Повторні ракетні удари, складений будинок і жінка під уламками без жодної подряпини. Дива очима рятувальників
Від початку великої війни в Запоріжжі загинули п'ятеро співробітників ДСНС. Ще 34 зазнали поранень. Цього року в регіоні вже загасили понад тисячу пожеж і знищили півтори тисячі вибухонебезпечних предметів.
Після повномасштабного вторгнення почастішали фейкові виклики. Буває, що перестраховуються місцеві: нещодавно рятувальників викликали на місце, де просто горіла трава. А буває, що телефонують, аби посіяти паніку — можливо, росіяни чи колаборанти.
hromadske поговорило з рятувальниками Запоріжжя про те, як змінилася їхня робота після повторних прильотів авіабомб, і про дива, які трапляються серед вогню й розрухи.
Якщо брати все близько до серця, просто не зможеш працювати
Андрій Нестеренко — заступник начальника 4 державної пожежно-рятувальної частини. У березні 2022 року під час гасіння пожежі він зазнав поранення.
«Промзона. На перший погляд, там нікого не було, але вирувала велика пожежа. Ми почали її гасити. І буквально за 10–15 хвилин стався повторний приліт — по нас із “іскандера”. Постраждали ми, техніка і ще люди з інших підрозділів. Один із наших загинув, ще троє були поранені», — пригадує старший рятувальник.
Той випадок тоді добряче прибив його колег. Рятувальники були пригнічені, однак на наступне добове чергування вийшли всі.
«Їдеш і розумієш, наскільки це все небезпечно. Бачиш масштаби руйнування, масштаби пожежі, бачиш людей... Якщо брати це все близько до серця, просто не зможеш працювати. І додому це приносити не можна: удома 5-річна дитина, дружина. З часом ти менше відчуваєш емоцій — робота стає механічною», — ділиться Андрій.
Його дружина Ірина також працює в ДСНС. Коли Андрія поранили, вони з донькою були в евакуації в Польщі.
«Чоловік розповів про поранення десь на другий день. У лікарні ще був. Відчуття безвиході, що не можеш побачити й підтримати. Але впоралися. По відео потім спілкувалися. Я побачила, що його стан стабільний, нічого важкого, то заспокоїлася», — пригадує Ірина.
За час повномасштабного вторгнення траплялося різне. Працювати стало значно складніше, ризикованих виїздів побільшало. Але й нерідко рятувальники ставали свідками справжніх див. Якось, пригадує Андрій, ракета влучила в приватний сектор. Усе горіло: будинок, гараж, машина. А в місцевого чоловіка, який саме проходив повз, на руці — лише подряпина. Навіть до лікарів не звертався.
І ще памʼятає жінку, яку витягали з двоповерхового будинку, що склався від вибуху. Вона спала на другому поверсі, а опинилася під завалами. Привалило перекриттям, та на жінці не було жодної подряпини.
Жінку затиснуло між двома конструкціями
З рятувальниками Андрієм Нестеренком та Олексієм Сухоруковим ми зустрілися на місці, де у вересні 2024-го був приліт керованої авіабомби. У багатьох будинках замість вікон досі фанера. А частина будівлі — зруйнована. У дворі — складена купа зі сталі. Це залишки згорілих автомобілів.
Олексій того вересневого дня був на місці влучання. Пригадує, як з-під завалів витягали жінку, яку затиснуло між двома конструкціями. Було видно лише її голову. Постраждала постійно непритомніла.
«Ми з нею говорили: як звати, де працюєш, чим любиш займатися. Для того, щоб вона не зомліла, щоб були в неї надія і сили боротися за життя. І щоб так само в нас була надія, що вона цього хоче», — пригадує Олексій.
Коли вони намагалися розгрібати уламки, жінка кричала від болю.
Рятувальники зрозуміли, що все може обвалитися та поховати і постраждалу, і їх самих. Тож добиралися до неї, продовбуючи отвір поверхом нижче. Врятували.
Петиція про збільшення заробітної плати
Свою першу пожежу Олексій Сухоруков гасив у 12 років. Та в дитинстві про професію рятувальника не мріяв. За освітою він — тренер-викладач. Андрій Нестеренко також не думав, що буде пожежником. Факультет фізичного виховання кинув на 2 курсі. У 21 рік його забрали в армію, відслужив, займався торгівлею. Аж тут знайомий запропонував піти до ДСНС — за фізичними характеристиками високий і міцний Андрій ідеально підходив. Так усе й склалося.
Запитую, що відбувається після того, як вони отримують дзвінок про пожежу чи приліт ракети.
«Якщо загрози для підрозділу немає — наприклад, у небі не летять БпЛА чи ракети, — тоді рятувальників одразу відправляють за адресами в зону відповідальності кожного підрозділу. Якщо загроза десь поруч, але не за тією адресою, куди виклик, підрозділ так само виїжджає», — пояснює Олексій.
Коли прибувають на місце влучання, командир спершу визначає, де найближче укриття. Якщо є загроза повторного удару — усім дають команду ховатися. Рятувальники швидко оцінюють масштаби руйнувань, чи є пожежа, чи хтось опинився під завалами. Командир, якщо потрібно, викликає підкріплення.
Одночасно приїжджають представники міської адміністрації. Інформацію про постраждалих уточнюють через голову будинку, районну адміністрацію або родичів, які не можуть зв’язатися з близькими. Якщо відомо про одну людину під завалами, усі сили зосереджують на її порятунку. Частина рятувальників працює на місці, інші шукають імовірних постраждалих у завалених приміщеннях.
За даними видання «Pro гроші», у 2023 році співробітникам ДСНС підвищили зарплати: тепер вони отримують від 17 000 грн. Крім цього, мають державні пільги, премії, доплати за вислугу, додаткові спеціальності, роботу в небезпечних умовах.
Також під час війни передбачені надбавки: до 30 000 грн щомісячно — для всіх, незалежно від регіону служби, та до 100 000 грн — для тих, хто виконує завдання в зоні бойових дій.
Водночас на урядовому сайті вже понад 12 тисяч людей (з 25 тисяч необхідних) підписали петицію про підвищення зарплати працівникам ДСНС. Авторка петиції стверджує, що, попри високий рівень відповідальності та ризиків, «рівень заробітної плати часто не відповідає складності служби та не забезпечує гідного рівня життя» рятувальникам.
- Поділитися: