Ердоган: Переговорів щодо Кіпру не буде, поки сторони не розмовлятимуть на рівних

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган під час святкування 50-річчя турецького вторгнення на Північний Кіпр, яке в Анкарі називають «Кіпрською миротворчою операцією»
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган під час святкування 50-річчя турецького вторгнення на Північний Кіпр, яке в Анкарі називають «Кіпрською миротворчою операцією»Facebook / Recep Tayyip Erdoğan

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що не бачить початку нових переговорів щодо Кіпру, поки «обидві сторони» не сидітимуть за столом «як рівні».

Про це повідомляє Anadolu.

Ердоган прокоментував можливі переговори у розмові з журналістами, коли повертався з невизнаної «Турецької Республіки Північного Кіпру», де брав участь у заходах з нагоди 50-річчя турецького вторгнення на острів.

«Відверто кажучи, ми не бачимо можливості розпочати новий переговорний процес на Кіпрі без встановлення рівності, за якої обидві сторони сядуть за стіл як рівні», — сказав турецький лідер.

Він також вважає «нахабним» висловлювання міністра оборони Греції Нікоса Дендіаса, який назвав турків на Кіпрі «окупантами», та закликав грецького прем’єр-міністра Кіріакоса Міцотакіса поставити очільника оборонного відомства «на місце».

«Звичайно, ця ситуація не вимагає від нас мовчати перед обличчям таких оман. Як усім добре відомо, Туреччина провела „Кіпрську миротворчу операцію“, як випливає з назви, заради миру, і внаслідок цього втручання мир був встановлено», — заявив Ердоган.

Крім того, президент Туреччини звинуватив греків-кіпріотів у намірі побудувати спільно з Грецією військово-морську базу на південно-східному узбережжі острова. За його словами, Туреччина не відмовлятиметься від будівництва своїх військово-морських баз або інших морських структур на Північному Кіпрі, якщо це виявиться «необхідним».

Зранку 21 липня Міцотакіс висловив сподівання, що «обидві громади скористаються новою можливістю, яку їм надали, і сядуть за стіл переговорів, щоб знайти рішення в рамках резолюцій ООН». Водночас він додав, що угода повинна визнавати суверенітет, громадянство, міжнародну правосуб’єктність, вочевидь, маючи на увазі, визнавання турками суверенітету, громадянства та міжнародної правосуб’єктності Республіки Кіпр.

«У цих зусиллях наші брати-кіпріоти мають підтримку Греції», — наголосив він.

Що передувало?

21 липня турки-кіпріоти святкували 50-річчя з початку турецького вторгнення на Кіпр, яке в Туреччині називають «миротворчою операцією». Наслідком війни 1974 року стало утворення на острові самопроголошеної «Турецької Республіки Північного Кіпру», яку визнає лише Туреччина.

З цієї нагоди на Північному Кіпрі відбувся парад за участю Збройних сил Туреччини, повідомляло Anadolu.

Загалом у параді, що проходив у провінції Кіренія (турецька назва — Girne), взяли участь 50 кораблів, зокрема десантний корабель TCG Anadolu, 3 морські патрульні літаки, 9 вертольотів, безпілотники Bayraktar TB-3 та Bayraktar Kizilelma.

Про ситуацію на Кіпрі

У 1974 році місцеве турецьке населення проголосило «Турецьку Республіку Північного Кіпру». Вони зробили це у відповідь на спроби грецького населення острова об’єднатися з Грецією.

Турецькі війська окупували північну частину острова. На сьогодні Туреччина — єдина країна у світі, яка визнає «Північний Кіпр». Проте згідно з міжнародним правом, Республіка Кіпр зберігає суверенітет над усією територією, що входила до неї до 1974-го.

«Північний Кіпр» відокремлений від решти острова буферною зоною. Лінію, що розділяє острів на два сектори, охороняє контингент Збройних сил ООН із підтримки миру на Кіпрі (UNFICYP).