УП: Україна судиться зі своїм же імпортером зброї, за яким стояло Головне управління розвідки

Про це йдеться в розслідуванні «Української правди».

«Спецтехноекспорт» раніше займався експортом зброї, а з початком великої війни став закуповувати зброю з-за кордону в Україну. Як посередник, компанія отримує 3% з контракту.

УП стверджує, що отримала у своє розпорядження понад 10 контрактів «Спецтехноекспорту» за 2023 рік, які показують переплати, якщо порівнювати з ринковою ціною, на мільйони євро. Окрім того, компанія неодноразово прострочувала терміни постачань.

Наприклад, за даними УП, у жовтні 2023 року «Спецтехноекспорт» уклав з Агенцією оборонних закупівель (АОЗ) контракт на постачання 80 тисяч 120-мм мінометних пострілів на близько 2,3 млрд гривень. Вартість за одиницю в контракті — близько 680 євро, що називають «більш ніж на 100 євро дорожчим за ринкову вартість». Тобто потенційна втрата бюджету лише на цьому контракті може становити 11 мільйонів євро.

Станом на вересень 2024 року, за даними УП, військові не отримали цих снарядів, хоча за них виплатили аванс у 700 млн гривень. Тим часом у суді розглядають справу щодо невиконання контракту, і сума позову там становить 81 млн гривень.

Керівник «Спецтехноекспорту» Олексій Петров пояснив журналістам, що прострочення сталося через те, що чеська ініціатива викупила ці снаряди, щоб поставити їх Україні безплатно, тож виробник віддав за цим контрактом наступні вироблені снаряди.

У низці контрактів, які проглянула УП, було вказане індійське виробництво та закупівлі через чеську компанію Excalibur Army. Петров заявив, що його компанія пропонує АОЗ канали «сталого постачання у великій кількості», а в ціну, зокрема, входить логістика.

«Шахрайські дії»

УП зазначає, що у двох випадках були ознаки шахрайських дій. Так, у червні АОЗ підписала контракт на закупівлю 120 комплексів ПЗРК «Ігла» вартістю 2,7 млрд гривень, які «Спецтехноекспорт» купував зі словацьким посередником. А той уже потрапляв у поле зору українських правоохоронців через завдання збитків державі на ремонті танків. Як зазначає УП, коли перші 39 комплексів надійшли до військової частини, виявилося, що це не «Ігла», а якісь інші ПЗРК, і їх не прийняли.

У іншому випадку АОЗ звернулася до правоохоронних органів через можливу підробку документів посадовцями «Спецтехноекспорту» задля мільярдного контракту на закупівлю снарядів 155-мм калібру. АОЗ мала заплатити більшу частину, лише якщо партія була готова до відправлення, для цього мали надати підтверджувальні документи. Та коли вони надійшли, АОЗ сконтактувала напряму з американським постачальником і виявила, що такої партії немає.

Петров відповів журналістам, що тут була «помилка або тиск на підприємство». За його словами, американська компанія надала графік з помилкою, потім виправилася, і ці документи направили до правоохоронних органів.

«Блокування» компанії

УП отримала у своє розпорядження лист Петрова до Міноборони, у якому він просить не блокувати компанію на тлі заборгованості та прострочень. У листі йдеться про зрив контрактів через політичні рішення інших країн, блокування кордонів та активність хуситів у Червоному морі. Тим часом у спілкуванні із журналістами Петров скаржився на невиконання зобов’язання за контрактами з боку АОЗ.

Петров запевнив, що всі їхні контракти виконуються, але деякі з них — з порушенням термінів постачання. Окрім того, компанія не погоджується з Міноборони та АОЗ щодо деяких заборгованостей.

«Дебіторська заборгованість буває поточна і прострочена. Поточна — я виконую контракт, заплатив, терміни ще не настали. Є 12 млрд. Тобто ми заплатили, ще щось не доплатили, але знаємо, що має прийти. Є прострочена дебіторська заборгованість, яка розділяється на дві частини — ту, яку ми вважаємо простроченою (тобто не встигли вчасно), і ту, яку Міноборони, зокрема АОЗ, вважає простроченою… Ми їх розділяємо: 5 млрд вважаємо ми, 6 млрд — вважають вони, АОЗ», — сказав Петров.

Юристи «Спецтехноекспорту» пропонували АОЗ та Міноборони «мирову угоду», але не неї ніхто не пішов.

«Бо зрозуміло, що це наступного дня — тюрма. І зараз через загрозу блокування рахунків компанії “Спецтехноекспорт” наші з ним контракти під ризиком. І я пішла на те, що розірвала угоди», — сказала очільниця АОЗ Марина Безрукова.

«Спецтехноекспорт» забирають від ГУР

Безрукова заявила, що вже наступного дня після цього рішення дізналася про плани об'єднати АОЗ з Державним оператором тилу — ще однією агенцією Міноборони, яка займається «нелетальними» закупівлями для Сил оборони. Це рішення широко розкритикували і в Україні, і за кордоном. Зрештою, міністр оборони Рустем Умєров заявив, що поки це лише плани.

Натомість Умєров оголосив, що «Спецтехноекспорт» після двох років підпорядкування ГУР переходить назад до Міноборони.

6 серпня Міноборони ініціювало аудит компанії, але, як повідомив Умєров, перевірка зіткнулася з «суттєвими перешкодами» — аудиторам обмежили доступ до документів та системи обліку, затримували надання інформації та відповіді на запити. Тож Міноборони забирає компанію під своє управління.

Це перша спроба перевірки Міноборони за останні два роки. УП із посиланням на джерела стверджує, що, поки в керівника ГУР Кирила Буданова «були гарні стосунки із політичним керівництвом», перевірки блокувалися, а Міноборони продовжувало давати АОЗ розпорядження купувати через «Спецтехноекспорт». А коли в Буданова вимагали звільнити Петрова, отримали відмову.

Петров зазначив, що в компанії щороку проводять аудит — ГУРівський (себто внутрішній) і компанією ззовні. Він заявив, що Міноборони вперше за два роки перевіряє компанію, бо не має права перевіряти підприємства у сфері ГУР, а нинішня перевірка — спільна.

Наразі Умєров анонсував, що всі компанії-спецімпортери, як-от «Спецтехноекспорт», будуть ліквідовані, а всі процеси — переведені до АОЗ «задля уникнення дублювання функцій та забезпечення ефективності».