НБУ розпочав позапланові перевірки тих банків, чиї клієнти допомагали вносити заставу за Галущенка

Про це йдеться в заяві НБУ.

Так, перевірки розпочалися ще 24 серпня. У Нацбанку заявили, що перевірять, чи дотримувалися банки вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу під час обслуговування таких клієнтів. Утім, у НБУ не розголошують, про які банки йдеться.

Раніше в Національному банку заявляли про проведення позапланових перевірок у державному «Сенс Банку».

Тепер у НБУ заявили, що в період із кінця 2022-2026 років Комітет банку ухвалив понад 100 рішень, які стосувалися «Сенс Банку», і надіслав 21 повідомлення до правоохоронних органів, Державної податкової служби України та Державної служби фінансового моніторингу України.

Завершена у квітні 2025 року інспекційна перевірка Національного банку виявила значний масив раніше невідомих конфіденційних протоколів колегіальних органів «Сенс Банку», про що також повідомили правоохоронні органи, йдеться в заяві НБУ.

Нагадаємо, на записах прослуховувань фігурантів, які оприлюднило НАБУ, підозрювані обговорювали, що їм необхідно створити «віконце» — вимкнути автоматизовані системи фінмоніторингу «Сенс Банку», — аби провести через банк кошти «злочинного походження» і сплатити їх як заставу за ексміністра Германа Галущенка.

«Передчасно робити висновок, що сама система фінансового моніторингу банку не працювала. Навпаки. Фігуранти справи самі визнають, що посилення регуляторних заходів та контрольних механізмів фінансового моніторингу змушувало їх шукати обхідні шляхи, зокрема втручатися в роботу та вимикати автоматизовані системи банку. Це є важливим свідченням того, що побудована в банках система фінансового моніторингу працює. Хто саме, коли й у який незаконний спосіб зміг її обійти — це мають встановити перевірки», — заявляли в НБУ.

Що передувало?

19 серпня президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента. Це сталося після того, як НАБУ оголосило їй підозру в межах своєї операції «Форест Гамп».

За даними слідства, фігуранти взяли під контроль державний «Сенс Банк», щоб використовувати його у приватних інтересах. Зокрема, для сплати застави за фігуранта операції «Мідас» (вона ж «справа Міндіча») грошима «злочинного походження».

Правоохоронці не називають імені людини, для якої збирали заставу. Утім, озвучені деталі вказують на Германа Галущенка.

Ба більше, правоохоронці опублікували записи розмов жінки, яку ідентифікують як заступницю голови ОП, де та говорить про потребу поставити «своїх людей» до НАБУ, САП та інших правоохоронних органів, а також необхідність «систематизувати та контролювати корупцію, а не боротися з нею».

В окремому епізоді правоохоронці розслідували рейдерські захоплення компаній через підробку документів і судових рішень та залучення хакерів.