«Будь-яка інша енергосистема країн Європи вже давно б сколапсувала». Інтервʼю з очільником «Укренерго» Володимиром Кудрицьким

Як вдалося уникнути відключень узимку? Чим відрізняються ситуації тоді та зараз?

Узимку масованих обстрілів по енергетиці не було, і було достатньо генерації, щоб, хоч і з певними складнощами, але пройти зиму. Зараз генерації недостатньо.

З 22 березня й до сьогодні через 8 масованих російських атак ми втратили половину потужності наших електростанцій — більш як 9 ГВт. Цей обсяг нещодавно називав президент України під час Берлінської конференції з відновлення України. 

9 ГВт — це обсяг електроенергії, який у пікові години при спекотній температурі 25-30 °C споживають Нідерланди або разом Словаччина та країни Балтії. Пошкодження енергетиці, які завдав ворог, суттєві. Швидко відремонтувати повністю об’єкти неможливо. Треба розуміти, що за такого масштабу ураження абсолютно будь-яка інша енергосистема Європи вже б давно сколапсувала. Володимир Кудрицький, очільник «Укренерго»

Українська енергосистема вистояла, бо має запас міцності. Цей запас міцності, окрім технічних спроможностей системи виробляти та транспортувати електрику, ще й посилюється професіоналізмом енергетиків та нашою працею щодо відновлення та поповнення запасів обладнання. 

Дані моніторингу ExPro Consulting свідчать, що у травні Україна майже вдвічі збільшила імпорт електроенергії. Чому навіть так не вдається врятувати країну від регулярних відключень?

Обсягу імпорту, який надходить в Україну, на жаль, не вистачає для повного покриття дефіциту в енергосистемі. Його максимальна технічно можлива потужність зараз 1,7 ГВт на годину. Я нагадую, що ми втратили 9 ГВт. 

Імпорт з ЄС дозволяє стабілізувати ситуацію в енергосистемі та дещо пом’якшити навантаження щодо відключень електрики. Без нього в українців проміжки без електроенергії були б значно триваліші. Але імпортом неможливо повністю забезпечити потреби в електриці українських споживачів. 

Ще взимку, коли не було атак і відключень, ми активно говорили про необхідність терміново ухвалювати регуляторні зміни, які дозволять дещо лібералізувати регулювання цін на електрику на гуртовому ринку. Це потрібно було для того, щоб постачальники імпорту — компанії-трейдери — могли у європейських країнах купувати електроенергію та продавати її в Україні, не зазнаючи збитків. Це дозволить залучати більше європейського імпорту в українську енергосистему.

Постачальниками імпортної електроенергії є приватні й державні комерційні компанії, не «Укренерго». Наша компанія як оператор енергосистеми тільки дає «зелене світло» на використання технічної можливості перетину наших міждержавних ліній, тобто на постачання ось цих 1,7 ГВт на годину. А вже використовувати цю можливість чи ні, вирішують, відповідно, приватні й державні підприємства, які торгують електроенергією.

Керівництво НКРЕКП оперативно ухвалило потрібні для збільшення обсягів імпорту рішення. Зараз ми бачимо, що імпорт є одним з основних джерел надходження електроенергії в систему разом з атомною генерацією та гідрогенерацією. Це суттєва підтримка енергетичної системи, але все ще недостатня. Разом з операторами енергосистем європейських країн ми зараз працюємо над технічними можливостями збільшити обсяг імпорту електрики в Україну.

Звідки Україна переважно імпортує електроенергію?

З усіх чотирьох країн Євросоюзу, з якими у нас є фізичне з'єднання — Словаччина, Румунія, Угорщина, а також Польща. Частково електроенергію транспортують в Україну з Румунії мережами Молдови.

З того самого дослідження ExPro Consulting зрозуміло, що Україна припинила експорт електроенергії 12 травня — за трохи більш як тиждень до початку відключень електрики. Чи варто було зробити це раніше?

Ні, не варто було. У нас були періоди профіциту, тобто надлишку електроенергії в системі. Електроенергію неможливо зберігати — її треба споживати в момент виробництва.

У такі періоди є три варіанти дій: зупиняти електростанції, які працюють на відновлюваних джерелах енергії, знижувати потужність атомних станцій або експортувати надлишки за кордон. Враховуючи, що за обмеження виробництва електроенергії, виробленої на сонячних і вітрових електростанцій, ми як оператор платимо, а зупинка атомних станцій економічно невигідна, експорт надлишкової електроенергії був найбільш розумним рішенням.

Тому коли виробництво електроенергії перевищувало внутрішнє споживання, українські компанії експортували ці надлишки й отримували за це додаткові доходи. Це дозволяло їм вкладати гроші у відновлення своїх об’єктів, які з 2022 року зазнали чисельних пошкоджень російськими ракетами та дронами.

Але у періоди дефіциту в системі, коли споживання електрики значно перевищує наявні потужності, «Укренерго» забороняє експорт електроенергії в сусідні країни. Зараз внаслідок 8 масованих атак росіян, на жаль, у нас період постійного дефіциту потужності в системі. Відповідно, експорт електроенергії з України не здійснюється і поки не передбачається. 

Отже, наразі експорт електроенергії взагалі не здійснюється?

Ні, вже понад місяць Україна не експортує електроенергію. Але я хочу підкреслити важливий момент, бо навколо цього питання багато спекуляцій. Я з великим подивом читаю дописи в соцмережах, в яких показують фізичні перетоки електроенергії з України, відображені на сайті ENTSO-E, і стверджують, що нібито це експорт.

Насправді це транзитні фізичні перетоки. Наприклад, Румунія може транспортувати електроенергію через Україну до Угорщини через слабкі зв’язки у своїй енергосистемі. Це означає, що електроенергія заходить в Україну і виходить, не залишаючись у нас. Україна нічого не експортує і нічого не втрачає.

Деякі люди бачать, умовно, 100 МВт на кордоні між Україною та Угорщиною — і помилково чи свідомо пишуть: «Значить, Україна експортує. Нас дурять. Нам вимикають світло, а самі продають електроенергію за кордон». Це не так. У цьому разі ми просто транзитом передаємо електроенергію, не використовуючи власні ресурси. Це не наш експорт.Володимир Кудрицький, очільник «Укренерго»

Щоб переконатися, що експорт нульовий, можна подивитися спеціальну вкладку Scheduled Commercial Exchanges на тому самому сайті ENTSO-E, де відображаються торгові операції. Там видно, що з України до Європи нічого не надходить, а натомість Європа експортує електроенергію до України. Завдяки цьому імпорту ми можемо підтримувати більш-менш стабільну ситуацію з відключеннями.

Яка зараз ситуація з енергосистемою? У яких регіонах найбільше відключень електрики, а де ситуація зворотна?

Зараз магістральна мережа здатна доставити електроенергію в будь-який регіон. Тому ситуація не відрізняється принципово в різних областях. Проблема є загальною для всієї енергосистеми: виробництва електрики й імпорту недостатньо для задоволення загального попиту.

Який зараз дефіцит у нашій системі?

Обсяг дефіциту електроенергії в енергосистемі може варіюватись. Наприклад, уночі він може бути меншим. Зазвичай найбільший — увечері.

Важливо також зрозуміти, що якщо загальний дефіцит потужності становить, для прикладу, 20% — це не означає, що 20% споживачів будуть відключені. Частина виробленої енергії резервується для втрат у мережах і для потреб критичної інфраструктури, яку не можна вимикати. У цьому випадку відключених споживачів може бути й 35–40%.

Раніше були скарги на дотримання графіків: в одних регіонах за вимкненням світла можна було «звіряти годинник», тоді як в інших — це відбувалося менш прогнозовано. Чи вдалося це змінити?

Зараз таких скарг помітно менше. На початкових етапах впровадження графіків більше було скарг на нерівномірність відключень між різними областями. Тоді до кожного регіону доводили ліміти споживання, розраховані пропорційно до загального споживання області.

Якщо критичною інфраструктурою «бронюється» значний обсяг споживання, то решта споживачів несуть більший тягар відключень. Наприклад, у Києві, де більше критичної інфраструктури, залишалося менше потужності, яку можна було б розбити на черги та відключати за графіками.Володимир Кудрицький, очільник «Укренерго»

В областях, де відсоток критичної інфраструктури в загальному споживанні менший, наприклад на Тернопільщині, у кожного споживача відключення могли бути менш тривалими.

Зараз методика трохи змінилася: кожному обленерго призначається певна кількість черг для відключень. Ці черги розподіляються по всій країні в такий спосіб, щоб забезпечити більш рівномірний розподіл тягаря відключень між областями. 

Наприклад, у певний час у всіх областях одночасно вводиться одна і та сама черга відключень. І, звичайно, ці черги між собою постійно змінюють. Це дозволяє зменшити нерівномірність і забезпечити більш справедливий розподіл обсягів відключень у країні.

Зараз Кабінет Міністрів працює над можливістю зміни методики застосування відключень для частини прифронтових територій, де й так важка гуманітарна ситуація та є реальна загроза життю через обстріли. Планується, що буде визначена зона, близька до лінії фронту, де відключення більше не застосовуватимуть.Володимир Кудрицький, очільник «Укренерго»

Нова методика щодо прифронтових територій черг уже діє?

Очікуємо, що найближчими днями будуть визначені конкретні райони, які вже не відключатимуть.

За даними Київської школи економіки, внаслідок повномасштабної війни станом на травень цього року енергетичний сектор України зазнав збитків на понад $56 млрд. Який відсоток енергетичної інфраструктури наразі зруйнований росією? 

Ми зіштовхнулися зі значними пошкодженнями інфраструктури нашої магістральної мережі, яка передає електроенергію від електростанцій до мереж обленерго. Зазнало пошкоджень близько половини наших активів. 

Деякі енергоблоки на теплових і гідроелектростанціях були повністю зруйновані — вони або взагалі не підлягають відновленню, або на це піде значний час, можливо, декілька років.

Однак є й пошкоджені об'єкти, які ще можна відновити. Ми маємо максимально зосередитись на їхньому відновленні до зими. Це важливо, щоб зменшити дефіцит електроенергії взимку, коли споживання зросте на 40% у зрівнянні з літнім періодом.

Твоя підтримка допомагає нам не зупинятися

Підтримати

У медіа писали про буцімто захмарні зарплати членів правління «Укренерго». Зокрема, про вашу. Чи могли б ви назвати справжні числа?

Зарплати членів правління «Укренерго», яких, окрім мене, є чотири, коливаються. Платня може становити близько 250–300 тисяч гривень після сплати податків.

Ні про які 2 мільйони гривень на місяць, про які писали у медіа, не йдеться і ніколи не йшлося. Мою зарплату мені встановила Наглядова рада у 2020 році під час призначення на посаду. Я заробляю приблизно 420 тисяч гривень на місяць після сплати податків.Володимир Кудрицький, очільник «Укренерго»

Моя зарплата не змінювалася з 2020 року. При цьому оплата праці персоналу «Укренерго» за цей період зросла в середньому на 70%.

У період пандемії більшість річних премій, які були передбачені контрактом, ми із членами правління не отримували. З початком повномасштабного вторгнення їх просто «заморозили».

Розʼясніть принцип, за яким визначають вашу заробітну плату.

У нашій Наглядовій раді більшість незалежних членів — іноземці. Зокрема, в Наглядовій раді у нас працюють два експрезиденти європейського об’єднання операторів енергосистем ENTSO-E. Їм дуже важко пояснити, що таке надбавка за стаж, надбавка за інтенсивність праці тощо. Вони просто оцінили ринок праці у 2020 році й озвучили, яку суму я буду отримувати, і вона містить передбачені законодавством надбавки. 

Повідомлення про високі зарплати в «Укренерго» збіглися в часі з відновленням стабілізаційних відключень. Можете припустити, чому зʼявилися такі інформаційні «вкиди»?

Мені важко сказати, чи є зв'язок саме з відключеннями, чи вони просто з’явилися на тлі відключень, при яких люди більш гостро реагують на повідомлення про великі зарплати.

Інформацію переважно «розганяли» люди, які себе називають політологами та блогерами. Вони цілеспрямовано знімали про це ролики й активно писали в соцмережах, називаючи неправдиві суми. Можна зробити висновок, що все-таки якийсь задум за цим стояв.

Один із таких блогерів написав мені, що бачив статті в пресі й Telegram-каналах із неправдивою інформацією про мене, пропонував свою допомогу. Я ігнорував ці повідомлення, бо мені не потрібна допомога від «ноунеймів». І через певний час він опублікував пост, у якому висловив обурення величезною зарплатою керівника «Укренерго». Я заскриншотив цей пост і його повідомлення, та опублікував їх у своєму Facebook із роз’ясненнями.

Я при цьому не вважаю, що запити справжніх медіа стосовно моєї заробітної плати є частиною цієї компанії. Я лиш припускаю, що джерелами інформації про 2 мільйони гривень зарплати, яка зʼявилась у пресі, були люди, які, очевидно, не можуть мати ніяких правдивих даних і зв'язків з «Укренерго».

На нещодавній конференції hromadske «Життя у тривалій війні» очільниця Brave1 Наталія Кушнерська висловила думку, що українським підприємствам треба «піти під землю». Чи реально це зробити з енергетичними обʼєктами?

Ні, це неможливо. Магістральні високовольтні підстанції, великі електростанції, які займають площу в, умовно, 200 гектарів ми ніяк під землю не сховаємо. Під землю можна сховати тільки окремі елементи цих об'єктів, наприклад, системи управління. 

Автотрансформатори ми захищаємо, не ховаючи їх під землю, бо це було б надзвичайно дорого й довго. Ми робимо над ними накриття. 

Всю країну під землю не сховаєш, це теж треба розуміти. Треба підходити до питання інженерного захисту дуже прагматично і раціонально.

До прикладу, є елементи підстанцій, які є дуже стійкими. І навіть якщо в них прилітає одна чи дві ракети, все одно ми знаходимо резервні схеми живлення і через 3–8 годин відновлюємо енергоживлення для споживачів.

Проте є елементи, як-от автотрансформатори, генератори чи турбіни на електростанціях, які є дуже складними й дорогими. Зазвичай їх немає на складах, а виготовлення займає тривалий час. Такі елементи треба захищати або винятково системою протиповітряної оборони, або в комплексі зі системами інженерного захисту, як ми робимо на своїх підстанціях.

Коли тисячі ракет і дронів летять на обʼєкти енергетики, неможливо очікувати, що нічого не вийде з ладу — пошкодження точно будуть. Наша задача в тому, щоб енергосистема попри це продовжувала функціонувати як єдине ціле.Володимир Кудрицький, очільник «Укренерго»

Навіть якщо в окремих містах виникнуть тимчасові перерви в електропостачанні, ми маємо бути готовими оперативно виправити ситуацію.

Щодо одного з непопулярних нині рішень — підвищення урядом ціни на електрику. На вашу думку, чи спрямоване воно на те, щоб змусити українців заощаджувати? Адже за умови використання не більш як 100 кВт на годину ціна залишається попередня, 2,64 гривні.

Електроенергію треба заощаджувати. Це слід робити не через підвищення тарифів, а через відчуття солідарності з усіма, хто перебуває в умовах війни, коли кожен об'єкт енергетики може бути під загрозою обстрілів та атак. Якщо ми не будемо цього робити, відключення стануть тривалішими.

Я не можу коментувати конкретні обставини цього підвищення, оскільки «Укренерго» не має прямого впливу на тарифи. Наша задача — робити так, щоб енергосистема працювала цілісно, щоб не стався колапс. 

Вважаю, що всі мають бути залучені до енергетичної боротьби з ворогом. Споживачі повинні заощаджувати електроенергію, а енергетики — підтримувати мережі й електростанції. Кожен мусить робити свій внесок.

Чи помітили ви зменшення споживання електрики з 1 червня, коли почав діяти новий тариф?

Це неможливо оцінити, бо з 1 червня ми стикнулися не лише зі змінами тарифу, але й зі зміною погодних умов. Зі зростанням температури підвищується споживання електроенергії. До того ж у цей день ворог задав чергового удару по енергетиці. Отже, ці фактори компенсують один одного.

Також варто зазначити, що населення має різну мотивацію заощаджувати електроенергію. Хтось робить це через високі платіжки, інші — просто розуміючи, що це сприятиме уникненню тривалих відключень. Тому я б не робив тут далекосяжних висновків.

Ми своїм прикладом показуємо, як варто споживати електрику ощадливо. Ще до урядового рішення про заборону посадовцям користуватися кондиціонерами ми ухвалили це рішення в «Укренерго» щодо своїх адміністративних приміщень.

У багатьох установах є свої методи, як можна заощаджувати електрику на рівні компанії. Та й на рівні домогосподарств це теж можна зробити.

Від цього є ефект. Наприклад, сьогодні зниження споживання дозволило уникнути планованих відключень по всій країні до 15:00. Це приклад, як заощадження може зробити так, щоб у всіх було світло.

Ви згадали, що компанії мають різні методи заощадження електрики. Наведіть приклади.

Є багато способів. Якщо у компаніях ще не замінили лампи розжарювання на енергоефективні LED-лампи, варто це зробити. Також слід вимикати зайве освітлення — особливо у вечірній час. Звісно, коли ще не зовсім темно.

Існує багато рішень, які можуть бути актуальними взимку. Наприклад, усунення тепловтрат у приміщеннях. Утеплення будівель може значно знизити споживання тепла і, відповідно, електроенергії, оскільки менше енергії потрібно для роботи насосів для систем опалення.

Також багато компаній зараз установлюють сонячні панелі на дахах, що дозволяє генерувати власну електроенергію. Системи теплових насосів — окрема історія, це теж можна застосовувати, в кого є фінансова можливість.

Як би ви порадили домогосподарствам, які опалюються винятково за допомогою електроенергії, готуватися до зими?

Якщо у вас багатоквартирний будинок, я б рекомендував збиратися із сусідами й проводити утеплення. Це дозволить зменшити споживання електрики на опалення, адже тоді будівлі будуть добре утримувати тепло.Володимир Кудрицький, очільник «Укренерго»

Слід подбати про забезпечення автономних джерел живлення для насосів, які використовуються для прокачування води та тепла у відповідних внутрішньобудинкових мережах. Такі резервні джерела енергії потрібні, щоб у разі відключення електрики не втратити водопостачання й опалення.

А якщо говорити про приватні будинки?

Тут більший перелік можливостей, як порівняти з багатоквартирними будинками. Зокрема, можна придбати генератор. Але варто врахувати, що з нього електрика виходить досить дорогою — близько 25 гривень за кіловат-годину. Також є варіанти встановлення твердопаливного котла й утеплення будинку.

Не варто забувати й про побутові речі — ощадливе споживання електроенергії. Використання електроприладів, які споживають багато енергії, як-от пральна машина й сушарка, краще перенести на нічний час. Не варто користуватися теплою підлогою — доречніше постелити килими.

Українці природно значно краще адаптовані до різних випробувань, ніж наші європейські колеги. Думаю, якби ми походили квартирами та будинками й поцікавитися, як люди адаптуються в межах своїх домогосподарств, то назбирали б багато порад і різних ноу-хау.Володимир Кудрицький, очільник «Укренерго»

Від уряду та на рівні місцевої влади є багато програм із частковим фінансуванням різних енергоефективних заходів. Це все є — треба просто поцікавитися й обрати для себе ту опцію підтримки, яка для вашої ситуації є найбільш релевантною.

Чи варто готуватися до надскладної зими? Чи розглядається сценарій, що вдасться повністю уникнути стабілізаційних відключень?

Зима буде непростою. Реальна ситуація залежатиме від багатьох чинників, основний із яких — обстріли. Неможливо зараз передбачити їхній характер, масованість і влучність.

Ми розглядаємо кілька сценаріїв, але завжди готуємося до найгіршого. Песимістичний сценарій передбачає продовження масованих обстрілів, унаслідок чого вийдуть із ладу певні об'єкти енергетики. У такому випадку взимку буде дещо менше доступної генерації, ніж передбачено нашим базовим планом.

Натомість оптимістичний сценарій передбачає, що вдалих обстрілів ворога не буде або їх буде небагато, і вдасться відновити більше об'єктів енергетики, ніж ми очікуємо за базовим планом. Тоді відключення будуть трохи менші.

Треба розуміти, що відключення електрики можуть бути наступної зими. Необхідно бути готовими до складних сценаріїв взимку. Це краще, ніж зараз пообіцяти людям, що все буде добре і зима пройде без відключень, а потім доведеться їх вводити. Володимир Кудрицький, очільник «Укренерго»

Ми всі маємо раціонально розуміти, на якій точці ми перебуваємо. Повторюсь, 9 ГВт потужності — це величезне число. І з такими втратами стабілізаційні відключення певний час іще будуть.