Військова омбудсменка за перші 20 днів роботи отримала майже 4 тисячі звернень. Які найпоширеніші проблеми?

Про це вона розповіла на своїй сторінці у Facebook.

За словами Решетилової, у зверненнях, які їй надійшли, військові скаржаться, що не можуть отримати направлення на лікування після поранень, на термінові та планові операції, наслідки важких контузій, панічні атаки й гострі постравматичні розлади.

«Зі звернень видно, що не виконувати рекомендації медиків, навіть власного підрозділу — дуже часто є позицією командира. Жодного індивідуального підходу і розгляду», — зазначила Решетилова.

Омбудсменка каже, що військовослужбовці місяцями страждають від хвороб і зрештою «дуже часто просто йдуть у СЗЧ, щоб отримати медичну допомогу». Вона навела приклад військового з ВІЛ, який добровільно мобілізувався на початку війни, але зараз у нього загострилися проблеми зі здоров’ям.

«Частина не відправляє на лікування і ВЛК. На 24 січня має направлення на операцію, а частина погрожує подати в СЗЧ. Навіщо? Чого добивається військова частина? Смерті цього військового? Ефективного виконання ним задач у такому стані?» — запитує посадовиця.

Решетилова зазначила, що іноді їй доводиться особисто телефонувати командирам, «пояснювати ситуацію і просити, щоб підписали рапорт».

«Але так не має бути. Увага до стану здоров’я військовослужбовця має стати пріоритетом як військових медиків, командирів підрозділів, так і всієї системи загалом», — наголосила вона.

Друга за поширеністю проблема — переведення між військовими частинами, зауважує омбудсменка. За її словами, «дуже часто» командири не виконують наказ про переведення або спеціально переводять військовослужбовців усупереч їхній волі на інші посади.

«Вчора мені один офіцер прямим текстом сказав: „Ми не дозволимо красти у нас людей“. Але військовослужбовці — не товар. Вони йдуть служити туди, де відчувають повагу до себе. Тож укомплектованість підрозділу — це найперший показник лідерських якостей командира», — вважає омбудсменка.

Крім того, Решетилова згадала про проблему СЗЧ, звернення від родин військовополонених та зниклих безвісти, а також історії про катування, побиття і жорстоке поводження від власного командування. Так, про катування повідомлялося в 6 зверненнях.

«Ми оперативно встановили особу людини, яка перед строєм катувала електрошокером військовослужбовця. Ним виявився командир батальйону. З’ясувалося, що знущання і побиття, дуже часто взагалі без причини, — систематична практика в цьому батальйоні», — розповіла посадовиця.

Вона зазначила, що за її заявою ДБР відкрило кримінальне провадження. Наразі триває службове розслідування, а командира вже відсторонили від виконання посадових обов’язків.

«Про ситуацію в цьому батальйоні орієнтовно з вересня знали всі. Побиті військовослужбовці писали скарги до ВСП і на вище командування, ситуацію фіксувала контррозвідка. Але ніхто не вжив жодних заходів. І це заслуговує на окрему перевірку», — підсумувала вона.

Водночас 302 звернення не стосувалися захисту військовослужбовців, повідомила посадовиця. За словами Решетилової, у цих листах люди «шукають справедливості та намагаються звертатися до всіх органів влади», щоб привернути увагу до своїх проблем. Такі звернення офіс військової омбудсменки скерував до різних відомств.

Більше про військового омбудсмена

Ще у квітні 2024 року Міністерство оборони спільно з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем створили Центральне управління захисту прав військовослужбовців. Цей орган фактично передбачав створення посади військового омбудсмена.

19 листопада, під час представлення внутрішнього «плану стійкості» у парламенті, президент Володимир Зеленський оголосив, що найближчим часом Міністерство оборони та військове командування повинні обрати й призначити військового омбудсмена.

30 грудня глава держави підписав указ про призначення Ольги Решетилової уповноваженою з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей. Перед цим вона працювала журналісткою та правозахисницею.