Жива, штучна чи альтернативна? Як обрати ялинку на Новий рік

Щороку, що ближче до різдвяно-новорічних свят, то більше розмов, яку ж ялинку обрати — живу чи штучну — і чи взагалі вона потрібна. Хочеться, щоб вона навіювала святковий настрій, була якісною й не завдавала клопоту. Розповідаємо, які бувають святкові дерева, як їх обирати, що з ними робити після свята, а також чи шкодять вони довкіллю.

Живе дерево

Жива ялинка наповнює кімнату запахом хвої, але як змиритися з тим, що дерево зрубали, аби воно лише декілька тижнів постояло в кімнаті? Насправді шкодить навколишньому середовищу не просто вирубка, а браконьєрство та неправильна утилізація дерев.

За даними Держлісагентства, у 2020 році державні лісогосподарства офіційно зрубали понад 500 тисяч ялинок. Більшість із них виростили на спеціальних плантаціях, де навесні знову висадять молоді дерева. Перед вирубкою ялинки вирощують упродовж 8-10 років, розповіли нам у Держлісагентстві. Наразі на плантаціях 13 мільйонів новорічних дерев, із них 2,5 мільйони досягли віку заготівлі. Іншу частину зрубають під час проведення рубок догляду за молодняком. Ще частину дерев — під час розчищення смуг під лінії електропередач, залізничні та автомобільні дороги, трубопроводи, під час прочищення протипожежних просік.

З 15 грудня 2021-го в Україні запрацювали ялинкові базари при державних лісогосподарствах, де можна придбати законно зрубані дерева. Також легальні ялинки можна придбати на спеціальних ярмарках. Середня ціна за ялинку висотою в 1 метр в Україні — 70-100 грн. У Львові ялинки коштуватимуть приблизно 100-350 грн, а у Києві — від 100 до 500 грн (за ялинки діаметром 4 метри). Ціни та адреси ярмарків шукайте на сайтах лісогосподарських підприємств області.

Усі законно зрубані ялинки мають бути промарковані бирками чи етикетками з індивідуальним штрих-кодом, який вносять у єдину базу. Перевірити код можна на сайті open.ukrforest.com або yalynka.info. У систему також вносяться дані про постачальника, його підпорядкованість та форму власності. Якщо на ялинці немає штрих-коду або система не знаходить номер, отже, дерево зрубали незаконно.

На що треба звернути увагу під час вибору самої ялинки? Вона не має бути пожовклою чи бурою, а голки не повинні осипатися — це можна перевірити, постукавши ялинкою об землю. Також кілька голок можна зігнути: якщо вони еластичні та випрямляються — це свідчить, що дерево зрубали нещодавно.

Після свят ялинку потрібно правильно утилізувати. Якщо дерево висотою до двох метрів потрапить на звалище, воно виділить в атмосферу 16 кг парникових газів — стільки ж виділяється за 160 км подорожі на автівці. Відбувається так, бо дерево, замість розкладатися, виробляє метан, парниковий ефект від якого у 25 разів сильніший, ніж від вуглекислого газу.

Якщо ви спалюєте ялинку чи перетворюєте її на тирсу, це на 80% (до 3,5 кг) зменшує її вуглецевий слід. У Києві вже декілька років поспіль після 1 січня починають працювати 15 пунктів утилізації святкових дерев. Ялинку перетворюють на тирсу, яку потім використовують для мульчування (вкривання поверхні ґрунту) пристовбурових лунок у нововисаджених дерев та кущів. Чи є у вашому місті пункти для утилізації, шукайте на ресурсах місцевої влади.

Штучна ялинка

40% українців у 2019 році обирали живі дерева, а 38% — штучні ялинки. Штучне дерево приваблює своєю начебто екологічністю, адже ялинку не зрубують, та можливістю використовувати його декілька років, але доведеться змиритися з відсутністю запаху.

Євгенія Гоголь, яка займається продажем штучних ялинок, розповідає: є дерева з ПВХ-плівки (безбарвна прозора плівка) та поліпропілену. У перших «хвоя» виготовляється з полімерної стрічки, яку намотують на металеві каркаси. Ялинки з поліпропілену роблять литими з пластику, вони складаються з пластикових гілочок і металевих дротів, на які кріпляться. Вони дорожчі за інші ялинки, але краще відтворюють вигляд справжнього дерева і можуть прослужити більше років, якщо їх правильно зберігати.

Під час вибору штучної ялинки потрібно попросити у продавця сертифікат якості сировини. В Україні штучні ялинки не сертифікуються, а от сировина — так. Голки у ялинки мають бути м’які, добре гнутися. Обов’язково потрібно дивитися, чи немає іржі на металевих частинах дерева.

Штучна ялинка має запах пластику і це нормально, але цей запах не повинен бути різким. За словами Євгенії, якщо продавець запевняє, що ялинка зовсім не має запаху, — вас обманюють. Якщо купувати ялинку на вулиці, запах можна не відчути. Тоді потрібно уточнити у продавця, чи є можливість повернути товар у разі, якщо вдома виявиться, що ялинка неприємно пахне.

Важливий момент — переконатися, чи вогнетривка ялинка. Якісні штучні ялинки обробляються спеціальною речовиною, щоб перешкодити загорянню. Продавця можна попросити продемонструвати, як реагує ялинка на вогонь, обережно підпаливши голку.

«Вона має згаснути відразу, а не горіти, як сірник чи папір», — каже Євгенія, додавши, що продавець не повинен відмовлятися показати, як ялинка реагує на вогонь.

Штучною ялинкою ви безпосередньо не шкодите живим деревам, але через процес виробництва вона виділяє в атмосферу 40 кг вуглекислого газу, що удесятеро більше, ніж справжнє дерево, яке спалюють. Дві третини — це матеріали ялинки, одна третина — саме виробництво. Дані про шкоду для довкілля під час транспортування такої ялинки з Китаю до України відсутні.

Щоб компенсувати шкоду від штучної ялинки, її потрібно використовувати щонайменше 10 років. За словами Євгенії Гоголь, штучні ялинки можуть без проблем прослужити понад десятиліття, якщо за ними правильно доглядати.

Зберігати її варто в чохлі, плівці чи коробці далі від місць, де вона може нагрітися до 40-50 градусів за Цельсієм. Тобто не там, куди потрапляють прямі сонячні промені, не біля батарей чи камінів. Від високих температур ялинка може деформуватися. Штучні вироби можна мити, але після цього їх необхідно ретельно висушити, щоб не з’явилося іржі.

У громадській організації «Україна без сміття» нам розповіли, що штучну ялинку можна віддати на утилізацію, але перед цим потрібно розділити різні матеріали. Так, металеві конструкції можна здати на перероблення, а немаркований пластик — на спалювання.

«Складність полягає в тому, що ці два матеріали дуже непросто роз'єднати один від одного. Тобто цілу ялинку навряд чи хтось кудись прийме на переробку чи утилізацію. Якщо заморочитися та відділити пластик від металу — можна нести до нас», — зазначила менеджерка Марина.

Якщо ж ялинка повністю пластикова, то залежно від того, чи має вона маркування, її можна здати на перероблення чи спалювання. В організації радять максимально довго використовувати штучну ялинку, а найекологічнішим варіантом називають різдвяне дерево, зроблене з підручних матеріалів.

Альтернативні варіанти

Згідно з уже згаданим минулорічним дослідженням, 11% українців взагалі не ставили ялинку, а ще 11% не ставили ялинку, але створили святкову композицію.

Альтернативою штучному чи зрубаному дереву може бути ялинка у горщику, яку навесні можна висадити у дворі чи в парку. Таку ялинку не варто довго тримати у приміщенні, бо їй необхідна прохолода. А перед висаджуванням потрібно дізнатися, де краще садити ялинку, щоб вона прижилася.

Також замість цілої ялинки можна придбати декілька гілочок та поставити їх у воду. Різдвяне дерево можна зробити з гірлянд, книжок, картону, пляшок чи драбини. Цікаві ідеї для творчості можна знайти у Pinterest та інших соцмережах.

Яку б ялинку ви не обрали, пам’ятайте, що свято — не у зовнішніх атрибутах, а всередині нас.