Портрети бізнесменів у луцькому соборі: у єпархії пояснили, що це давня традиція
Волинська єпархія ПЦУ відреагувала на суспільний розголос, викликаний появою в луцькому соборі зображень місцевих бізнесменів. Пояснюють, що традиція зображати меценатів існувала ще із часів Візантії. А втім, після критики вирішили змінити форму пошанування доброчинців.
Про це йдеться в заяві єпархії.
Зазначають, що «найбільша нагорода для християнина — Царство Небесне». Водночас протягом тисячоліть існування Церкви склалася система й «земних нагород» для священнослужителів та мирян. Зокрема, для тих мирян, які були ктиторами, тобто піклувалися про доброустрій храмів.
В єпархії наголошують, що ктиторські портрети на стінах храмів — давня традиція, відома із часів Візантії та Київської Русі. Продовжилась вона й у часи Гетьманщини.
Так, у єпархії звертають увагу, що на Троїцькій надбрамній церкві Києво-Печерської лаври зображено гетьмана Богдана Хмельницького. А зображення князів Острозьких та гетьмана Івана Мазепи можна побачити на стіні Успенського собору того самого монастиря.
Однак Волинська єпархія заявила, що взяла до уваги «негативну реакцію частини громадян» та деяких ктиторів. Тож, щоби «не викликати сум’яття у світогляді вірян», вирішили змінити форму пошанування жертводавців.
Що передувало?
Раніше медіа повідомили, що у Свято-Троїцькому катедральному соборі ПЦУ в Луцьку, де тривають реставраційні роботи, на стінах з’явилися портрети волинських бізнесменів. Їх намалювали нібито із благословення митрополита Луцького і Волинського Михаїла.
Загалом мало бути зображено 12 людей. Проте не всі вони схвалили таку ідею. Зокрема, лідер партії «За майбутнє» Ігор Палиця попросив прибрати його портрет.
Міський голова Луцька Ігор Поліщук також відреагував на це, заявивши, що є «більш доречні способи подякувати меценатам за внесок у відбудову храму».
- Поділитися: