цензура

Регулятор із питань кіберпростору Китаю запустив гарячу лінію, щоб скаржитися на тих, хто критикує керівну Комуністичну партію та її історію. Влада обіцяє розправитися з «історичними нігілістами» напередодні сторіччя партії влітку 2021 року.

Видавництво Vivat випустило новий тираж книжки Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» з рішенням Дарницького райсуду на форзаці. Саме цим рішенням суд заборонив розповсюджувати книгу через згадки у ній про Віктора Медведчука.

У Китаї запустили новий мобільний браузер Tuber, який дозволить переглядати цензуровані версії найбільших платформ в інтернеті. Зараз він доступний лише для пристроїв на Android.

Французький економіст Томас Пікетті заявив, що видавництво в Китаї відмовилося публікувати переклад його книги «Капітал у XXI столітті» без вилучення згадок про нерівність у КНР. Автор відмовився давати на це згоду, тож працю, скоріш за все, не опублікують.

Сервіс відеоконференцій Zoom підтвердив, що заблокував акаунти трьох китайських активістів за вказівкою влади Китаю. Та повідомила, що дії активістів були незаконними й порушували китайське законодавство.

YouTube щонайменше пів року автоматично видаляв коментарі, в яких містилися китайські ієрогліфи, пов’язані з критикою Комуністичної партії КНР. У компанії заявили: це відбувалося помилково.

Китай анулював акредитації трьох журналістів видання The Wall Street Journal через матеріал видання «Китай — справжня хвора людина Азії», хоча ці автори до нього не причетні.

Комітет захисту журналістів повідомив, що Еритрея посіла перше місце в рейтингу країн із найжорсткішою цензурою.

Найбільшою загрозою свободі слова та роботі журналістів є цензура з боку власників ЗМІ. На другому місці низький рівень кваліфікації журналістів, не третьому — фізичні загрози чи загроза життю, пов’язані із журналістською діяльністю.