Вимушений відступ чи невиконання наказу? Бійці, яких назвали відмовниками, про ситуацію під Новоолександрівкою
Невиконання наказу — серйозне звинувачення, за яке загрожує не менш серйозне покарання. Але що як наказ майже дорівнює добровільному важкому пораненню чи навіть смерті?
118 батальйон 111 бригади ТрО, який після боїв у 2022 році втратив чималу частину складу, перебував на відновленні на Волині. У травні 2024-го батальйон отримав завдання перебазуватися на Донеччину — на Покровський напрямок.
Дуже швидко обіцяна спершу «друга лінія» перетворилася на «нуль». Бійці, яким обіцяли надати зброю та евакуаційний транспорт, вирішили відійти від позицій, щоб винести поранених.
Підсумком стало бойове розпорядження, що з роти формується ротно-тактична група. І жодних деталей. Не вказали й головного — типу дій: штурм чи оборона.
Бійці не відмовилися виконати наказ, але попросили надати розʼяснення, щоб оцінити свої сили. Однак командування вирішило інакше — навпроти кожного прізвища зʼявилося слово «відмовник».
З Волині — на гарячий напрямок
118 батальйон 111 бригади ТрО мав би дислокуватися в Сєвєродонецьку, однак влітку 2022-го це місто на Луганщині вдруге опинилося в російській окупації. Тож бійців підрозділу, «як сиріт, жбурляють туди-сюди по всій Україні», — пояснює hromadske Юлія Кобринович, тоді старша бойова медикиня, а нині сержантка запасу 332 роти.
Військова каже: коли її перевели до цього батальйону, він стояв на Волині, де майже рік охороняв державний кордон. Паралельно з цим він був «на поповненні», бо втратив значні сили в боях під Кремінною. Але поповнювали здебільшого «обмежено придатними».
Була навіть інформація, що з наших двох стрілецьких рот роблять роти винятково зі статусом «обмежено придатних». З батальйону забирали всіх, кому менше ніж 35 років… Тобто склад — винятково пенсія й «обмежено придатні». А ще люди з хронічними захворюваннями, які чомусь цей статус не отримали, але служити не можуть, усі це розуміють.Юлія Кобринович, тоді бойова медикиня 118 батальйону 111 бригади ТрО
І саме цей підрозділ на початку травня 2024-го отримав бойове розпорядження про переведення на Донеччину — на Покровський напрямок — один із найгарячіших на фронті. Завдання — окопування під селом Новоолександрівка. Потрібно було готувати позиції на випадок відступу інших сил з «першої лінії».
Через два тижні бійцям повідомили, що їх приряджають до 110 батальйону їхньої бригади. Завдання те саме — готувати запасні позиції, але вже ближче до ворога.
Військовим обіцяли, що 110 батальйон надасть артилерію, аеророзвідку та евакуаційний транспорт. Цього, за словами бійців, не сталося. Тоді людей почали втрачати пораненими та вбитими.
Боєць із позивним Лєший пригадує один із таких випадків: «…останній вихід, коли я був поранений. Нас кинули по 3 людини на СП. Без тепловізорів. З важкого — тільки РПГ. П**да почалася з місця висадки: потрапили під сильний прицільний обстріл…»
Бригада вийшла на бойові, не маючи злагодження та бувши укомплектованою у кращому випадку на 40% складу. Звичайні бійці показали себе гарно, як і багато офіцерів, які пішли в бій. Гарно, це якщо дивитися з того боку, що не було ніх*я.військовий 118 батальйону 111 бригади ТрО з позивним Лєший
Лєший обурений таким плануванням з боку командування. Мовляв, поставлене завдання майже неможливо було виконати, залишившись живим і не зазнавши поранення.
«Друга лінія» за менш як кілометр до ворога
В останні дні травня ситуація ускладнилася — 110 батальйон, за словами медикині Юлії Кобринович, не витримав натиску з боку окупантів і був змушений відступити. Відтак позиції 118 батальйону, який, згідно з розпорядженням, мав бути на «другій лінії», опинилися на «нулі».
На кожному з чотирьох спостережних пунктів залишалося по кілька бійців, які один за одним зазнавали поранень унаслідок артилерійських обстрілів. Остання позиція трималася шість днів — із запасами їжі, води й батарейок лише на три дні.
Так ми втрачали останні чотири позиції. Нам кажуть, що ми їх здали. Але ми їх не здали: були обстріли, люди зазнавали поранень, а цілі їх виносили… Показово: один хлопець зростом 155 см і вагою до 55 кг витягну двох постраждалих аж до точки евакуації. А коли на неї ніхто не приїхав, він ніс їх іще далі.Юлія Кобринович, тоді бойова медикиня 118 батальйону 111 бригади ТрО
Тоді до бійців приїхав тимчасовий виконувач обов’язків командира батальйону, майор Роман Стадник. Він наказав повертатися на позиції. Фактично позицій там уже не було — голе поле без укріплень, довкола якого стояли росіяни. У відповідь на скарги Стадник показував старі карти, запевняючи, що там безпечно. Також він усунув від посади командира роти — нібито через втрату позицій.
Ще через день майор Стадник приїхав і зачитав бойове розпорядження про те, що з бійців формується ротно-тактична група. Щодо всіх пунктів, які мали б бути в цьому документі (завдання, зона відповідальності, тип військових дій, суміжні сили тощо), вказувалося «буде доведено пізніше». Тепер запитання ставити бійцям узагалі заборонили.
Медикиня 118 батальйону Юлія Кобринович пригадує, що таке рішення викликало серед військових спротив: «Ми стали на диби. Як можна ставити завдання, яке буде доведено пізніше? Усе, що було в бойовому розпорядженні, — це факт формування ротно-тактичної групи під головуванням Романа Стадника. А завдання маємо виконувати, хоч з якоїсь причини нам їх і не доводять».
Коли ж військові попросили розʼяснити їм ситуацію, замість пояснень тимчасовий керівник заявив, що підлеглі «відмовляються від виконання наказу». Хоч бійці у відповідь це заперечили, слово «відмовник» стали писати у внутрішніх документах навпроти кожного прізвища з тих, хто тоді долучився до запитань командуванню.
В ОСУВ «Хортиця» hromadske повідомили, що поки не коментуватимуть ситуацію. Генеральний штаб ЗСУ на обидва офіційні запити у визначені законом терміни не відповів.
Юлія Кобринович припускає, що в такий спосіб можуть сформувати «список винних» у втраті позицій, а всіх інших — майже весь батальйон — тоді судитимуть як «відмовників».
Нашому командиру та деяким іншим командирам рот закидають, що вони втратили позиції, що нібито призвело до втрати Новоолександрівки. І це при тому, що 110 батальйон втратив позиції раніше, ніж ми. А наші просто були крайніми, хоч мали б бути запасними після запасних.Юлія Кобринович, тоді бойова медикиня 118 батальйону 111 бригади ТрО
До речі, станом на публікацію матеріалу офіційних повідомлень про втрату Новоолександрівки на Донеччині від командування Збройних сил України не було. Проте на мапі бойових дій проєкту DeepState село ще від 9 червня вказане як окуповане.
Бійців під суд?
Невиконання наказу — стаття Кримінального кодексу. Її інкримінують військовослужбовцям, до яких довели бойовий наказ, а вони відкрито відмовилися його виконати. Якщо цей злочин вчинили в умовах воєнного стану чи в бойовій ситуації, як покарання передбачено позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Юристка Тетяна Книш, яка ознайомилася з розповіддю військових, не вбачає реальних підстав для такого обвинувачення. Вона вважає, що якщо було звернення військовослужбовців до командирів щодо роз'яснення певного наказу, то в цьому випадку складу злочину немає. Відповідно до статуту, бійці мають право звернутися до командира, який віддає наказ, з питанням про покрокове роз'яснення дій, які вони мають виконати.
Командир має надати повне розʼяснення: що, як, коли та де треба робити. Тобто завдання має бути поставлене чітко. Наказ не може містити двоякого підтексту — він має бути зрозумілим військовослужбовцю.Тетяна Книш, адвокатка адвокатського об'єднання «Актум Груп»
Бойова медикиня Юлія Кобринович зазначає, що через правозахисників уже надіслала запит у Міноборони, щоб дізнатися, чи перебувають під слідством її побратими та посестри. Також усі бійці написали рапорти на лікування, але їх ніхто не прийняв. Однак зрештою ВЛК, куди бійців відправили з відміткою «відмовники», направила частину бійців на лікування.
Військова скаржиться, що подальша доля бійців 118 батальйону видається невтішною: «Нас передають 110 бригаді. З-поміж вісьмох хлопців, які з першої роти туди перейшли, один уже безвісти зниклий, а семеро ”трьохсоті” за чотири дні, до того ж важкі».
110 бригада не береже своїх людей від слова «зовсім». У мене таке відчуття, що нас просто хочуть знищити — всіх, хто в цьому брав участь. Нема людини — нема проблеми.Юлія Кобринович, тоді бойова медикиня 118 батальйону 111 бригади ТрО
На її думку, тих бійців, які отримають статуси «обмежено придатних», просто залишать у 118 батальйоні, а потім переведуть на службу в ТЦК та СП чи інші тилові частини. А ось тих, хто такого статусу не отримає, може чекати реальне покарання за відмову виконати наказ. Або ж їх таки змусять перейти у 110 бригаду, «і далі їх або "задвохсотять", або "затрьохсотять"», — занепокоєна Юлія Кобринович.
Поки ж командування вже «покарало» медикиню за те, що надала розголосу цій ситуації. Юлію відправили в резервну роту. На питання, чи добре це для неї, відповіла: «Подивимося. Не думаю».
- Поділитися: