«Вертикаль президента»: Як депутати допомогли Порошенку посилити вплив на губернаторів

Увечері 8 листопада президент Петро Порошенко несподівано викликав до себе народних депутатів від фракції БПП. Разом з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом та генеральним прокурором Юрієм Луценком він провів засідання фракції свого імені.

П’ятеро народних депутатів, які були на зустрічі, розповіли Громадському: серед іншого президент скаржився на те, що не може призначити керівників більш ніж 50 районних державних адміністрацій — заважають певні недоліки, які стосуються державної служби.

На думку Порошенка, в умовах війни така ситуація викликає небезпеку, її терміново треба виправити, що він і запропонував зробити депутатам уже наступного дня. Для цього потрібно було проголосувати за зміни до закону про державну службу.

«Певні недоліки», про які згадав Порошенко, — це система конкурсного відбору претендентів на посади голів місцевих адміністрацій. Згідно з Конституцією, президент призначає та звільняє їх з посад за поданням премєр-міністра.

Водночас закон про державну службу передбачає, що очільники регіонів мають обиратися на відкритому конкурсі. Такі конкурси проводить окремий орган — комісія з питань вищого корпусу державної служби. Однак вона регулярно затягує з оголошенням конкурсів, тому в багатьох регіонах, замість голів, державними адміністраціями керують тимчасові виконувачі обовязків.

Законодавчі зміни, підтримати які депутатів закликав Порошенко, вирішують цю проблему просто. Вони передбачають, що закон про держслужбу не поширюється на очільників місцевих державних адміністрацій і їхніх заступників. Зокрема і в частині обов’язкового конкурсного відбору претендентів на посади.

Простіше кажучи, очільники регіонів офіційно перестають бути державними службовцями й зможуть, зокрема, бути членами політичних партій, що наразі чиновникам заборонено.

Депутати побажання президента виконали — учора зранку терміново розглянули зміни до закону про державну службу спочатку на профільному комітеті, а відтак затвердили їх у сесійній залі.

Конкурсний відбір кандидатів на посади голів областей проіснував в Україні менше двох років. Його запровадив новий закон про державну службу, на ухваленні якого наполягав Європейський союз — це було однією з вимог європейців для надання Україні безвізового режиму. Президент закон підтримував і підкреслював, що фактично погодився обмежити свої конституційні повноваження.

Схоже, що Петро Порошенко змінив позицію. Тож тепер для того, щоб призначити нового голову обласної або районної державної адміністрації, президентові достатньо переконати в його компетенції Володимира Гройсмана. Адже після вчорашнього корегування парламентом законодавство передбачає, що голова уряду подає президенту кандидатури очільників регіонів. Та як саме премєр-міністр має відбирати претендентів, закон не передбачає.

Згідно з Конституцією, президент призначає та звільняє голів областей з посад за поданням прем'єр-міністра (на архівному фото — президент Петро Порошенко (праворуч) та прем'єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання Національної ради реформ, 2 червня 2017 року) Фото: Владислав Мусієнко/УНІАН

Своєю чергою людина, що схоче стати керівником району або цілої області, замість того, щоб просто подати заявку на участь у конкурсі, має шукати «виходи» на Адміністрацію президента або голову уряду.

Бліцкриг

Про плани відмовитися від конкурсів на посаду голів регіонів співрозмовники Громадського в Адміністрації президента розповідали ще у вересні.

Тоді ж 8 народних депутатів, переважно з депутатської групи «Воля народу» Ярослава Москаленка, зареєстрували в парламенті відповідний законопроект за номером 7126. Одним з його співавторів був нардеп від БПП Андрій Лопушанський. Москаленко в розмові з Громадським запевняв, що ідея відмовитися від конкурсів для призначення голів ОГА та РГА належить йому, а в Адміністрації президента тривалий час навіть не вірили, що парламент згодиться її підтримати.

«До Верховної ради я обрався по мажоритарному округу з центром у Вишгороді, тож чудово бачу, як затягування з проведенням конкурсів позначається на роботі районних адміністрацій і взаємодії їхніх керівників з головою Київської ОГА. Я ще півроку тому на одній з нарад запропонував президентові відмовитися від конкурсного відбору. Але тоді він поставився до цієї ідеї скептично», — розповідав Москаленко.

Над законопроектом Москаленка президент розмірковував трохи менше двох місяців. Ще в понеділок, на погоджувальній раді лідерів парламентських фракцій ні представник президента в парламенті Ірина Луценко, ні голова фракції БПП Артур Герасимов не згадували, як важливо відмовитись від конкурсного відбору голів ОГА та РГА.

Не наполягав на необхідності розгляду змін до закону про державну службу й один з авторів — Сергій Шахов з «Волі народу». Та після зустрічі з президентом у середу ввечері керівники президентської фракції почали палко підтримувати ініціативу колег з депутатської групи «Воля народу». Яка, нагадаємо, не входить до коаліції.

Учора зранку Артур Герасимов у сесійній залі пояснював депутатам, чому конче потрібно ухвалити зміни. За його словами, закон про державну службу, звичайно, дуже прогресивний, а от з місцевими державними адміністраціями великі проблеми.

«Вони обезголовлені, вони неефективно працюють... І сьогодні ми просимо підтримати цей закон, тому що те, що стосується питань місцевих державних адміністрацій, — це є сьогодні питання безпеки нашої держави. І я це неодноразово наголошував у цьому залі і на засіданнях профільного комітету», — сказав Герасимов.

Андрій Парубій, оголосивши перерву, запросив лідерів фракцій і груп на консультації до свого кабінету, після чого голосування таки відбулося​ (на фото зліва направо — перша віце-спікерка парламенту Ірина Геращенко, голова фракції БПП Артур Герасимов та спікер Андрій Парубій, 9 листопада 2017 року) Фото: Космач Олександр/УНІАН

До того часу проект змін закону про державну службу на терміновому засіданні розглянув профільний комітет Ради з питань державного будівництва (очолює заступник голови фракції БПП Олексій Гончаренко). Він рекомендував парламенту підтримати законопроект.

Своєю чергою спікер Андрій Парубій запропонував депутатам включити законопроект до порядку денного парламенту. Та з першої спроби зробити це не вдалося. Голосів не додала фракція «Народного фронту». Тож Парубій, оголосивши перерву, запросив лідерів фракцій і груп на консультації до свого кабінету. Після наради, яка тривала годину, Парубій знову запропонував депутатам розглянути зміни до закону про державну службу. Цього разу депутати погодилися.

Олексій Гончаренко з трибуни перерахував, які саме пункти та статті пропонується змінити в законодавстві.

Його колега по комітету з питань державного будівництва Альона Шкрум  (фракція «Батьківщина») пояснила депутатам сенс корегування закону зрозумілішою мовою. Вона зауважила, що в пропонованій редакції закон про державну службу не поширюватиметься на керівників місцевих державних адміністрацій і їхніх заступників.

«Але найгірше — виводиться питання щодо політичної неупередженості. Вони знову можуть бути членами політичних партій. Вони знову можуть балотуватися і поєднувати в собі виконавчу гілку влади й законодавчу гілку влади. Вони знову зможуть очолювати фракції влади на місцях у місцевих радах. Вони фактично знову будуть політиками і керуватимуть політичною діяльністю», — сказала Шкрум. Після чого відзначила: вона переконана, що робиться це з однією метою — провести у 2019 році президентські вибори під адмінресурсом за допомогою закритого призначення голів місцевих державних адміністрацій.

Та на підсумки голосування за законопроект 7126 виступ Шкрум не вплинув — депутати підтримали його 234 голосами.

Що далі

Якщо президент підпише зміни до законодавства, які вчора ухвалив парламент, очільники ОГА та РГА більше не вважатимуться чиновниками, і таки дійсно зможуть бути членами політичних партій. Водночас політична неупередженість чиновників була однією з вимог Європейського союзу до України під час переговорів про надання безвізового режиму.

Якщо президент підпише зміни до законодавства, які ухвалив парламент, керівники обласних та районних адміністрацій більше не вважатимуться чиновниками, і таки дійсно зможуть бути членами політичних партій (на архівному фото — президент Петро Порошенко (ліворуч) представляє нового очільника Київської ОДА Олександра Горгана, 28 жовтня 2016 року) Фото: Ратинський В'ячеслав/УНІАН

Наразі представництво ЄС не відреагувало на вчорашнє голосування в парламенті. Однак його результати вже викликали обурення громадських організацій.

Вадим Міський, керівник відділу адвокації «Реанімаційного пакету реформ» переконаний: вчорашнє голосування фактично скасовує реформу державної служби на місцевому й регіональному рівнях.

«Керівники ОДА та РДА, усупереч розпочатій раніше реформі державної служби, тепер знову матимуть право бути членами політичних партій, обиратися в місцеві ради й суміщати посади у виконавчій та представницькій владі. Вони тепер ані політики, ані держслужбовці — справжні «смотрящі» від президента на місцях», — написав Міський у себе Facebook.

Тим часом в Адміністрації президента прогнозують, що в найближчому майбутньому посади втратять багато керівників ОГА та РГА.

«І коли опозиція знову почне казати, що ми міняємо керівників регіонів на лояльніших — не вірте. Насправді президент не міг звільнити багато неефективних керівників через те, що призначення їхніх наступників через погану роботу комісії з конкурсного відбору могло розтягнутися на місяці, а за цей час регіон можна в прямому сенсі втратити», — каже співрозмовник Громадського в команді президента.

Однак на питання, чи не краще замість фактичного скасування конкурсів на відбір керівників регіонів розібратися, чому комісія з конкурсного відбору не може вчасно оголосити їх проведення, у президента не відповідають.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram