«Звідки в ІДІЛ гроші? Нафта і торгівля людьми» — журналіст

Оглядач Коммерсанть.FM Юрій Мацарський, що повернувся з Іракського Курдистану, в ефірі hromadske.tv розповів про те, як Ісламська держава торгує нафтою та людьми.

Звідки гроші в «Ісламської держави»? У який спосіб вони торгують нафтою?

В Іраку існує серйозна інфраструктура підпільного обміну нафти на гроші, на зброю і взагалі на будь-що. Вона побудована ще за часів Саддама Хусейна. Судячи з усього, владою Саддама Хусейна, яка потрапила під санкції Заходу в 90-х роках. Ці санкції тоді забороняли продаж нафти на вільному ринку, натомість існувала програма “Нафта в обмін на продовольство”.

Але оскільки режим Саддама Хусейна потребував валюти і зброї, була побудована схема за участі великої кількості чиновників та дипломатів. Це було не лише всередині Іраку, а й у сусідніх країнах. Подейкують, що і за кордонами Близького Сходу.

Отже, була побудована корупційна схема, за допомогою якої нафта викачувалась, передавалась, продавалась в інші країни в обмін на гроші та зброю. І ця схема не зникла. Просто тепер її використовує ІДІЛ. Але хто саме в ній бере участь і де ці люди перебувають – невідомо. Тут треба починати розслідування, можливо, навіть, з території колишнього Радянського Союзу.

Як реагувати на чутки, що Туреччина, Росія та інші країни купують нафту в ІДІЛ?

Насправді це можливо, але я б не поспішав з висновком, поки немає серйозних доказів. Всі ці заяви можна сприймати як кидання брудом один в одного.

Чи можна припускати, що там, де видобувають нафту, будуть найзапекліші бої?

Гадаю, що найзапекліші бої будуть не в районі переробних заводів, оскільки заводи – це пустелі. Думаю, якщо діло дійде до серйозних боїв, то вони вестимуться у містах. Це і Масула, Фалуджі, Ромаді, якщо ми говоримо про Ірак. І, звісно, в столиці Сирії.

Як бачать розвиток курдського руху лідери, з якими ти спілкувався в Іраку?

В Іракському Курдистані вже є широка автономія, власна дипломатія. Я навіть візу отримував від так званого Курдистану, коли летів до міста Сулейман. Вони самі по собі. Навіть нафтою торгують, не зважаючи на Багдад, якому жодного динара не передають.

Більше того, Багдад зараз має домовлятись з Іракським Курдистаном щодо продажу своєї нафти на північ та захід, це тому, що у Багдада нібито був свій нафтопровід, яким він передавав нафту до Туреччини, але зараз цей нафтопровід контролюється ІДІЛ, і вся нафта, що йде через Курдистан, і саме вони можуть диктувати умови Багдаду.
Курди в Іраку вже мають все, що хочуть. А от що буде з Курдами в Сирії – питання. Сирійська влада завжди вважала курдів чужими. Хоча вони там мешкають вже тисячі років. А коли почалася війна, і Сирії знадобилися люди, почали видавати паспорти та повістки в армію. І зараз міста добре відбиваються сирійським ополченням. Крім того, вони беруть під контроль не лише Сирійський Курдистан.

Відомо, що ІДІЛ торгує людьми. Кого вони беруть в «жертву», окрім журналістів, які потрапляють в полон? Є ж цілі народи, які страждають від цього.

В першу чергу – це релігійні меншини Іраку та Сирії. Мова йде про єзидів. Вони вірять в одного Бога, але ІДІЛ вважає їх язичниками і, виходячи з цього, середньостатистичній бойовик не просто може їх вбивати, а мусить це робити.

Чоловіків, що потрапляють в полон, страчують, а жінок продають. Спочатку намагаються знайти родичів на незахоплених ІДІЛ територіях. Якщо родичі не знаходяться, то жінки можуть потрапити до гарему когось із бойовиків. Середня ціна молодої дівчини – 10-15 тисяч доларів. Родичі збирають гроші і викуповують їх. Тобто для них це бізнес.

Вони намагаються вибудувати державний інститут. В них працюють суди, освітні програми. Податки вони збирають з місцевого бізнесу, з людей, з релігійних меншин. При цьому християнам якось вдається відкуповуватись та жити на території ІДІЛ.

Що може змінити активну участь коаліції (Британія, Німеччина, Франція) в Сирії? Як можуть далі розвиватись події?

В США вважають, що без наземної операції не обійтися. Мова буде йти лише про концепцію цієї операції. Швидше за все, Захід буде намагатися зробити це чужими руками. Тим паче, якщо є курди і ті частини сирійської опозиції, з якими Захід має справу. Залишилось їх об’єднати в спільний фронт, щоб вони змогли співпрацювати. Можливо досягнути політичного перемир’я з режимом Башара Асада для того, щоб широким фронтом по усій півночі умовно курдське ополчення, з півдня – іракські сили. І сирійська опозиція почала б наступ. Але курди вважають, що американські військові досить сильні і саме завдяки їм не стало режиму Саддама Хусейна. Тобто вони вважають американських військових непереможними.

Я не думаю, що Асад стане союзником західної коаліції. Просто певний час вони не будуть воювати одне з одним. Мова йде про стримування Асада від якихось активних дій. Можливо, запропонувати йому щось в обмін.