У Франції відкрили стелу пам’яті загиблих журналістів. Серед них — Вікторія Рощина

Про це повідомили в організації «Репортери без кордонів» (RSF).

Меморіал репортерів у Бає відкрили ще у 2006 році, аби вшанувати пам’ять журналістів, які загинули в зонах конфліктів або були вбиті під час виконання своїх обов’язків.

Щороку Меморіал поповнюють новими іменами. Торік додали 57 імен, а цьогоріч — 73. Це журналісти, які загинули в період з 1 червня 2024 року по 1 червня 2025 року.

«Ще 73 імена викарбувані на мармурі Меморіалу військових репортерів у Бає. Вони загинули за те, що інформували нас про змову між владою та організованою злочинністю в Мексиці, монархістські заворушення та їхнє придушення в Непалі, повномасштабне вторгнення росії в Україну та злочини, скоєні ізраїльською армією проти палестинського населення», — сказав під час відкриття стели гендиректор міжнародної RSF Тібо Бруттен.

Серед викарбуваних на стелі імен є Вікторія Рощина — українська журналістка, яка загинула від катувань у російському полоні у 2024 році. Також серед імен є казахський опозиційний діяч та журналіст Айдос Садиков, на якого скоїли замах у Києві.

Убивство Вікторії Рощиної

3 серпня 2023 року стало відомо, що Вікторія Рощина зникла на тимчасово окупованих територіях. Лише у травні 2024 року росія вперше підтвердила, що утримує її в полоні. У березні 2022 року росіяни також викрадали медійницю, але через десять днів вона опинилася на волі.

Про смерть Вікторії стало відомо 10 жовтня 2024 року. Інформація про загибель журналістки надійшла її батькові Володимиру від російських офіційних осіб. Пізніше інформацію підтвердила українська сторона.

Медійна ініціатива за права людини заявила, що Вікторію Рощину утримували щонайменше у двох тюрмах: виправній колонії № 77 у Бердянську та СІЗО № 2 у Таганрозі, що в рф. СІЗО в Таганрозі відоме як «одне з найбільш жорстоких місць утримання для українців на території рф».

За даними журналістів-розслідувачів Forbidden Stories, тіло Вікторії передали в лютому, під час обміну тіл 757 загиблих захисників. Під час огляду виявилося, що деякі внутрішні органи були відсутні. Зокрема, головний мозок, очні яблука, а також частина трахеї.

Вікторію поховали 8 серпня на Байковому кладовищі у Києві. Попрощатися прийшло кілька сотень людей: рідні Вікторії, зокрема батько й молодша сестра, її колишні колеги та небайдужі.

Вікторія Рощина працювала на hromadske, пізніше публікувалася в «Українській правді» та «Радіо Свобода». Також вона співпрацювала з «Українським радіо», «UA: Першим» та «Цензор.нет». У 2022-му отримала нагороду Міжнародного жіночого медійного фонду «За мужність у журналістиці».

Усі матеріали Вікторії Рощиної доступні за посиланням.