Від безпритульних до домашніх: ветмісія, що змінює долі тварин у прифронті
Дорогою рухається біло-синій фургон, що нагадує авто швидкої допомоги. Це — ветмобіль: на його дверях зображена лапка тварини на тлі червоного хреста, на кузові — собака й кіт, а також великими літерами слово UAnimals. В автівці шестеро. Крім водія — двоє ветеринарів, асистентка, ловець та адміністратор. Вони вирушають у ветеринарну місію до Нікополя, що на Дніпропетровщині.
Місто перебуває під постійними обстрілами, проте не видається депресивним. Жваві вулиці, заклопотані люди, працюють магазини й кав’ярні, їздять машини. Тільки от вікна чи не в кожному будинку забиті «обсічками» (OBS плитами). Команда ветмісії поселяється у квартирі, де немає жодного вцілілого вікна — всі вони теж забиті.
«Є ранковий обстріл, є обідній і вечірній… Падає десь далеченько, іноді ближче, іноді далі. Саме біля нас ми ще не зустрічали. І не дай Боже, якщо зустрінемо», — розповідає адміністратор ветмісії Андрій.
Команда знає, що обстріли тут щільніші, ніж, наприклад, у Марганці, де вони нещодавно працювали. «Просто є райони в місті, куди ми не можемо заїжджати, тому що там і дрони працюють, і найчастіше прилітає щось», — пояснює Андрій.
Центром ветеринарної місії стає старе приміщення «Ощадбанку» — занедбана будівля з обшарпаними стінами. Проте тут є світло, вода і туалет. Першого дня команда обігріває локацію, облаштовує простір, щоб усім було комфортно — і лікарям, і хвостатим.
Пані Неля, волонтерка й власниця місцевого притулку, приєднується до місії. Саме вона сприяла організації приїзду UAnimals до Нікополя. Також долучається нікополець Олександр — він допомагає професійному ловцю знаходити й ловити безпритульних тварин. 17-річні Степан та Аня прибирають за пухнастиками. Так команда із шести людей збільшується до десяти. Вони лікують, стерилізують, чипують, консультують, вакцинують, обробляють від паразитів, проводять операції та роздають корми тваринам.
«У місцевих жителів домашні улюбленці — це здебільшого коти, так звично для міста. А ловець більше привозить дорослих собак. Так і підтримується баланс», — пояснює Андрій.
Найбільше витрат припадає на стерилізацію — найефективніший і найгуманніший спосіб скоротити хаотичне розмноження безпритульних тварин, а як наслідок — і напади зграй собак на людей. Одна така ветеринарна місія обходиться приблизно в 300 тисяч гривень, або 15 тисяч наліпок «Лапки турботи», які небайдужі купують у зоомаркетах та інтернет-магазині MasterZoo.
«Часто приносять тваринок, яких підібрали нещодавно. Люди звідси виїжджають, хоча не так масово, але все ж виїжджають, тому що місто під постійними обстрілами, і це теж впливає на збільшення кількості безпритульних котів і собак. Є місцеві жителі, яким небайдужі покинуті тваринки, вони їх до себе беруть, опікуються ними й приносять до нас на стерилізації», — розповідає Андрій.
У Нікополі команду ветмісії зустрічають приязно. У менших населених пунктах всяке трапляється — люди навіть переховують тварин. Нікопольчанка приносить на стерилізацію кота. У згоді на стерилізацію треба записати, домашній кіт чи безпритульний.
«Був безпритульним, а став домашнім. Як мені записати?» — запитує жінка.
Крім стерилізацій та обробки від паразитів, тварин також вакцинують, щоб зменшити ризики виникнення епідемій і сказу. На прифронтових територіях вони високі — часто в таких регіонах збільшується популяція диких тварин — наприклад, лисиць. Тож вакцинація не менш важлива за стерилізацію.
Безпритульним собакам додатково ставлять кліпсу у вухо — вказівник того, що пси вакциновані й стерилізовані. Кожну тварину чипують і додають до загальної всеукраїнської бази Animal ID. Це потрібно для ідентифікації тварин і контролю за кількістю. Така практика діє в усіх країнах Європи. В Україні такого обов’язку поки що немає.
Під час місій приносять і тварин із переломами. Команда має рентгенівський апарат, але його часто не можна використати через слабку електромережу. Тоді тварину везуть до найближчої клініки або забирають на лікування до Києва.
Деякі хвостаті після операції будуть під наглядом лікарів, а потім залишаться на перетримку. Безпритульних, які відійдуть від операції за добу, ловець відвезе на локацію, де знайшов. Якщо ж комусь знадобиться більше часу на відновлення — команда піклуватиметься про чотирилапого, допоки його стан не поліпшиться.
Після стерилізацій котики й песики повертаються до своїх людей із двома кілограмами корму, а комусь видають і ветпрепарати — вакцини від сказу, комплексні вакцини й медикаменти в разі виявленні якоїсь хвороби.
«Якщо в нас препаратів немає із собою, ми їх закуповуємо на місці й також видаємо. Особливо якщо вони дорогі, і власник тваринки просто не може собі їх дозволити. Якщо лікарі виявляють хворобу, ми виписуємо курс лікування, даємо ліки ц залишаємо наші контакти. Якщо раптом буде щось не так або у тваринки з’являться якісь інші симптоми, ми на зв’язку, зможемо щось порадити або прописати нове лікування», — розповідає Андрій.
За день у Нікополі команда ветмісії простерилізувала 93 тварин. Більшість — улюбленці місцевих мешканців.
Авторка: Оксана Рідкоус
- Поділитися: