Україні немає місця ні в НАТО, ні в ЄС, якщо вона не відповість за «злочини» на Волині — кандидат у президенти Польщі

Кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький
Кандидат у президенти Польщі Кароль НавроцькийХ / Karol Nawrocki

Кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький заявив, що не бачить Україну ні в НАТО, ні в ЄС, якщо та не візьме на себе відповідальність за Волинську трагедію 1943 року.

Про це він заявив у етері телеканалу Polsat News.

За словами Навроцького, «країна, яка не може відповісти за дуже жорстокий злочин проти 120 тисяч своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних альянсів».

Також він згадав про домовленості між міністрами закордонних справ України та Польщі Андрієм Сибігою та Радославом Сікорським щодо ексгумації жертв Волинської трагедії. На думку Навроцького, це був «непотрібний політичний трюк».

«Ми в Інституті національної пам'яті вже пережили з десяток потенційних проривів у цьому питанні, тому для мене ентузіазм очільника польської дипломатії був передчасним. Хочу чітко заявити, що Інститут національної пам'яті може підтримати зусилля уряду в питанні ексгумації на Волині. Хотілося б прориву, але його поки що немає», — заявив кандидат у президенти Польщі.

Що передувало?

На початку жовтня 2024-го в Українському інституті національної пам’яті заявили, що у 2025 році планують провести пошуки жертв Волинської трагедії у Рівненській області. Зазначають, що зроблять це у відповідь на звернення польських громадян.

Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявляв, що без розв’язання питання Волинської трагедії Україна не зможе вступити до Євросоюзу. Тим часом президент Анджей Дуда критикував такі твердження, які, на його думку, «йдуть у річищі політики володимира путіна».

Волинська трагедія

У роки Другої світової війни в умовах німецької окупації на теренах України діяли одразу декілька партизанських рухів. Це, зокрема, були загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової. Вони переважно вели свою боротьбу на Волині.

Тоді ж обидві сторони проводили обопільні етнічні чистки, аргументуючи це помстою за репресії упродовж минулих років та вже нинішні вбивства. Згідно з даними Інституту історії України, це був один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни.

Згідно з польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинули щонайменше 35 тисяч людей, із яких 18 тисяч були ідентифіковані, а з українського боку загинули до кількох тисяч людей. Водночас, за даними проєкту Українського католицького університету (УКУ), з українського боку загинули від 9 до 10 тисяч людей.