Опитування: День перемоги 9 травня — одне з найменш популярних свят в Україні

Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

Найбільш популярними святами в Україні є Різдво Христове та Великдень — їх важливими чи улюбленими вважають 70% та 68% опитаних респондентів відповідно.

На третьому та четвертому місцях — День Незалежності (64%) й День захисників та захисниць (58%). Новий рік, який завжди ділив перше місце з Різдвом Христовим і Великоднем, тепер лише на п’ятому місці з показником у 47%.

Далі йдуть День Конституції, Міжнародний жіночий день, Трійця, які мають відповідно 28%, 21% та 17%.

Найменш популярні свята — День перемоги 9 травня та День праці 1 травня — лише 11% та 4% українців відзначають ці дати як улюблені чи важливі.

Соціологи зауважують, що ставлення до Дня праці з 2010 до 2021 року суттєво не змінилося: це було одне з найменш популярних свят. Так, тільки 12% українців у 2010 і стільки ж у 2021 році вважали його найбільш важливим чи улюбленим. 

Натомість ставлення до Дня перемоги 9 травня зазнало суттєвих змін. У 2010 це було одне з найважливіших свят — так вважали 58% населення. До 2021 року його популярність упала вдвічі, а у 2023-му залишилося тільки 13% прихильників цього свята. 

Як припускають автори опитування, це пов’язано з тим, що День перемоги дуже активно святкується в росії як мілітаристське агресивне свято.

Чи святкують День перемоги в Україні?

Так, в Україні є таке свято. Офіційно воно називається День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. 

З 2016 до 2023 року в Україні було два свята: 8 травня вшановували День пам’яті та примирення, а 9 травня святкували День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Проте з 2024 року День перемоги офіційно святкують 8 травня. 

«Ми повертаємо нашій державі чесну історію без ідеологічних домішок. Саме 8 травня більшість народів світу згадують велич перемоги над нацизмом. Саме 8 травня світ вшановує пам’ять усіх, чиї життя забрала та війна. Саме 8 травня набрав чинності Акт про беззастережну капітуляцію Вермахту», — пояснював президент Володимир Зеленський.

Методологія

Опитування проводилося упродовж 17-23 лютого 2024 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedt elephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Загалом опитали 1052 респондентів від 18 років і старших, які мешкають у всіх регіонах України, окрім Криму й тимчасово непідконтрольних територій. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищувала 3,4% для показників.