«Будемо сподіватися, що це покращить ситуацію». Уповноважена з гендерної політики про включення росії до «чорного списку» ООН

Про це hromadske розповіла урядова уповноважена з гендерної політики Катерина Левченко.

Цьогоріч росію вперше внесли до так званого «чорного списку» ООН — переліку сторін, які обґрунтовано підозрюються у систематичному застосуванні сексуального насильства щодо цивільних і військовополонених. Як пояснила Левченко, це не рішення ООН загалом, а додаток до щорічної доповіді Генерального секретаря, яку він зобов’язаний готувати.

Торік Антоніу Гуттереш попередив, що росію можуть внести до «чорного списку» якщо вона не виконає висунуті умови — надасть доступ міжнародним місіям до місць утримання полонених, не застосовуватиме сексуального насильства і почне співпрацювати з організацією. 

«Але жодна з цих умов не була російською федерацією виконана. І це дуже прикро, але внаслідок такої постановки в цей шейм-лист, вона буде перебувати під більш пильним моніторингом з боку ООН. І будемо сподіватися, що це покращить ситуацію з тими, хто сьогодні утримується незаконно в полоні», — сказала Левченко.

Невиконання росією умов підтвердила і спеціальна представниця генерального секретаря ООН Праміла Паттен на брифінгу 29 травня. Вона наголосила, що росія продовжує застосовувати СНПК, не надала доступу до місць утримання і не співпрацює з ООН з липня 2022 року. Усі листи генсека ООН до росії залишились без відповіді.

Уповноважена з гендерної політики наголосила, що внесення росії до «чорного списку» важливе й тому, що це офіційне визнання злочинів на найвищому міжнародному рівні. 

«Це дуже важливо. росія веде величезну пропагандистську кампанію всюди у світі, розповідаючи, яка вона є біла і пухнаста. І те, що вона включена в цей лист, — це дуже-дуже важливо», — зазначила вона.

Левченко також наголосила, що це рішення важливе для всіх українців, які постраждали від воєнних злочинів, тортур і сексуального насильства з боку росіян. Окрім цього, включення до переліку несе репутаційний і політичний тиск на рф, зауважила вона. 

«Як би ми не говорили, що не працюють міжнародні організації або міжнародне право. [Воно] працює, [просто] нам би хотілося, щоб воно більш ефективно працювало. Так само, як і питання репутації для країн є важливими. І це якраз те питання такого політичного репутаційного плану», — сказала уповноважена.

Левченко також звернула увагу на практичний вимір включення рф до «чорного списку»: якщо країна кілька разів поспіль (зазвичай щонайменше тричі) потрапляє до списку, її збройні підрозділи втрачають право брати участь у миротворчих місіях. 

«Це взагалі такий сюрреалізм сучасного світу — країна-агресор […] є агресором, і водночас її збройні сили використовуються в різних миротворчих операціях і місіях. Це дійсно абсурд», — наголосила Левченко.

Окремо уповноважена з гендерної політики подякувала громадським організаціям, які роками домагались цього рішення. SEMA Ukraine, «Нумо сестри», «Випускники» та «29 грудня» у 2025 і 2026 роках писали листи генеральному секретарю з вимогою включити росію до переліку. «Дуже вдячна їм і всім тим, хто доєднався», — сказала вона.

Внесення росії до «чорного списку» ООН

Цьогоріч ООН уперше внесла росію до щорічного «чорного списку» за сексуальне насильство під час війни.

Так, у доповіді генсека Антоніу Гутерреша вказується, що російська влада постійно відмовляє слідчим із прав людини в доступі, необхідному для проведення розслідувань. Попри це, організації у 2025 році вдалося верифікувати 310 випадків сексуального насильства щодо українських полонених на території самої росії та на окупованих територіях України. Переважна більшість постраждалих — чоловіки.

За даними Моніторингової місії ООН, загалом з лютого 2022 року зафіксовано щонайменше 701 людину, яка зазнала сексуального насильства з боку росіян (з них 546 чоловіків, 139 жінок, 14 дівчат і 2 хлопчики).

Левова частка постраждалих — це українські військовополонені (445 людей) та затримані цивільні (168 людей).