«ДНР» після Захарченка: як живуть і що говорять жителі окупованих територій

Ватажок самоназваної «ДНР» Олександр Захарченко загинув через вибух у центрі окупованого Донецька. Вибух стався в ресторані «Сепар», розташованому у двох кварталах від «адміністрації» лідера бойовиків. Після цього так звана «влада» самоназваної «ДНР» оголосила триденну жалобу: закрили всі блокпости, зокрема пункти пропуску на російському кордоні й на адмінкордоні з так званою «ЛНР», а також виїзд із міста. У «республіці» оголосили жалобу й скасували заняття в школах до 4 вересня.

Олександра Захарченка поховали 2 вересня в Донецьку на цвинтарі «Донецьке море». Неподалік поховані ще двоє бойовиків — Арсеній Павлов на прізвисько «Моторола» та Михайло Толстих «Гіві».

Попрощатися з ватажком бойовиків, за повідомленнями сепаратистських та російських ЗМІ, вийшли близько 100 тисяч людей. Церемонія тривала майже чотири години. На похороні були так званий «очільник» окупованого Росією Криму Сергій Аксьонов, «екс-прокурорка» окупованого Криму Наталія Поклонська, «президент» невизнаної Південної Осетії  Анатолій Бібілов.

Мешканці самоназваної «ДНР» розповіли Громадському, як минули перші дні після вбивства Захарченка в окупованому місті, та чого вони очікують далі. З міркувань безпеки всі опитані залишаються анонімними.

«Бюджетників справді зігнали. Від нашої школи було десь 15 людей. Коли винесли труну Захарченка, багато хто аплодували. І це інтелігенція, жах. Одразу стало так огидно бути поруч. Потрібно виїжджати, що швидше, то краще».

Місцеві жителі в черзі на церемонії прощання з ватажком бойовиків самоназваної «ДНР» Олександром Захарченком, який загинув унаслідок вибуху в ресторані «Сепар» у центрі окупованого Донецька, 2 вересня 2018 року Фото: EPA-EFE/ALEXANDER ERMOCHENKO

Тепер буде тільки гірше. Такої людини, якою був Олександр Володимирович, вже не буде. Він умів розмовляти з людьми. Я була в нього на прийомі два місяці тому. У моєму будинку оселилися військові й жили там два місяці. У цей час я працювала в Росії, але не заперечувала щодо їхньої присутності. Потім мені прийшли величезні рахунки за комуналку. Я пішла на прийом до міськвиконкому, щоб розібратися. Але попри те, що в мене жили наші захисники, там не погодилися вирішити моє питання. Я поїхала на прийом до Захарченка, і він особисто мене прийняв. Добре прийняв — сказав, що моє питання вирішиться протягом двох місяців. А тепер, напевно, вже й не вирішиться 

Ми від учора випили пляшку «Кагору», яку привезли з України й притримували на день народження. Марафон скорботи тільки почався, а нам уже повідомили, що можна не лише дітей 3-го класу не вести до школи, але й 4-го. Випити вже було нічого. Не те, щоб у крамницях усе розкупили, просто гроші в тумбочці щодня не ростуть. На похорон звичайно, не ходили. Ми не бюджетники. Розуміємо, що від самого факту смерті Захарченка нічого не зміниться, але бодай надія з'явилася. А раптом завтра всі наші дорогі й улюблені, що виїхали, повернуться додому? Не варто поспішати продавати квартиру, а раптом? 

Тепер буде тільки гірше. Захарченко стримував ціни на продукти й комуналку, він не давав волю спекулянтам. А тепер в уряді залишилися самі бариги, вони за простий народ думати не будуть

Я думала відпроситися, щоб не їхати на похорон Захарченка, але не вдалося. Навіть посварилася на роботі. Кажу начальнику: «Я за графіком уже на День республіки і на 9 травня їздила, нехай тепер інша зміна йде, щоб по черзі це було. На похорон усе одно погнали майже всіх. Ми пройшли через цей театр дуже швидко, підписались у «старшого», що присутні, й поїхали додому. Чи жаль мені Захарченка? Симпатичний був чоловік. Але нині так важко жити, що ніякого почуття вдячності в мене до нього немає. До війни ми жили краще. У 2012-2013 роках усі наші співробітники робили собі ремонти, хтось навіть машину в кредит узяв, хтось купив квартиру. А тепер живемо від зарплати до зарплати. Хто мав можливість виїхати — виїхали в Росію, на мирну територію України, на заробітки на Захід. Кількість людей в нашому колективі постійно зменшується, а навантаження збільшується. Зарплата до війни була 5 тисяч гривень, тепер 5 тисяч рублів (~ 2100 грн), тобто вдвічі менша. А ціни зросли втричі на все, крім комуналки. Немає за що дякувати нашому покійному правителю. І я б не стала називати його героєм — не на передовій загинув, а в шинку 

Під час замаху на ватажка бойовиків так званої «ДНР» Олександра Захарченка 12 людей отримали травми та загинув охоронець. Від вибуху також постраждав голова «Міністерства фінансів республіки».

Виконувати обов'язки глави бойовиків тимчасово буде Дмитро Трапєзніков, один із заступників Захарченка.

Федеральне російське агентство «Интерфакс» з посиланням на джерела серед силовиків самоназваної «ДНР» повідомило, що в Донецьку затримали підозрюваних у замаху на Захарченка — це нібито «українські диверсанти».

Речниця СБУ Олена Гітлянська в коментарі Громадському  інформацію про затримання не підтвердила. СБУ розглядає дві версії вбивства ватажка «ДНР» Захарченка.

Міністерство закордонних справ Росії заявило, що за вбивством Захарченка нібито стоїть «київський режим». Росія  вважає це терактом. Президент РФ Путін назвав убивство Захарченка дестабілізацією і звернувся до жителів Донбасу.

Російське видання «Комерсант» повідомило, що бойовики шукають пособників убивства екс-ватажка самопроголошеної «ДНР» серед його оточення.