«Він сміявся, бо зробив фото моєї промежини під спідницею»: як жінки Британії вибороли право на міні

Джина Мартін, ініціаторка кампанії проти апскертінга
Джина Мартін, ініціаторка кампанії проти апскертінгаGina Martin/Instagram

16 січня парламент Великої Британії запровадив кримінальну відповідальність за «апскертінг» — таємну зйомку під спідницею жінки (з англ. upskirt — спроба залізти з фотоапаратом під спідницю, заглядання під спідниці, upskirt також перекладається як збоченець — ред.). Згідно з новим законом, порушника можуть засудити до двох років у в’язниці, а за найсерйозніші правопорушення його можуть внести до реєстру осіб, що скоїли злочини на сексуальному грунті.

Апскертінг — доволі популярна практика в усьому світі. Ще в 2009 році журналістка The Guardian Еміне Санер писала, що в інтернеті розміщені сотні тисяч таких фотографій. Нині їх можна побачити на спеціальних сайтах і у відповідних онлайн-спільнотах. Апескертери, ті, хто робить такі знімки, можуть знайти вас де завгодно — на ескалаторі в торговельному центрі, в супермаркеті, в популярному туристичному місці, в метро і на автобусній зупинці, в офісі та нічному клубі.

Найчастіше вони використовують саме камеру мобільного телефону, але деякі спеціально вбудовують камери у своє взуття. Вони обмінюються порадами на веб-форумах. Наприклад, рекомендують сфотографувати і обличчя жертви. «Після перших 50 дуп вони виглядають дуже схоже, і це вже не так весело», — цитує одне з повідомлень Еміне Санер.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Заборона на аборти, насильство та примусове заміжжя: як поліпшити права жінок у світі

Петиція Джини Мартін

Півтора роки тому, влітку 2017-го, Джина Мартін прийшла на музичний фестиваль British Summer Time в лондонський Гайд-парк разом із сестрою, щоб почути виступ гурту The Killers. Було спекотно, тому Джина одягла коротку спідницю. Двоє чоловіків, які стояли за дівчатами, запропонували їм чіпсів. Джина від частування не відмовилася. Далі один із них, темноволосий, почав розпитувати її, оглядав з ніг до голови і жартував про неї зі своїм товаришем. Раптом Джина обернулася і побачила на екрані телефона одного з них фотографію, зроблену в неї під спідницею.

«Високий блондин дивився на щось у своєму телефоні та сміявся. Це була моя промежина, вкрита тонкою смужкою спідньої білизни. Хоча це було маленьке зображення, я відразу зрозуміла, що це я», — згадувала Джина.

Дівчина вважає, що один із них, темноволосий, просунув телефон між її ніг, зробив знімок, у натовпі серед білого дня, а потім переслав фото другу, щоб принизити її.

Джина вихопила телефон і закричала, що цей чоловік зробив upskirt-фото. Він почав кричати у відповідь, що це фото сцени, а потім почав штовхати дівчину і схопив її за плечі, вимагаючи повернути телефон. Джина плакала та просила про допомогу.

Вона вирвалася та побігла до охоронців. Чоловік побіг за нею. Охоронці оточили Джину, щоб захистити, і викликали міську поліцію Лондона. Джина каже, що поліцейські були добрими і співчутливими, сказали, що вона «повинна мати можливість піти на фестиваль в 30-градусну спеку і одягти спідницю, не переймаючись, що таке може статися». Після допиту та огляду фотографій у телефоні поліцейські… просто відпустили всіх.

Міська поліція Лондона повідомила, що нічого не могла вдіяти, адже на Джині була білизна, тож на фото «не видно нічого поганого». Вони запевнили дівчину, що змусили чоловіка видалити фото. Тоді Джина не подумала, що це фото — її доказ. За кілька днів після інциденту справу Джини Мартін закрили.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖРік нового закону про домашнє насильство: що змінилося

«Коли ви з сестрою просто хочете повеселитися, а деякі огидні жахливі люди все зіпсують» (запис в instagram Джини Мартін від 9 липня 2017 року)

Але вона вирішила боротися — детально описала свій досвід на своїй сторінці у Facebook. І опублікувала фото з фестивалю з обличчями тих двох чоловіків, щоб спробувати з’ясуватися, хто вони такі. Пост Джини став вірусним. Багато коментаторів звинувачували її в брехні, намагаючись привернути увагу та пропіаритися, казали, що вона сама винна, що мусить носити довгу спідницю. Та було й чимало підтримки від інших жінок зі схожим досвідом.

«Одна 13-річна дівчина розповіла мені, що влада проігнорувала її повідомлення про апскертінг. Інша жінка— вчителька — розповіла, як боїться ходити на роботу, тому що її сфотографував під спідницею учень, а керівництво наказало продовжувати його вчити. Третя молода жінка розповіла мені, якою приниженою та вразливою вона почувається після апскертінгу в метро», — писала Джина Мартін.

Це змусило її зареєструвати онлайн-петицію на сайті Care2 — це щось на кшталт соцмережі для активістів, яких турбують політичні та екологічні проблеми. В петиції дівчина закликала британців допомогти їй домогтися, щоб Міська поліція Лондона знову порушила її справу, а чоловіків-кривдників справедливо покарали за скоєне. Джина підкреслила, що апскертінг — це злочин, який порушує громадський порядок, трапляється з багатьма жінками і впливає на них ще довго після інциденту.

«Ми хочемо, щоб в законі було чітко вказано, що це сексуальний злочин, і щоб цей злочин додали до Акту про статеві злочини 2003 року», — йдеться в петиції.

Джина із своїм адвокатом Метом Раяном, Лондон, 25 лютого 2018 року

Злочин і кара

Консультуючись із юристами, друзями та жіночими організаціями, Джина виявила, що upskirt-фотографії не вважають сексуальним злочином в Англії та Уельсі. Закони про вуайеризм захищають жертв, тільки якщо вони перебувають в роздягальні чи вдома — не в громадському місці. А єдиний закон, який може захистити жертву апскертінга — про порушення громадського порядку — більше дбає про те, що публіка побачила щось непристойне, а не про те, що сталося з жертвою.

Проте успішні випадки залучення апскертерів до відповідальності у Великобританії все ж були.

В 2007 засудили адвоката Саймона Гамільтона — він робив upskirt-фото в супермаркетах. Гамільтон подав апеляцію — нібито громадський порядок не міг бути порушений, якщо ні потерпілі, ні хто-небудь інший не знав про зйомку.

«Втім апеляційний суд постановив: досить того, що непристойний акт відбувся в громадському місці, і там було принаймні дві людини, які могли побачити це, навіть якщо вони фактично цього не бачили», — розповідала The Guardian Лінда Макферсон, викладачка права та експертка з правових аспектів фотографії.

У 2008 році бухгалтера Гая Найта оштрафували на 500 фунтів стерлінгів (625 доларів) і ще стільки ж він мав заплатити за витрати. Протягом п’яти місяців він займався апскертінгом у потягах, якими їздив на роботу, і за цей час сфотографував близько 200 жінок.

У 2009 році рецидивіста Ендрю Макі ув’язнили на один рік за апскертінг у центрах міст Сандерленд і Дарем. У 2006-му він уже був засуджений за схожі злочини, тоді йому заборонили мати камеру.

З 2010 року апскертінг є злочином у Шотландії — згідно з Законом про сексуальні злочини 2009 року. Спеціальні закони, що забороняють фотографування під спідницею чи блузкою, діють у деяких австралійських штатах. В США в 2007 році, після суду над 34-річним чоловіком, який у магазині сфотографував під спідницею 16-річну дівчину, апскертінг в «непристойних або хтивих цілях» визнали незаконним в Оклахомі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Не мій диктатор»: Трамп як альтер его Путіна на жіночому марші в Нью-Йорку— репортаж

А в Японії через поширення апскертінга не знайти телефон з беззвучною камерою — при зйомці всі японські телефони видають звук, який не можна вимкнути.

Люди фотографуються біля тимчасового експонату скульптора Сьюарда Джонсона — 8-ми метрової статуї актриси Мерилін Монро в знаменитій позі зі зйомок фільму Біллі Уайлдера «Сверблячка сьомого року» 1955 року, коли вітер підіймає її спідницю, Чікаго, СШАЮ, 16 липня 2011 рокуEPA/TANNEN MAURY

Від петиції до закону

За кілька місяців після запуску петиції Джина Мартін написала, що її кампанію проти апскертінга підтримали консерватори, лейбористи і ліберал-демократи, верховні комісари поліції, кілька провідних вчених країни і міжнародна юридична фірма Gibson Dunn & Crutcher LLP.

Зокрема, кампанію підхопила депутатка від ліберал-демократів Віра Хобхаус. Вона внесла до парламенту Великобританії РМВ-законопроект про визнання апскертінга сексуальним злочином (PMB, private members' bill — тип законопроекту, який можуть внести члени Палати громад чи Палати лордів, які не є міністрами). Тоді Джина Мартін запустила ще одну петицію — щоб відправити електронні листи депутатам з проханням про підтримку. До тексту листа британці могли додати свої коментарі.

Проте один депутат — сер Крістофер Чоп з консерваторів — заблокував просування законопроекту. Він і раніше заперечував проти РМВ-законопроектів і завжди вдало — згідно з парламентськими правилами, для блокування достатньо, щоб не погодився принаймні один депутат. Пізніше Чоп виправдовував свій вчинок тим, що, на його думку, парламентарям не вистачило б часу для повноцінного обговорення законопроекту і запевняв, що підтримує справу Джини Мартін.

Парламент зустрів учинок Чопа словами «ганьба», а кілька днів потому невідомий повісив на двері офісу Крістофера Чопа в Палаті громад жіночі труси. Багато міністрів висловилися з критикою на адресу Чопа, а прем’єр-міністерка Великобританії Тереза Мей сказала, що вона «розчарована» і пообіцяла, що уряд допоможе просунути закон через парламент.

Це було торік у середині літа, а через півроку, 16 січня 2019-го, Палата лордів ухвалила закон про визнання апскертінга злочином в Англії та Уельсі. Тепер закон повинен пройти формальне королівське узгодження, але Джина Мартін уже радіє перемозі: «Ми зробили це!», — цитує ВВС її слова.

Станом на січень 2019 року, першу петицію Джини Мартін підтримали 111 тисяч людей. А видання The Independent назвало Джину однією з головних жінок 2018 року.

«Я хотіла змінити це для всіх, тому що мінімум, на який ми заслуговуємо, це можливість носити те, що ми хочемо, не боячись фотографій, зроблених без нашої згоди», — сказала Джина.