Рада проголосувала за законопроєкт, який фактично підпорядковує НАБУ і САП Офісу генпрокурора. Що це означає?

Верховна Рада підтримала поправки до законопроєкту №12414, який фактично підпорядковує Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу генпрокурора та обмежує незалежність цих органів.

Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту, яку проводив народний депутат Олексій Гончаренко.

Законопроєкт підтримали 263 депутати. Проти нього були 13 депутатів, ще 13 утрималися.

Перед цим фракції «Європейська Солідарність» та «Голос» ініціювали зняття з порядку денного цього законопроєкту, однак це рішення підтримали лише 53 депутати, яких було недостатньо.

Після цього в Раді ініціювали відсторонення спікера парламенту Руслана Стефанчука, оскільки той виніс законопроєкт на голосування всупереч процедурі. Однак це рішення також не підтримали — за це проголосували лише 23 депутати.

Згодом парламентарі намагалися блокувати трибуну, аби не допустити винесення на голосування цього законопроєкту. Далі Рада почала голосувати за кожну поправку до законопроєкту окремо. Усі парламент підтримав.

Що за законопроєкт?

Законопроєкт №12414 має назву «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану».

Закон передбачає зміни до КПК щодо особливостей досудового розслідування справ, пов’язаних зі зникненням людини безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану.

За словами депутатки Анастасії Радіної, туди додали правки, які «роблять САП декоративною інституцією і передбачають повне узалежнення діяльності НАБУ і САП від волі генерального прокурора».

Цей законопроєкт, серед іншого, передбачає таке:

  • генеральний прокурор отримує доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокурору;
  • має право давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ і в разі їхнього невиконання змінювати підслідність, передаючи справу іншим органам;
  • може закрити розслідування на вимогу сторони захисту;
  • сам вирішує спори про підслідність;
  • самостійно підписує підозри топпосадовцям;
  • керівник САП втрачає право входити до групи прокурорів — це вирішує тільки генпрокурор.

Водночас НАБУ і САП закликали не голосувати за цей законопроєкт, наголосивши, що це може «остаточно знищити незалежність антикорупційної системи в Україні».

Більше контексту

21 липня в працівників Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури відбувалися обшуки — станом на ранок повідомлялося про щонайменше 70 обшуків.

Служба безпеки України та Офіс генпрокурора заявили про викриття російського впливу на НАБУ. Окремим працівникам Бюро інкримінують державну зраду, незаконну торгівлю з рф, корупційні дії в інтересах олігархів тощо.

Так, одного з керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова затримали за підозрою в пособництві росії. Також у Києві затримали співробітника Центрального апарату НАБУ, який працює в найелітнішому закритому підрозділі «Д-2». Йому закидають шпигунство для російської спецслужби.

Причетним також називають чинного народного депутата від нині забороненої партії ОПЗЖ Федора Христенка, що переховується за кордоном. За даними слідства, він був топовим агентом ФСБ рф і відповідав за посилення російського впливу на НАБУ.

Паралельно трьом працівникам НАБУ вручили підозри щодо ДТП. Бюро заявило, що аварії є різними інцидентами й відбувалися роки тому.

У НАБУ заявили, що ці слідчі дії проводили без судових ухвал. Паралельно СБУ вирішила провести позапланову перевірку стану охорони державної таємниці. Причому перевірку організували в період, коли керівництво НАБУ і САП перебуває в офіційному закордонному відрядженні. А до всього цього ще й відбувається планова перевірка Держспецзв’язку, що охоплює технічну інфраструктуру НАБУ.

У САП стверджують, що працівники СБУ прийшли з перевіркою без офіційного попередження, як передбачає закон. А також отримали доступ до інформації про всі негласні та оперативні заходи та спецоперації, які проводять НАБУ та САП.

У СБУ це відкидають. Кажуть: такого доступу не отримували, а заяви про можливе розкриття негласних слідчих дій є «безпідставними й маніпулятивними».

Також у СБУ вказують, що можуть проводити невідкладні слідчі дії без ухвали суду «у випадках, коли отримання таких ухвал може спричинити витік інформації та, зокрема, зашкодити проведенню спецоперацій у межах розслідувань щодо співпраці з країною-агресором».