здобув підтримку 270 голосів народних депутатів, проте у липні провалився на другому читанні. Нефьодов пояснив, що перенесення повторного другого читання на вересень викликано тим, що влітку в залі парламенту бракувало нардепів.
Заступник міністра повідомив, що попередньо реформу сфери держзакупівель поділили на дві частини. Перша стосується антикорупційних та дерегуляційних норм, які викладені у законопроекті 2087-а. Друга – переведення усіх держзакупівель у електронну форму, що наразі готується міністерством.
Попри те, що реформа державних закупівель є однією з умов траншу від МВФ, Нефьодов не вважає це факт єдиним стимулом до ухвалення нового закону.
«Я б не ставив умову про те, що ми маємо прийняти цей закон через міжнародний тиск, питання реформи держзакупівель повинно в першу чергу цікавити народ України, ми маємо бути зацікавлені в тому, аби навести лад у власній хаті», - сказав Нефьодов.
За його словами, новий проект запроваджує чотири групи змін. Перша з них – антикорупційні, які покликані «прикрити ті дірки, які вилазять у процесі закупівель». До їх числа Нефьодов зарахував обов’язковість розкриття вигодонабувачів бізнесу, а також надання Антимонопольному комітетові важелів для пошуку змов.
Другою групою змін Мінекономрозвитку назвало полегшення умов для бізнесу та заохочення конкуренції з метою повернення довіри підприємців до держзакупівель. Третьою – приєднання до угоди Світової організації торгівлі щодо дерзакупівель, що дозволить Україні перейти на світові стандарти. Нефьодов заявив, що це дозволить вітчизняному бізнесові претендувати на тендери за кордоном. Четверта група змін - підняття порогів для проведення закупівель згідно з інфляцією – до 200 тисяч гривень.
hromadske.tv
- Поділитися: