90% українців прагнуть конструктивного діалогу з Польщею щодо історичних суперечок — опитування

Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

Лише 5% українців поділяють конфронтаційний підхід до вирішення історичних суперечок: лише 1% очікує, що Україна має підкоритися Польщі в цих питаннях, і водночас лише 4% українців очікують, що Польща має підкоритися Україні.

Натомість 90% українців прагнуть до конструктивної взаємодії з Польщею. Більшість (57%) поділяє прагматичний погляд, що кожна нація може мати своїх героїв і іншим націям не можна втручатися. Ще 33% розраховують, що через спільні комісії істориків, а не політиків, можна досягти консенсусного погляду.

Як зазначили автори опитування, у всіх регіонах України ситуація доволі подібна: «більшість українців поділяє прагматичну позицію (і значна кількість — романтичну примирливу), і лише незначна меншість у всіх регіонах обирали конфронтаційні відповіді».

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати опитування, зауважив, що українське суспільство доволі зріло й конструктивно підходить до питань історичних суперечок із Польщею, і в українському суспільстві немає антипольських настроїв «і навіть у 2025 році, після виборчої кампанії у Польщі з антиукраїнськими гаслами, не спостерігали істотно погіршення ставлення до поляків».

Про опитування

КМІС проводив опитування 17-23 червня 2026 року методом телефонних інтерв’ю (CATI). Всього було опитано 1005 громадян України віком від 18 років, які на момент опитування проживали на підконтрольній українському урядові території.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1%. Соціологи вважають, що отримані результати зберігають високу репрезентативність і дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Більше про скандал між Україною та Польщею

19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої відзнаки Польщі, якою його нагородив експрезидент Польщі Анджей Дуда.

На тлі цього міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що відмовляється від нагороди Командорський хрест із зіркою ордена «За заслуги перед Польщею». Про таке саме рішення щодо Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею» повідомив і глава Офісу президента Кирило Буданов. Про подібні кроки з відмови від польських нагород оголосили й інші українські політики, зокрема колишні президенти Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.

Крім того, віддати свою нагороду вирішив колишній депутат польського Сейму Пйотр Фоглер «на знак протесту проти дурного рішення про позбавлення ордена президента України».

Сам Зеленський відправив свій орден польському президенту поштою, заявивши, що Україна «не буде сперечатися» з рішенням Польщі, однак висловивши сподівання, що «майбутнє підтвердить шану до українців».

Це сталося на тлі того, як 26 травня президент Володимир Зеленський видав указ, у якому він постановив надати Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА». У документі йдеться, що метою такого рішення є «відновлення історичних традицій національного війська».