Чому один з найбільших експортерів зброї у світі не надає нам напряму летальну зброю? Корейське відлуння війни в Україні

Пане Лі, як російське вторгнення в Україну впливає на Південну Корею?

Тут потрібно трохи передісторії. У лютому 2022 року в нашій країні точилася президентська кампанія. Тема війни в Україні стала її частиною, а головні кандидати робили заяви різної тональності. 

Нинішній президент Юн Сок Йоль тоді балотувався від опозиції. Його гаслом було: «Урок цієї війни полягає в тому, що мир без сили є ілюзією».

Інший кандидат, Лі Дже Мен від Демократичної — тепер опозиційної — партії, стверджував, що Україна мала бути розсудливішою, маючи сусідом таку велику країну, як-от росія. Зеленський, за його словами, був політичним аматором у поводженні з путіним, тому й відбулося вторгнення. 

Кандидати по-різному сприймали цю війну, що стала частиною ширших дебатів про те, якою має бути зовнішня політика Південної Кореї. Чи має країна дедалі більше зосереджуватися на зміцненні нашої військової потуги та союзу зі США, чи Південна Корея має прагнути до нейтральнішої позиції — уникати союзу з рф, Китаєм або Сполученими Штатами, щоб не потрапити в пастку геополітичної боротьби. Ця дискусія триває досі.

Якою є громадська та експертна думка щодо цієї війни серед південних корейців? І, можливо, ви могли б прокоментувати висвітлення цієї теми у медіа? 

Тут є кілька нюансів. Південнокорейська громадськість щиро співчувала Україні й критично ставилася до гуманітарних наслідків, які російське вторгнення принесло цивільному населенню в Україні. Тож, згідно з результатами опитувань, більшість жителів Південної Кореї підтримують надання гуманітарної допомоги Україні.

З іншого боку, якщо ви запитаєте громадян Південної Кореї, чи хотіли б вони, щоб уряд надав Україні летальну військову допомогу, то відповідь буде — ні. Більшість на опитуваннях заявила, що ми підтримуємо гуманітарну допомогу, відбудову України у плані економіки, але не надання зброї безпосередньо Україні. Думаю, на це є дві причини.

По-перше, Південна Корея має 30 років економічних відносин із росією. Такі південнокорейські компанії, як-от Hyundai, Samsung та LG, інвестували в росію. Попри те що Південна Корея зараз бере участь у міжнародних санкціях, чимало громадян хвилюється, що якщо ми надішлемо летальну зброю Україні, то це поставить країну у безпосередню конфронтацію з росією, яка є нашим сусідом. Або ж рф, як сказав путін на своїй пресконференції [під час засідання Міжнародного дискусійного клубу «Валдай» 27 березня 2022 року — авт.], може надати зброю Північній Кореї. Громадськість Південної Кореї не хоче, щоб російська зброя та технології надходили до Північної Кореї. Тож, думаю, позиція не однозначна. 

Щодо експертів, то більшість загалом налаштована на Захід. Їхня позиція полягає в тому, що Південна Корея є членом «Великої двадцятки», ми — 13-та економіка світу, тому несемо глобальну відповідальність. Адже під час Корейської війни нас захищала ООН та низка країн, зокрема Сполучені Штати. І ми маємо міжнародну відповідальність перед такою країною, як Україна, що зазнала нападу. 

Чи були випадки російського інформаційного впливу на Південну Корею навколо теми війни?

Безпосередньо з росії — я б не сказав. Принаймні, я не чув. Очевидно, у нас є російське посольство, ми все ще підтримуємо дипломатичні відносини. Але думаю, що з погляду комунікації, посольство України в Південній Кореї було активнішим у донесенні української думки. Щодо південнокорейських медіа, то вони зазвичай орієнтовані на Захід, тому ми отримуємо більше висвітлення із західних медіа, аніж, скажімо, від російського «Першого каналу». 

Тут варто зробити ремарку, що оскільки деякі медіа та громадська думка на Заході транслюють втому через війну [так звана Ukraine fatigue — авт.], це відображається і в Кореї. Деякі південнокорейські медіа нині зображують цю війну як нескінченну, таку, що перетворюється на Корейську війну. Тому лунають голоси, що закликають до перемир'я. Я думаю, що це радше власна втома Південної Кореї, а також втома західних медіа. 

А втім, непрямий вплив рф є — це ютубери. Звісно, зовнішня політика не така популярна тема, як внутрішня, проте у нас є кілька проросійських ютуберів. Це переважно люди, які навчалися в росії або працювали з росією. І вони стверджують, що південнокорейські медіа надто вестернізовані й поширюють західну пропаганду. Тому, мовляв, ми, ютубери, хочемо дати вам альтернативний російський погляд на це питання. Проте не думаю, що їм платить російський уряд. 

Ми спостерігаємо дедалі тіснішу співпрацю між рф та КНДР. Північна Корея надсилає росії артилерійські снаряди, балістичні ракети. А росія, порушуючи режим санкцій, постачає КНДР нафту. Розкажіть, будь ласка, як це сприймає і як на це реагує Південна Корея? Адже ця співпраця робить Північну Корею сильнішою і небезпечнішою.

Чудове запитання. Власне, я сам досліджую цю тему.

Для Південної Кореї стало великим розчаруванням те, що відносини росії та Північної Кореї покращуються — оскільки стратегія Південної Кореї досі полягала в ізоляції Північної Кореї. Ми сподівалися зобразити Північну Корею як надто екстремальну, ненадійну в її агресивних ядерних провокаціях і переконати Китай і росію приєднатися до міжнародних санкцій, щоб змусити Північну Корею прийняти денуклеаризацію [відмову від ядерної зброї — авт.]. Після початку повномасштабного вторгнення рф досить відверто змінила свою позицію. Під час засідань Ради Безпеки ООН росія разом із Китаєм постійно використовує право вето, щоб зупинити будь-які резолюції проти Північної Кореї. Це перша проблема — Південна Корея усвідомлює, що міжнародні інституції, як-от ООН, не будуть надійними для стримування Північної Кореї.

По-друге, ми бачимо докази того, що росія відновлює торгівлю з КНДР — нафтою, продовольством, текстилем, що, звичайно, пом’якшить вплив міжнародних санкцій на Північну Корею. І найголовніше — наразі це радше припущення, а не чіткі факти — скільки і яку військову допомогу росія надасть Північній Кореї? Найпростіша відповідь — це звичайна військова підтримка, тобто танки, боєприпаси, що траплялося раніше і може повторитись. Але найбільше занепокоєння Південної Кореї полягає в тому, що ми знаємо, якою є головна мета Північної Кореї просто зараз — і далі розвивати свої ядерні технології до рівня, коли їхні міжконтинентальні балістичні ракети зможуть уразити материкову частину США. І їм потрібні технології — наприклад, супутникові. Чи збирається рф передати Північній Кореї високотехнологічні, навіть для росії, секретні військові технології? Наразі ми ще не знаємо відповіді, але Південна Корея стурбована. 

Перед нами є два варіанти, і ми не знаємо, який із них правильний. Одні кажуть, що ми могли б спробувати дипломатично домовитися з росією, переконати її не переходити червону лінію і не підтримувати ядерну програму Північної Кореї. Інші стверджують, що, можливо, нам потрібно бути більш конфронтаційними, наполегливими та дати зрозуміти росії, що якщо вона й далі підтримуватиме Північну Корею у військовому плані, то Південна Корея також не матиме іншого вибору, окрім надати більше допомоги Україні. Який підхід обрати — досі є предметом дебатів.

Наостанок хотів би спитати про міжкорейські відносини. Який вплив КНДР? Чи спостерігаються серйозні спроби з боку Півночі втрутитись у справи Південної Кореї?

Мабуть, найпоширенішими є провокації, які стали майже буденністю. Північна Корея не припиняє запускати ракети малої та середньої дальності, які падають у безпосередній близькості до виключної економічної зони Південної Кореї та Японії [в морі –– авт.]. Буквально нещодавно вони також запустили понад 1000 повітряних куль зі сміттям на територію Південної Кореї. Є побоювання, що в майбутньому у цих кулях можуть бути хімічні агенти.

По-друге, безпілотники. Роки за два тому Північна Корея запустила п’ять безпілотників, які долетіли аж до вулиць Сеула. Так, це були мінідрони, але ця подія все одно викликала обурення у країні. Тому зараз у південнокорейській армії створюють спеціальне командування з питань безпілотників. Знову ж таки, повертаючись до російсько-української війни, ми бачимо, що безпілотники можуть бути невеликими, але все одно здатними завдати значної шкоди під час війни. Тож Південна Корея зрозуміла, що нам потрібно інвестувати в безпілотники, тому що Північна Корея робить те саме. 

Ще один вид провокацій, який мене хвилює, це — кіберпровокації. Північна Корея дуже добре навчає своїх хакерів. Вони беруть участь у різноманітних кібератаках і використовують кібертехнології для відмивання грошей і глушіння сигналу GPS. Тож ми стурбовані тим, що південнокорейські інституції вразливі до таких атак. 

Автор: Андрій Авраменко, аналітик ГО «Інтерньюз-Україна»