Знову дистанційка? Яким буде новий навчальний рік для школярів

Яким буде навчання в школах?

За словами міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, новий навчальний рік має початися у звичному режимі — всі діти підуть до школи 1 вересня. Далі діятимуть залежно від карантинного рівня епідемічної безпеки, у якому опинятиметься регіон.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов наголошує, що школи за жодних обставин зачиняти не будуть. Якщо кількість хворих на коронавірус збільшуватиметься, у закладі обиратимуть іншу форму навчального процесу.

У доповіді, яку в липні опублікував Європейський центр профілактики та контролю захворювань, зазначено, що якість і ефективність дистанційного навчання є нижчою, ніж якби діти ходили до школи. Серед наслідків дистанційного навчання в центрі виокремлюють психологічний стрес, втрату мотивації, збільшення часу, проведеного за комп’ютером, і зниження фізичної активності в учнів та вчителів.

В опитуванні, яке проводили в Державній службі якості освіти, також ідеться про те, що під час дистанційного навчання учні мали низьку мотивацію. Цю проблему виокремили 40% керівників закладів освіти та 44% вчителів.

Аби знизити поширення вірусу наступного навчального року, в Європейському центрі профілактики та контролю захворювань рекомендують зменшити кількість класів, розподілити час, коли учні приходять до школи, уникати скупчень людей, мити руки, провітрювати, носити маски та в разі хвороби залишатися вдома.

Чи готові школи приймати дітей?

Оксана Макаренко, співзасновниця громадської організації «Смарт освіта», зазначає, що більшість шкіл не готові до нового навчального року. Основна причина полягає в тому, що в закладах не проаналізували недоліки під час карантину та дистанційного навчання.

«Я не бачила жодних планів, що роблять для того, аби подолати освітні втрати. За позицією МОН, це мають робити школи. Але незрозуміло, як саме. Не створено мотивації для вчителів залишатися після уроків займатися з дітьми, немає програм для дистанційного навчання. Так, частково наповнена освітня платформа “Всеукраїнська школа онлайн”, але лише невеликий відсоток дітей нею користуються. Більшість вчаться за підручниками, які важко опанувати навіть з учителем»,  — каже Макаренко.

Анна Сидорук, операційна директорка громадської організації «Освіторія», вважає: школи будуть готові до навчального року тоді, коли кожен директор і вчитель матиме відповіді на запитання, як діяти в різних ситуаціях, що можуть скластися через епідемію коронавірусу.

«Також не можемо говорити про готовність шкіл до навчального року, коли вчителі не мають персональних комп’ютерів, які б могли використовувати в разі переходу на дистанційне чи змішане навчання. Те саме стосується учнів», — каже Анна.

Чи можна вакцинувати дітей?

В Україні дозволили вакцинувати дітей від 12 років вакциною Pfizer. Але визначили умови, за яких це можна робити.

Наприклад, якщо дитина має високі ризики важкого перебігу та розвитку ускладнень після хвороби на коронавірус через супутні хвороби і в неї нема протипоказань до вакцинації. Або якщо дитині потрібно потрапити в іншу країну — для об’єднання сім’ї, на навчання, на міжнародні спортивні змагання, — щоб перетнути кордон, необхідний ковід-сертифікат або міжнародне свідоцтво про вакцинацію.

Також дозволяють вакцинувати дітей, які приїхали з іншої країни, де отримали першу дозу вакцини Comirnaty та мають документи на підтвердження цього.

У США, Канаді та деяких країнах ЄС дозволяють вакцинувати всіх дітей старше 12 років. В Ізраїлі — дітей 5-11 років, які мають серйозні захворювання, що можуть призвести до ускладнень внаслідок COVID-19.

Що з вакцинацією вчителів?

За постановою Кабміну, 80% вчителів у навчальному закладі мають бути вакцинованими. Якщо регіон опиниться у «помаранчевій», «червоній» чи «жовтій» зоні й відсоток вакцинованих педагогів буде меншим, навчальний заклад може перейти на дистанційне навчання.

Та як наголошує Сергій Горбачов, у постанові не закладені механізми, як саме визначити, скільки вчителів вакцинували.

«Ми пропонували внести відомості про вакцинування до форми 063/о — карти профілактичних щеплень. У МОЗ нам відповіли, що це незаконно, оскільки вакцинація проти COVID-19 не входить до переліку обов’язкових щеплень. 

Тож незрозуміло, як верифікувати, скільки працівників вакциновано і як це перевести в розпорядчий документ. На підставі чого директор або начальник управління відділу освіти видаватиме наказ переводити заклад на дистанційне навчання або залишати режим відвідування?» — каже Горбачов.

Що буде з учителем, який не отримав щеплення?

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов погоджується, що вакцинація необхідна для безпечного початку навчального року, але наголошує, що педагогів не можна змушувати вакцинуватися. Та й вимога, щоб учителі робили ПЛР-тести за свої гроші, як це пропонували на Тернопільщині, є незаконною.

«Треба усвідомлювати (особливо — керівникам закладів освіти), що вакцинація педагогічних працівників не є обов’язковою: як і для всіх інших громадян вона залишається добровільною. Тому керівник закладу освіти не має права обмежувати доступ до роботи у школі вчителя, який не отримав щеплення. 

Саме тому як посадова особа я діятиму в межах закону та захищатиму права педагогічних працівників, якщо директори не допускатимуть їх до роботи», — каже Горбачов.

Оксана Макаренко зазначає, що в деяких батьків є негативне ставлення до дистанційної форми навчання. Тому через вакцинацію можуть виникати конфлікти між батьками та вчителями, які відмовляються щепитися.

«Батьки зацікавлені, щоби діти пішли до школи. Вони фізично, психологічно, фахово не можуть бути вчителями для власних дітей, бо це складна професія, якій навчають в університетах», — каже Макаренко.

Яким буде навчання в університетах?

Університети мають автономію, тому можуть самі вирішувати, у якому форматі в них буде навчання — дистанційне, очне чи зі змішаною формою.

Наразі немає жодних вимог щодо обов’язкової вакцинації студентів. Із 18 років вони можуть, як усі, отримати щеплення в пунктах вакцинації.

У гуртожитки студентів поки пускатимуть без вимоги обов’язкової вакцинації. Але в МОЗ не виключають, що невдовзі гуртожитки, де буде недостатня кількість вакцинованих, закриватимуть.

В Київському національному університеті імені Тараса Шевченка з 1 вересня планують вийти на очну форму навчання, а далі діятимуть залежно від ситуації, зазначає ректор Володимир Бугров. В університеті вже розробили кілька планів дій на випадок, якщо кількість хворих на коронавірус зростатиме.

Виконувачка обов’язків президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олександра Гуменна каже, що нині у виші вакцинували приблизно 50% працівників. Із нового навчального року також планують організовано вакцинувати студентів. Найімовірніше, навчальний рік почнуть за змішаним типом навчання.