МКС розпочав розслідування щодо влади Білорусі через злочини проти людяності

Про це йдеться на сайті МКС.

Офіс прокурора МКС проводив попереднє розслідування щодо Білорусі з 30 вересня 2024 року. Тоді Литва звернулася до МКС із проханням розслідувати ймовірні злочини проти людяності, скоєні в Білорусі.

Хоча сама Білорусь не є державою-учасницею МКС, частина елементів імовірних злочинів була скоєна на території Литви, яка є підписанткою Римського статуту.

«Існують обґрунтовані підстави вважати, що примусові дії, що призвели до депортації, становили курс поведінки проти фактичних або уявних противників уряду Білорусі відповідно до державної політики або для її виконання», — йдеться в заяві МКС.

Офіс дійшов висновку, що можливі злочини «були заохочені або схвалені найвищими ешелонами влади». До того ж, з огляду на масштаб злочинів та кількість жертв, є підстави вважати, що вони були скоєні в межах «масштабного та систематичного нападу на цивільне населення».

Розпочате розслідування охоплює «транскордонні злочини» — будь-які звинувачення у злочинах, скоєних з 1 травня 2020 року в Білорусі, де принаймні один елемент був скоєний на території Литви.

Протести в Білорусі у 2020 році

На тлі попередніх виборів президента Білорусі в серпні 2020 року в країні спалахнули масові протести через оголошені результати. За даними ЦВК, перемогу з великим відривом здобув Олександр Лукашенко. Однак протестувальники не визнали цих результатів і вимагали визнати опозиціонерку Світлану Тихановську легітимною президенткою Білорусі.

Попри масові мітинги та акції по всій країні, 23 вересня 2020-го Лукашенко все ж провів інавгурацію та знову посів пост президента. А протестувальників силовики затримували й розганяли, а також переслідували, зокрема й за кримінальними справами.

Правозахисники кажуть, що в Білорусі з політичних мотивів затримали понад 50 тисяч людей із початку масових протестів під час виборів 2020 року. Понад 1300 людей вважають політичними в’язнями, хоча насправді їх значно більше, вказує «Еўрарадыё».

Низка країн Євросоюзу, а також Велика Британія, США й Канада не визнали легітимність Лукашенка, ввели санкції проти білоруської влади та закликали до нових виборів. Україна також не визнала легітимності Лукашенка.