«Нехай доведуть, що мій чоловік — самогубець». Як вдова військового вимагає продовження слідства щодо його смерті

Тетяна обурюється: «Тобто експертиза не виключає можливість убивства. Але в день загибелі мого чоловіка тодішній начальник штабу батальйону Юрій Герасименко повідомляв керівництво частини саме про суїцид. На його офіційному допиті я в нього запитала, як він без висновків судмедекспертизи міг визначити, що це суїцид? А він мені відповів, що з положення тіла». 

Версія суїциду відразу з’явилась у військовій частині, її підхопили слідчі, і досі жодна інша версія загибелі мого чоловіка не розглядається.Тетяна Маслюкова, вдова військового

Уже 19 вересня 2022 року кримінальне провадження за фактом загибелі Маслюкова Миколи закрили за відсутністю складу злочину. Значить, правоохоронці утвердилися у висновку, що військовослужбовець вчинив самогубство. 

Можливо, Тетяна і прийняла б цю версію. Проте її вразило, що в матеріалах справи акцент на тому, що Микола напередодні загибелі мав нестабільний психоемоційний стан. При цьому жодного офіційного документа на підтвердження цього у справі не було — ані рапортів командирів чи військових психологів, ані відповідних медичних довідок. Тільки показання кількох товаришів по службі. Згодом Тетяна звернула увагу на інші не узгоджені між собою деталі. У неї напрошувався висновок, що факти «підганяли» під визначений наперед результат. 

Жінка домоглася поновлення досудового розслідування. Її стараннями Головне слідче управління Нацполіції взяло перебіг слідства під свій контроль. Аби активізувати слідство, Тетяна декілька разів зверталася зі скаргами та позовами до суду. 

«Я добиватимуся продовження досудового розслідування, доки не переконаюся, що воно вичерпало всі свої можливості», — стверджує у розмові з hromadske вдова Миколи Маслюкова. 

Чому військовий не міг застрелитися?

Після мобілізації у травні 2022 року Микола Маслюков потрапив у військову частину А1965, що дислокувалася на Миколаївщині, — став матросом-навідником у штурмовій роті морської піхоти. У вересні 2022-го частина не перебувала в зоні бойових дій, тож Тетяна переконана, що фронтового стресу на той момент її чоловік не мав. 

Жінка пригадує, що незадовго до раптової смерті подружжя мало спільні плани: «Розраховували, що він попросить відпустку — і ми разом із дітьми поїдемо в Одесу відпочивати. 14 вересня йому мало виповнитися 40 років. Хотіли відзначити ювілей, повінчатися».

Напередодні загибелі, 8 вересня, він телефонував священнику в Одесу та замовляв в одеських кондитерів святковий торт. Щоб наступного дня застрелитися?Тетяна Маслюкова, вдова військового

Дружина померлого військового зазначає, що самогубство суперечило і поглядам чоловіка, і його турботі про родину: 

«Микола був дуже відданий сім’ї. Він знав, що держава не виплачує сім’ям самогубців ніяких коштів — він ніколи б не залишив мене з дітьми напризволяще. Ми щонеділі в церкву ходили, Микола був вірянином, а для людини віри самогубство — гріх. І батюшка наш у Кропивницькому не повірив у суїцид, дозволив Миколу ховати не як самогубця». 

А ще вона просить слідство нарешті звернути увагу на деякі факти. Після закінчення Криворізького гірничого університету Микола майже 10 років працював на урановій шахті, де мав справу з вибухівкою на підземних роботах, — відтак проходив ретельне медичне обстеження. Його ніколи не відсторонювали від роботи через психологічний стан або алкоголь. 

«Я маю довідки з психлікарні та наркодиспансеру, що Микола в цих закладах не лікувався і на обліку не перебував. У військовій частині Микола тестувався за опитувальником “Адаптивність 200” результати показують, що мій чоловік не перебував у групі ризику щодо суїцидальних нахилів. 

Командування військової частини А1965 не отримувало жодних рапортів від військовослужбовців щодо психоемоційного стану мого чоловіка. Нарешті, посмертна комплексна судово-психіатрична експертиза від 31.05.2023 дійшла висновку, що Микола “Не перебував у такому психічному (психоемоційному) стані, що міг призвести до наміру піти з життя”. Чому тоді слідство вперто тримається версії про самогубство?» — наголошує Тетяна.

Твоя підтримка допомагає нам не зупинятися

Підтримати

Що насторожує в обставинах загибелі?

9 вересня 2022 року Тетяна декілька разів зідзвонювалася із чоловіком — розмовляли про майбутню поїздку в Одесу. Востаннє говорила з ним о 17:30 — тоді він сказав, що збирається в наряд. Пізніше, о 19:06, Микола говорив із матір’ю — їй також повідомив, що в нього все добре.

Проте військовослужбовець Юрчик О. М. на допиті зазначив, що Маслюков заступив на чергування о 8:30 ранку. Тетяна так і не змогла ознайомитися із журналами, до яких вносять відомості, хто, коли та на який пост заступає на чергування. Їй повідомили, що два журнали згоріли, а в доступі до уцілілих слідчий жінці відмовив.

Чітко не встановлено й час загибелі Маслюкова. 

«То пишуть, що 19:10, то 19:40, то 19:55 — у протоколах допитів купа виправлень. Не з’ясовано навіть, хто першим знайшов тіло. Мовляв, мені зателефонували, але я не пам’ятаю, хто. Або: я прибіг, а там уже були такі-то хлопці», — обурюється Тетяна.

Крім цього, до приїзду правоохоронців тіло Миколи перевертали. З показань військовослужбовця Хлебовича, інший боєць, Гончарук Ярослав, «з метою безпеки відсунув автомат Миколи в бік». Справді, то як тоді дізнатися, у якому положенні до тіла автомат був? 

У висновку дактилоскопічного дослідження автомата, який знайшли біля тіла Миколи, від 5 квітня 2023 року зазначено, що на зброї не виявили нічиїх відбитків пальців. 

Відбитки хтось стер? Чи автомат підкинули? Чи Микола заступив на чергування без автомата? Як він міг застрелитися, не залишивши на автоматі відбитків? І куди поділися кулі? Адже їх так і не знайшли.Тетяна Маслюкова, вдова військового

Жінку тривожить, що слідство не проводить ситуаційної судової експертизи, яка б допомогла детально вивчити місце трагедії та відтворити перебіг подій. Ще одна проблема — відсутність у матеріалах кримінального провадження Акту проведення службового розслідування у частині А1965.

Чи експерти всесильні?

Експерти виявили на грудях Миколи один отвір, куди увійшла куля, і два вихідні отвори на спині. То скільки було куль? Якщо перша поцілила в серце, то як могла смертельно уражена людина послати другу кулю точно за першою? А якщо куля одна, то чому два вихідні отвори? 

Аби зрозуміти, як може судмедекспертиза визначити: сталося вбивство чи самогубство — hromadske звернулося до чинних і колишніх фахівців судово-медичної експертизи.

«Якби куля увійшла зі спини — точно йшлося б про вбивство. А тут куля увійшла з лівого боку грудей — значить, постріл міг здійснити і самогубець, і вбивця. Далі справа за слідством. Два вихідних отвори зовсім не свідчать про два постріли. Тим більше, що у загиблого зафіксовані переломи ребер. Куля могла розбитися на два фрагменти об кістку або другий отвір утворився уламками кістки. Ситуації бувають різні», — зауважує кандидатка медичних наук, колишня судово-медична експертка Олена Федорова. 

Схожу оцінку дав і її колега, чинний судмедексперт, який побажав залишитися анонімним. «Вихідний отвір від уламка ребра може суттєво не відрізнятися від кульового отвору», — відзначив він. За його словами, найімовірніше, куля була одна. Бо випадки, коли дві кулі мають один рановий канал, досить рідкісні. Важлива також відстань, із якої стріляли: самогубство — завжди про постріл впритул або майже впритул. 

За час слідства було проведено три судово-медичні експертизи — у вересні та листопаді 2022 року, а потім ще у березні 2023-го. Наразі Тетяна хоче провести ще одну, остаточну. Вона вірить, що така експертиза може дати новий поштовх для розслідування справи. Якщо експертам для уточнення якихось фактів знадобиться провести ексгумацію тіла Миколи, Тетяна готова надати відповідний дозвіл.

Жодна експертиза не зробить висновок, що йдеться про стовідсоткове самогубство чи стовідсоткове вбивство. Кожну наступну експертизу все одно робитимуть на основі висновків попередніх.чинний судмедексперт на умовах анонімності

Судмедексперт зауважує, що Тетяні варто порадитися, чи варто продовжувати вимагати ще одну перевірку тіла:

«Ексгумація доцільна, коли йдеться про “грубі” порушення: скажімо, було ножове поранення, а є підозра, що має бути й кульове. А в цій ситуації навряд чи ексгумація дозволить знайти якісь нові факти. Хоча якийсь шанс відкидати не можна. Я б порадив дружині не мордувати себе, а знайти незалежного й неупередженого експерта, який би розібрався, чи узагалі є сенс у повторних експертизах». 

Які питання до слідства

Тетяна звертає увагу, що слідчий немов із самого початку шукав приводи саме для версії про самогубство: наприклад, переймався питанням, чи жінка не зраджувала чоловіка, чи не було в сім’ї банківських кредитів. Це спонукало вдову поскаржитися до слідчого управління Головного управління Нацполіції у Миколаївській області та до Національної поліції України. Результат — у березні 2023 року розслідування передали іншому слідчому. 

Тоді ж із Головного слідчого управління Нацполіції України до Миколаєва надіслали 19 вказівок, як здійснювати кримінальне провадження за фактом загибелі Миколи Маслюкова. 

«Це доволі поширена практика, — пояснює юрист Сергій Гулійчук з адвокатського об’єднання “Актум” — Якщо від потерпілої сторони, якою у кримінальному провадженні визнана дружина загиблого, надходять скарги на ведення слідства, тоді Головне слідче управління Нацполіції бере перебіг слідства під контроль і зобов’язує слідчого щомісяця звітувати про перебіг досудового розслідування і виконання наданих вказівок». 

А втім, навіть після отриманих вказівок із Києва дружина не була задоволена темпами просування слідства, тож знову поскаржилася в Головне слідче управління Нацполіції. Тоді в лютому 2024-го звідти в Миколаїв знову прийшли майже два десятки вказівок. 

Частину з них слідчий виконав. Зокрема, допитав слідчо-оперативну групу, яка 9 вересня 2022 року виїздила на місце події; а також слідчих, які першими почали вести цю справу. Ще він провів комп'ютерно-технічну експертизу телефона Миколи тощо.

Однак досі не провели комплексну ситуаційну експертизу та слідчий експеримент із військовослужбовцями, які першими прийшли на місце події. Не допитали й осіб, які проводили службове розслідування за фактом загибелі Маслюкова.

На мої клопотання провести ті чи ті процесуальні дії в межах розслідування слідчий часто відповідає відмовою. Тоді я пишу скаргу в прокуратуру чи в Головне слідче управління Нацполіції. І звертаюся до суду. У мене судові засідання і в Миколаєві, і в Кропивницькому — уже понад два десятки.Тетяна Маслюкова, вдова військового

Вдова скаржиться: «Мені довелося звертатися до суду, аби суд зобов’язав слідчого виконувати деякі вказівки Головного слідчого управління Нацполіції. Приміром — допитати членів родини та друзів загиблого.

Ані військова частина, ані слідчий не дали мені ознайомитися з актом службового розслідування за фактом смерті мого чоловіка, який був складений іще 16 вересня 2022 року. Через це я знову звернулася до суду. Військова частина навіть судові не надала цей акт. 

Тоді суд у лютому 2024 року зобов’язав частину провести спеціальне службове розслідування. Військова частина не провела його й досі». 

Коментуючи цю ситуацію зі свого досвіду, адвокат Сергій Гулійчук відзначає, що Тетяна Маслюкова цілком правомірно вимагає від слідства та частини всі ці документи.

«Службове розслідування за фактом загибелі військовослужбовця проводиться обов’язково — адже, серед іншого, це питання виплат. Військова частина найбільш зацікавлена надати слідству всі докази самогубства — бо тоді не треба виплачувати гроші родині. Поки не доведено самогубство, родина претендує на виплати».

Водночас юрист визнає, що подібний саботаж законних вимог і навіть рішень суду — на жаль, не поодинокий випадок.

Я зараз залучений у справі загибелі військовослужбовця. То слідчий теж не хотів долучати Акт службового розслідування до матеріалів справи. Як представник потерпілої сторони я самотужки мав його домогтися з військової частини.Сергій Гулійчук, юрист адвокатського об’єднання «Актум»

Правник звертає увагу, що серед документів слідства неодмінно має бути рапорт від людини, що першою знайшла тіло, на командира частини: «Наказ про проведення службового розслідування командир видає саме на підставі цього рапорту. Дивно, що вдові як потерпілій стороні досі не відомо, хто написав такий рапорт. І що вона не може ознайомитися із матеріалами допиту цієї людини».

За словами Сергія Гулійчука, у 95% випадків обставини вбивства чи самогубства не є очевидними. Тому обов’язково мають провести слідчий експеримент, ретельний огляд місця події, одночасний допит свідків — усе, щоб максимально точно змоделювати обставини загибелі. 

Звісно, є інтереси військової частини. Якщо частина когось прикриває, то справа «замнеться». Допитають осіб, яким попередньо скажуть, що говорити слідчому, — і все на тому. Якщо командир іще до проведення експертизи та до приїзду слідчих говорить, що відбулося самогубство, — це, м’яко кажучи, неправильно.Сергій Гулійчук юрист адвокатського об’єднання «Актум»

Адвокат зауважує, що в подібних справах досудове розслідування, якщо нікому не буде оголошено підозру, може тривати й до 15 років. Вдова військового боїться, що такий тривалий процес може не витримати: «Припускаю варіант, що зморюся швидше, ніж доб’юся справедливості. Але зараз я ще борюся». 

Мої дії когось дратують. Мені нещодавно телефонували невідомі люди: казали, що я занадто багато хочу знати; що чоловіка я все одно не поверну, то краще б мені займатися справами сім’ї, своїми двома дітьми. Після цього дзвінка я написала скаргу в прокуратуру і попросила для себе охорону.Тетяна Маслюкова, вдова військового

Днями вона звернулася до суду щодо внесення зміни у витяг із ЄРДР стосовно відкриття кримінального провадження за фактом загибелі Миколи. Замість безапеляційного: «покінчив із життям самогубством шляхом здійснення пострілу з автомата в область серця» Тетяна вимагає написати: «якого знайшли з наскрізними проникними пораненнями грудної клітки». Бо факт самогубства все ще не доведено.

Що робити, якщо військовий загинув не внаслідок дій ворога

На прохання hromadske, адвокатка Дар’я Панфілова, кандидатка юридичних наук і керівниця Адвокатського Бюро «Панфілова та Партнери», склала алгоритм дій для членів родини військовослужбовця, чиє тіло побратими знаходять на території військової частини у разі, якщо він загинув не внаслідок дій ворога. 

Командування частини зобов’язане сповістити правоохоронні органи та членів родини про загибель, вказавши на ймовірні обставини. 

З моменту отримання інформації членам родини варто юридично окреслити для себе найважливіші кроки, які мають зробити першочергово.

Наголошую: незалежно від підпорядкування військової частини — чи це ЗСУ, чи Нацгвардія, чи Держприкордонслужба тощо, — там зобов’язані провести службове розслідування за фактом смерті військовослужбовця, встановити обставини події та обов’язково повідомити про це правоохоронні органи.Дар’я Панфілова, адвокатка та кандидатка юридичних наук

Військова частина обов’язково має провести розслідування — і в разі нещасного випадку, і в разі завдання військовому тілесних ушкоджень іншою особою, і в разі навмисного заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров’ю тощо. 

Саме на частину покладається обов’язок збереження місця події та устаткування, яке там було, у такому стані, у якому вони перебували на момент загибелі військового. Виняток можуть становити випадки, коли це може загрожувати життю чи здоров’ю інших військовослужбовців або призвести до тяжчих наслідків.

Вагомого значення мають обставини та умови, за яких загинув військовослужбовець, який його стан тіла та чи можливо пред’явити його тіло до впізнання тощо. 

Кожна справа індивідуальна та потребує комплексного аналізу всіх факторів та обставин у сукупності, а отже й побудови власного алгоритму дій. 

Після повідомлення військовою частиною правоохоронних органів — саме на останніх покладається ведення досудового розслідування та встановлення обставин загибелі військового.Дар’я Панфілова, адвокатка та кандидатка юридичних наук

Попри унікальні особливості кожної конкретної справи можна все ж окреслити загальні типові кроки, які потрібно здійснити родині:

1. Комунікація з військовою частиною

• Письмове звернення до військової частини з метою отримання документів та інформації про проходження військової служби загиблим; обставини його загибелі; отримання копій документів, які сприятимуть встановленню істини в кожній конкретній ситуації. Звернення має бути чітким та виваженим, з метою отримання максимально точної та чіткої інформації.

2. Комунікація зі слідчим

• Письмове звернення до слідчого, у провадженні якого перебуває справа про загибель військового, із заявою про залучення як потерпілої особи членів родини першого кола споріднення загиблого військового.
• Ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
• Подання клопотань про допит свідків, дослідження доказів, проведення експертиз та слідчих експериментів тощо.

3. Власний пошук доказів

• Аби зібрану самостійно доказову базу змогли долучити до матеріалів слідства, докази мають бути отримані законним шляхом та бути в належний спосіб зафіксовані. Бажано формувати власну доказову базу за допомогою адвоката. Тут саме адвокат буде збирати докази та встановлювати факти, щоб долучати їх до матеріалів кримінального провадження.
• Саме максимально оперативна та комплексна робота з аналізу ситуації, доказів, обставин надасть змогу встановити істину та сприятиме об’єктивному розслідуванню кримінальної справи за фактом загибелі оборонця. Дії родини в цьому контексті мають неабияке значення.