Церкву московського патріархату офіційно визнали пов'язаною з російською церквою. Що далі?

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті визнала Київську митрополію УПЦ (МП) залежною від російської православної церкви (РПЦ).
Яка доля чекає на УПЦ (МП) і чи означає це кінець російській церкві в Україні — у матеріалі hromadske.
Скільки ще в Україні є громад УПЦ (МП)
В Україні залишається 9 792 громади УПЦ (МП), повідомили hromadske в Державній службі України з етнополітики та свободи совісті. Для порівняння, Православна церква України (ПЦУ) має 8 291 громаду.
На 1 січня 2025 року в Україні немає області без жодної релігійної громади УПЦ (МП) (згідно з останнім звітом ДЕСС). Утім, Львівська ОВА ще восени 2024 року заявила, що в них більше не лишилося громад Московського патріархату. Це вони підтвердили нам і зараз, підкріпивши даними: за 9 місяців «добровільного переходу», який передбачений законом, із 17 релігійних громад УПЦ (МП) 3 долучилися до ПЦУ, 14 припинили діяльність.
Найбільше релігійних громад УПЦ (МП) є у Вінницькій, Дніпропетровській та Закарпатській областях — 823, 636 та 618 відповідно.
Загалом після отримання томоса про автокефалію 2019 року до ПЦУ перейшли 1 797 громад УПЦ (МП).
«Було багато переходів [з УПЦ (МП) до ПЦУ] у 2019 році, а згодом ми відстежили, що одна й та ж громада потім знову оголошує про перехід до ПЦУ у 2022-2023 роках. Тобто громаду тихенько перевели назад в УПЦ (МП), можливо десь процедуру не до кінця провели, документи не оформили. Формально вона оголосила про перехід, а сама процедура не відбулася. За Януковича ще було таке у 2010-х роках, коли громади таємно переходили з Київського патріархату в Московський», — розповідає Тарас Антошевський, релігієзнавець, шеф-редактор Релігійно-інформаційної служби.
У перші місяці після початку повномасштабного вторгнення, каже Тарас Антошевський, траплялося, що за добу переходили 20 громад. А загалом з лютого 2022 року до червня 2025 року 1 423 громади приєдналися до Православної церкви України.
То чи має зв'язок УПЦ (МП) з РПЦ
Сама УПЦ (МП) заперечує звʼязок із росією та запевняє: церква остаточно відірвалася від РПЦ на Соборі 27 травня 2022 року. За словами її настоятеля Онуфрія, якого президент на початку липня позбавив українського громадянства, УПЦ (МП) вилучила зі свого статусу «всі пункти про зв’язок із РПЦ, і відтоді живе без узгодження з москвою».
«Ми більше не є частиною Московського патріархату. Собор чітко заявив про прагнення нашої церкви до повної канонічної незалежності», — вкотре про це сказав Онуфрій у травні 2025-го, у третю річницю Собору.

Голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (МП) Митрополит Климент заявив нам, що законних підстав для припинення діяльності УПЦ (МП) немає, і додав: «В Україні є законні підстави для заборони наркоманії, пияцтва, розпусти, але це чомусь не забороняється». На питання про наявність зв'язків з РПЦ відповів: «Жодних».
Однак за пів року відтоді, як УПЦ (МП) публічно відхрестилася від РПЦ, служба з етнополітики та совісті провела перевірку, яка свідчить про протилежне: Українська православна церква Московського патріархату не є самостійною, а лише виконує вказівки російської православної церкви. УПЦ (МП) через це звернулася до суду, який програла, та потім подала апеляцію. Остаточного рішення в цій справі досі немає.
Від початку російського повномасштабного вторгнення щодо 170 священників Української православної церкви (Московського патріархату) відкрили кримінальні провадження.
У межах цих проваджень близько 100 священникам уже оголосили підозру, а 31 — отримав судові вироки, заявив голова СБУ Василь Малюк. Здебільшого ці справи стосуються державної зради, а також розпалювання міжрасової та міжрелігійної ворожнечі.
Спершу 9 місяців на добровільний перехід, а зараз — перевірки й суд
Верховна Рада України ухвалила Закон № 3894-ІХ «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» 20 серпня 2024 року.
Він передбачає заборону релігійних організацій із центрами впливу в росії, і стосується Української православної церкви (Московського патріархату). Під релігійною організацією мається на увазі не вся УПЦ (МП) загалом, а окремі юридичні особи, які її представляють. Це кожна окрема парафія, єпархія, митрополія та інші частини церковної ієрархії.
Спершу релігійним громадам дали час, щоб вони добровільно розірвали зв’язок із росією. На це вони мали 9 місяців. Релігієзнавець Тарас Антошевський вважає, що цього часу справді достатньо, щоб та чи інша організація «отямилася» і зрештою позбавилася російського впливу. Таку ж думку мають і у службі з питань етнополітики та свободи совісті, однак статистики, скільки ж громад УПЦ (МП) скористалися цим шансом, нам не надали.
ДЕСС перевірила дві організації. За результатами перевірки Київської митрополії Української православної церкви — фактично керівництва, якому підпорядковуються всі громади УПЦ (МП) в Україні, — не виявляли документів, які б свідчили про вихід УПЦ (МП) зі складу РПЦ.
І винесли припис про усунення порушень, яких церква мала позбутися до 18 серпня. Серед іншого Онуфрій мав:
- надати рішення церковної влади, що УПЦ (МП) вийшла зі структури РПЦ;
- заявити, що він не згоден з тим, що Київського митрополита (тобто його ж) призначає Синод РПЦ;
- заявити, що УПЦ (МП) не визнає анексію з боку РПЦ своїх єпархій на сході України та в Криму.
Але УПЦ (МП) не погодилася й надіслала до установи лист, у якому не лише висловила незгоду з висновками, а й звинуватила ДЕСС у порушенні законодавства України та міжнародного права.
Речник УПЦ (МП) Митрополит Климент нарікає, що представники ДЕСС не звернулися до Київської Митрополії по коментарі щодо підготовки своєї експертизи. Крім того, він звинуватив дослідників у тому, що вони «посилаються на російські документи». «Насправді, діяльністю ДЕСС, після всього ними оприлюдненого, мають зайнятися відповідні правоохоронні органи, а не УПЦ», — додав речник.
Зрештою Київська митрополія УПЦ не виконала припис — і ДЕСС визнала її залежною від РПЦ. Тепер справа пішла до суду, який і вирішить, забороняти релігійну організацію, чи ні, а також який може позбавити її права користуватися державним майном.
Очільник ДЕСС Віктор Єленський пояснює: якщо суд задовольнить позов, то Київська митрополія УПЦ буде позбавлена статусу юридичної особи. Це означатиме, що у парафій УПЦ МП не буде центру, якому вони підпорядковуються. Водночас від парафій не вимагають, щоб вони переходили до якоїсь іншої церкви, вони можуть залишатися незалежними й діяти автономно.
«Держава не заганяє нікого в Православну церкву України чи в якусь іншу. Якщо вони захочуть, вони можуть залишатися незалежними»,— пояснив Єленський.
З 28 липня ДЕСС також почала окрему перевірку Корецького Свято-Троїцького жіночого ставропігійного монастиря Московського патріархату. Про результати ще нічого невідомо.

То які наслідки?
Закон передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення статусу юридичної особи, а релігійна організація, згідно із законодавством, може діяти й без цього статусу. Також суд може позбавляти права користуватися державним і комунальним майном, що теж, хоч і є перепоною, але не завадить організаціям далі існувати. Крім того, формально УПЦ (МП) може «підігнати» свої статути до норм ухваленого закону, але водночас продовжувати жити, як раніше, каже релігієзнавець, шеф-редактор Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський.
На його думку, повністю викорінити московський вплив на релігійні громади дуже складно через те, що росія десятиліттями вкладала величезні кошти у пропаганду.
«З одного боку — це релігійна організація, а з іншого боку — це агентурна пропагандистська мережа. І можна закрити релігійні організації, юридичні особи, але це ніяк не вплине на діяльність їхніх пропагандистів та агентури. Московський патріархат в Україні був десятиліттями не те, що привілейований, вони були недоторкані. Це продовжує діяти й зараз», — пояснює Тарас Антошевський.
З попереднього досвіду відносин державних структур з УПЦ (МП), можна спрогнозувати, що вона ігноруватиме приписи ДЕСС, подаватиме апеляційні позови у суд і тягнутиме час, обравши тактику вичікування. Як, наприклад відбувається зі справою щодо заповідника «Києво-Печерська лавра» УПЦ (МП), у якій вже подали кілька апеляцій, або згаданими вище рішенням ДЕСС у 2023 році та постановою Кабміну про перевірки.
Голова Служби Віктор Єленський не береться прогнозувати, скільки часу може тягнутися судовий процес, але запевняє: Держетнополітики буде намагатися, щоб справа не була «втоплена в юридичному спамі».
Тарас Антошевський припускає, що діяльність УПЦ (МП) може бути однією з тем на переговорах між США, Україною та росією, яку порушуватиме москва, що роками ставала на захист цієї церкви. Західні медіа вже писали, що під час зустрічі з Трампом на Алясці путін вимагав скасувати заборону РПЦ в Україні.
Тому, на думку релігієзнавця, керівництво УПЦ (МП), вочевидь, просто вирішило перечекати, що їм, зокрема, через переговори вдасться затягнути час і зберегти структуру. «Спершу чекають на переговори, а після переговорів і вибори можуть бути. російський вплив на церкву — це серйозна проблема, яка тягнеться вже не на одне десятиліття», — додає релігієзнавець.
Тож сам по собі закон не очистить Україну від впливу Московського патріархату, для цього потрібна громадська активність і робота посадовців та правоохоронці на місцях, тобто в кожному маленькому місті чи ОТГ.
«Діяльність московського патріархату в Україні жодним законом не викорінити. Можна провести паралель із законом про корупцію. Які б ідеальні закони не були виписані, якщо у свідомості людей щось закладене, як нормальне, вони не розуміють, чому це не може далі існувати», — вважає Тарас Антошевський.
- Поділитися: