Генасамблея ООН підтримала створення Палестини, але без ХАМАСу

Голова 80-ї сесії Генасамблеї ООН Анналена Бербок виступає під час засідання щодо розв’язання палестинського питання, 12 вересня 2025 року
Голова 80-ї сесії Генасамблеї ООН Анналена Бербок виступає під час засідання щодо розв’язання палестинського питання, 12 вересня 2025 рокуANGELA WEISS / AFP via Getty Images

Генеральна Асамблея ООН переважною більшістю голосів схвалила Нью-Йоркську декларацію, яка підтверджує план розподілу Палестини на дві держави — ізраїльську та арабську.

Про це повідомляється на сайті ООН.

За резолюцію на підтримку документа проголосували 142 країни, зокрема Україна, тоді як 10 держав виступили проти, а ще 12 — утрималися.

Ізраїль разом зі Сполученими Штатами голосували проти резолюції. До них долучилися Аргентина, Угорщина, Мікронезія, Науру, Палау, Папуа-Нова Гвінея, Парагвай і Тонга.

Окрім дорожньої карти, яка, як очікується, дозволить реалізувати рішення про створення двох держав, декларація містить заклик про негайне припинення вогню в Секторі Гази та звільнення всіх заручників, що там утримуються.

Крім того, документ передбачає роззброєння угруповання ХАМАС та його виключення з управління в анклаві, нормалізацію відносин між Ізраїлем та арабськими країнами, а також колективні гарантії безпеки.

Посол Ізраїлю в ООН Денні Данон заявив, що «ця одностороння декларація не запам’ятається як крок до миру, а лише як ще один порожній жест, який послаблює довіру до цієї Асамблеї». Він також сказав, що «ХАМАС є найбільшим переможцем» від ухвалення документа.

Нагадаємо, 80-та сесія Генеральної Асамблеї ООН відкрилася 9 вересня. Очікується, що на її полях низка країн, включно із Францією, Великою Британією, Канадою та Австралією, офіційно визнають палестинську державу.

Палестинська держава

Після Першої світової війни Велика Британія отримала в тимчасове управління території Близького Сходу, які раніше входили до Османської імперії. Через сплеск антисемітизму в міжвоєнних Польщі та Угорщині, а згодом — підйом нацизму в Німеччині, на ці території почали емігрувати євреї з Європи.

29 листопада 1947 року Генеральна Асамблея ООН резолюцією 181 оголосила про розділення території на дві незалежні держави — єврейську (Ізраїль) та арабську (Палестина), а також Великий Єрусалим — він повинен був безпосередньо контролюватися ООН.

Однак арабське населення відмовилося прийняти план ООН і не визнало самопроголошену єврейську державу.

15 травня 1948 року армії шести арабських країн — Лівану, Сирії, Саудівської Аравії, Трансйорданії, Іраку та Єгипту — вдерлися на територію, відведену майбутній єврейській державі, з півночі, сходу та півдня. Ізраїль відстояв свої території та відвоював у тому самому році собі ще близько половини земель, виділених уже під арабську державу, а також Західний Єрусалим.

Згодом, у 1967 році, унаслідок Шестиденної війни ізраїльтяни захопили також Східний Єрусалим і решту палестинських територій, залишивши для палестинців невеликий анклав.