Журналіст Куликов розповів про свою поїздку в окупований Донецьк

Український журналіст Андрій Куликов в ефірі hromadske.tv розповів, як йому вдалось потрапити в окупований Донецьк та що він там побачив. Там він брав участь у телемості «Донецьк-Київ».

Про те, як перетинав кордон:

«Там не є лінія розмежування, там кордон Росії з Україною, щоправда з нашого боку там зараз не українські прикордонники стоять. А лінію розмежування я перетинав вже дорогою із тих територій на контрольовану українською владою територію. Перетинав з допомогою друзів, які підтримують зв’язки з тією стороною, у тому числі і українські воїни, які тим не менше вважають, що із тією стороною є про що говорити – учасники антитерористичної операції, або по-іншому учасники війни».

Про те, як вирішив поїхати у Донецьк:

«Два тижні тому був телеміст 17-го каналу, організований з Києвом і Донецьком. Під час того мосту ведучій Жан Новосєльцев запитав мене: «Якщо вам, пане Андрію, дадуть гарантії безпеки, чи ви туди поїдете?». Я сказав «так», а якщо сказав вже так, то шляху назад нема, а був шлях лише вперед».

Про безпеку:

«Мене запевнили, що тамтешні силові структури зроблять все для безпеки не тільки моєї, а й знімальної групи 17-го каналу. Боявся я страшенно, звичайно, бо там , де є багато людей зі зброєю, ніколи не знаєш, кому спаде на думку направити на тебе автомат, натиснути на гачок».

Про значення поїздки у Донецьк:

«Я підкреслюю, що цілком безпечно я себе там не почував. Але, не ризикуючи, ми не можемо здобути всієї інформації, яка потрібна. А не побачивши на власні очі, не домовившись про те, що можна буде там працювати надалі, ми не до кінця виконуємо свої професійні обов’язки».

Про прямий ефір:

«Під час ефіру я сказав про те, що з одного боку тамтешні, які керують на тій території, зобов’язані забезпечити українським журналістам нормальні умови для праці. А з нашого боку, я вважаю, ми повинні допускати на нашу територію журналістів, які працюють на ті засоби масової інформації».

Про 17-й канал та умови участі в ефірі:

«Умов не ставили, проте сказали, що погоджуються, що такі контакти можуть допомогти і звільненню полонених, і обміну заручників, і взагалі досягненню, якщо не порозуміння, то принаймні розуміння одне-одного».

Про незаконність перетину кордону:

«Санкцій не боюся і готовий відповідати за свої дії, в тому числі і перед українським законодавством. Якщо буде вирішено, що правосуддя переважає над суспільною значущістю цієї поїздки, доведеться відповідати».

Про мету поїздки у Донецьк:

«Була мета – справді такий експеримент журналістський, але головною метою було побачити на власні очі бодай дещицю того, що відбувається в Донецьку, поговорити із тамтешніми колегами на тій території, яка зараз не контролюється Україною».

Про те, що зараз відбувається в Донецьку. Власні враження:

«Був там я дуже мало, не побачив багато. Все обмежилося проїздом містом і площею Леніна. Бачив те, що може зрозуміти кожна людина, котра вміє проникати крізь інакомовлення. Зокрема, бачив людей, які хочуть мирного життя, які щасливі, що вже кілька днів або тижнів у Донецьку не чути пострілів. Бачив репетицію параду військового формування, яке там називають «республіканською гвардією», бачив таке життя, яке, як мені здалося, зараз є у місті.

hromadske.tv