Мати з сином гріються біля масляного електричного радіатора
Фото:

УНІАН

Україна наближається до старту нового опалювального сезону. Чи в усіх домівках будуть теплими батареї цієї зими, чи зміняться тарифи, як зекономити на опаленні та хто має право на субсидії — розбиралося hromadske.

Опалювальний сезон на межі

До 15 жовтня, традиційної дати початку опалювального сезону, залишаються лічені дні. Це, звісно, не означає, що вже цього тижня батареї мешканців багатоповерхівок потеплішають. Останніми роками комунальники не прив’язуються до календаря, орієнтуючись більше на показники термометра.

Теплопостачання до будинків розпочнуть подавати, коли середня добова температура опуститься нижче +8°C. До шкіл, садочків та лікарень — коли температура в них опускається до 16 градусів. З огляду на аномально теплий жовтень, цього року опалювальний сезон може стартувати ближче до листопада.

Це непогано, адже квартири громадян не опалюватимуться даремно, і люди не будуть змушені витрачати зайві гроші на комуналку, тримаючи вікна на провітрюванні.

До деяких регіонів опалювальний сезон може дійти ближче до зими, або й у новому році. Все через борг розміром у 71 млрд грн, який комунальники мають перед НАК «Нафтогаз». Підприємства теплоенергетики, які вчасно не розрахуються за блакитне паливо, у «Нафтогазі» обіцяють відключити від газової труби.

Під загрозою зриву опалювального сезону поки що залишаються мешканці 50 населених пунктів України. Така ситуація повторюється з року в рік. Серед причин — неефективне управління мережами та несвоєчасна сплата за тепло від споживачів. Щоправда, зараз, після закликів до органів місцевого самоврядування втрутитися, ТЕЦ активніше розраховуються за спожите паливо. Лише за останній тиждень кількість боржників скоротилася на півтора десятка.

Дашавське підземне сховище газу в Стрийському районі Львівської області, 28 травня 2015 року
Фото:

УНІАН

У газових сховищах надлишок палива

Хороша новина полягає у тому, що запаси газу цьогоріч рекордні. В українські підземні сховища закачали близько 28 млрд кубів газу. Це на третину більше, ніж у 2019 році. Тож взимку перебоїв з опаленням не прогнозують. 

Для розуміння, газу у сховищах стільки, що в уряді навіть розглядають можливість продавати його назад до ЄС. Це може бути економічно вигідно, адже купували паливо за зниженими цінами — в середньому по 5 гривень за куб, а продавати можуть вже по 9 гривень.

Суттєві запаси дешевого газу є також запорукою того, що взимку не підвищуватимуть ціни на блакитне паливо для населення, якщо вартість газу на світових ринках дещо зросте.

Чи піднімуть ціни?

Що ближче початок опалювального сезону, то більше українців переймається, скільки ж доведеться платити. Аналізуючи від чого залежатиме вартість цього року, опитані hromadske експерти переконують, що тарифи на опалення рости не будуть. Принаймні до лютого.

По-перше, напередодні місцевих виборів політики не ризикуватимуть своїми рейтингами, піднімаючи вартість комунальних послуг. А щоб переглянути тарифи та впровадити нові, бюрократичній машині знадобиться 2-3 місяці.

По-друге, як пояснює аналітик Dragon Capital Богдан Барась, тарифи на гарячу воду та опалення залишаться без суттєвих змін у 4 кварталі 20-го року, оскільки їх поточний рівень є економічно обґрунтованим, навіть з урахуванням коливань ціни на газ впродовж останнього року.

І, по-третє, собівартість опалення на дві третини залежить від світових цін на газ. А вони, хоч і зростають в останні пів року, та, як вже зазначалося, запаси газу в Україні є достатніми, щоб пройти весь опалювальний сезон не закуповуючи нові, дорожчі об’єми газу.

Дівчина рахує гроші та заповнює квитанції на оплату за житлово-комунальних та інших послуг, Київ, 17 червня 2016 року
Фото:

УНІАН/Володимир Гонтар

Викинуті гроші

Але хоч тарифи й не зростуть, цифри у платіжках все одно нервуватимуть громадян. У зимовий період витрати на комунальні послуги збільшуються майже на 70% у порівнянні з літнім. Такою в середньому є частка витрат на опалення.

І все б нічого, якби за сплачені гроші отримувати справді теплі батареї й комфортну температуру в оселях. Але часто українці переплачують за неякісні послуги, розповідає координаторка енергопрограм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.

Річ у тім, що через застарілі мережі щонайменше половина тепла (а інколи й усі 70%) втрачається. «Тобто це — спалені гроші. Тому що до 50% енергії втрачається під час транспортування трубами та в самому будинку і ще 20% втрачається у квартирах», – каже Бойко.

Тобто, як пояснює експертка, якщо у платіжці зазначено, що родина має сплатити 3 тисячі гривень за опалення, то 1 тисяча гривень — це оплата отриманої послуги, а ще 2 тисячі — викинуті гроші на опалення повітря. І що більш зношеною є інфраструктура міста і що гірший стан багатоквартирного будинку, то суттєвішими є ці втрати.

На думку експертів питання модернізації теплової інфраструктури замовчується органами місцевого самоврядування. Особливо перед виборами. Так, Міністерство розвитку громад звітує, що станом на 1 жовтня 99% житлових будинків вже були підготовлені до осінньо-зимового періоду 2020-21 рр.

І ніде не зазначається, що певні ділянки не ремонтувалися чи аварії не вдалося усунути. Або що на модернізацію окремих об’єктів потрібно більше грошей, ніж на це виділив уряд. Та й загалом на ремонтні роботи витратили лише 77% від запланованих коштів.

Насправді ж українські тепломережі зношені на 60%, а подекуди — і на всі 90%. Теплотраси потрібно заміняти повністю. А з такими темпами, як нині, сучасна система опалення в усій країні зможе з’явитися лише через 100 років.

Тож цей опалювальний сезон буде схожим на попередні: аварії, прориви щойно відремонтованих труб. І, відповідно, великі втрати тепла.

Як заощадити на опаленні?

На жаль, як зазначають експерти, мешканці багатоквартирних будинків не можуть поодинці впливати на ефективність роботи комунальників. А єдиний спосіб зекономити на опаленні — об’єднатися в ОСББ та приєднатися до програми «теплих кредитів».

Сучасні системи індивідуального опалення для багатоквартирних будинків окупляться за 1-3 роки, адже опалення від індивідуальних котлів на 20-40% дешевше за централізоване.

«Українці мають перейматися станом своїх будинків, і займатися підвищенням їхньої енергоефективності, а не тарифами. Потрібно відвикати від думки про дешеві енергоресурси й регульовані ціни на них. Ми на тарифи не впливаємо, — каже виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк. — А от якщо утеплити будинки, поставити системи регулювання тепла, замінити вікна та двері, то тарифи на опалення нас перестануть хвилювати, як ми не хвилюємося за тарифи на мобільний зв’язок, наприклад». Щоправда, каже експерт, у бюджеті на 2021 рік ми бачимо різке скорочення коштів на програми енергоефективності. 

Хто може розраховувати на субсидії

У новому опалювальному сезоні дещо змінилися правила надання субсидій. Тож субсидіантам у разі скасування карантину доведеться оплачувати комунальні послуги в розмірі 20% доходів сім’ї, а не 15%, як було раніше.

Родинам, які отримували субсидію в опалювальному сезоні 2019-2020 рр., заново її оформлювати не потрібно — субсидію перепризначать автоматично.

На отримання допомоги мають право і ті, кого звільнили з роботи під час карантину — тобто після 12 березня 2020 року. За умови, що вони перебувають на обліку у Службі зайнятості.

При оформленні субсидії до доходів родини враховують зарплату працездатних членів сім’ї, стипендію, допомогу із безробіття, грошові перекази з-за кордону, виплати з фондів соціального страхування. Для жителів сіл також враховують доходи від реалізації молока. А також грошове забезпечення військовослужбовців, якщо ті не перебувають в зоні ООС.

Поділитись: