«Не витримало серце». Історія захисника України Дмитра Шаповалова, який «рік мріяв про яблуко» у російському полоні

Про це hromadske розповіла молодша сестра загиблого Дмитра, Анастасія Шаповалова.

11 років на війні

Дмитро народився в місті Кадіївка Луганської області. Там закінчив професійний ліцей за спеціалізацією слюсар із ремонту авто, але зрештою потрапив до війська. Спершу — за призовом на строкову службу у 2010 році, а потім — підписав контракт.

«Він був контрактником, але він цим горів, йому це дуже сильно подобалось. Він постійно розвивався, постійно вчився. Дуже добре знав тактичну медицину й медицину загалом», — каже Анастасія.

Багато років Дмитро служив у 95 окремій десантно-штурмовій Поліській бригаді. У її складі став на захист України 2014 року. Сестра захисника пригадує, що Дмитро був і в Криму, і в Донецьку, брав участь у боях за Донецький аеропорт, обороні Авдіївки, виводив військових із Дебальцевого. За відвагу, проявлену в боях та врятовані життя побратимів, він був неодноразово нагороджений, зокрема орденом за мужність.

У 2021 році, звільнившись із 95 бригади за вислугу років, Дмитро спробував себе в цивільному житті. Але протримався недовго.

«Він переїхав жити із Житомира до Вінниці, ходив-бродив, міняв роботи та сказав: “Мені тут немає що робити. Я військовий, я хочу цим займатись. Тут я не знаю, що мені робити, а там я — фахівець своєї справи”», — пригадує Анастасія.

Так, Дмитро знову підписав контракт, подавшись у розвідку. На початку повномасштабного вторгнення рф чоловік був залучений до оборони Одеси, а потім — відправлений до Нової Каховки на Херсонщині. Там Дмитро з побратимами потрапив в облаву й був схоплений росіянами.

російський полон

У полоні Дмитро Шаповалов пробув один рік, один місяць та 13 днів. Кадри з його обміну 26 квітня 2023 року облетіли українські та іноземні медіа. Тоді щойно звільнені й виснажені в неволі військові ласували яблуками та не стримували емоцій, вперше за довгий час опинившись на рідній землі.

«Я про нього рік мріяв, про яблуко», — сказав тоді Дмитро.

У російських тюрмах українські захисники пережили постійне недоїдання, катування струмом та інші тортури.

«Звісно ж, він мені всього не розповідав. Казав, що є таке, що навіть психологу розповісти не може, що з ними там робили. Цивільні цього не зрозуміють. Я намагалася якось зрозуміти, але як я можу уявити», — каже сестра захисника.

Після звільнення Дмитро проходив реабілітацію і мав відпустку. За законом, він міг би вже не повертатися на службу, але відчував, що потрібен побратимам. У вересні він уже знову служив на захисті країни.

«Він казав, як потрібен хлопцям там, на передку: “Я тут сидіти та ховатись не можу”. Тим паче йому запропонували хорошу посаду. Так, звісно, він не сидів в окопі на нулі, але він передавав дуже важливу інформацію нашим хлопцям», — розповіла Анастасія.

Не витримало серце

Помер Дмитро Шаповалов, перебуваючи на Запорізькому напрямку. Офіційна причина — зупинка серця. Анастасія Шаповалова розпитувала про обставини смерті брата в його побратимів та комбата. Ті розповіли, що в день смерті військовий відсипався перед запланованим вечірнім нарядом, а коли його пішли будити — знайшли мертвим.

«Ще о 14:00 хлопці з ним спілкувались. О 21:00 він мав заступити в наряд, тож ліг спати. Хлопці не хотіли його чіпати, щоб він відіспався. Я розмовляла з його побратимом, і він каже: “Коли його пішли будити, щоб він заступав у наряд, він уже був без ознак життя”. У нього просто зупинилося серце. Лікарі кажуть: “Враховуючи те, як з ним поводились в полоні, цілком реально, що просто, найімовірніше, не витримало серце”», — розповіла Анастасія.

Під час огляду тіла в морзі сестра військового не помітила ознак побиття або порізів на тілі. Дівчина наголошує, що за життя Дмитро мав здоровий вигляд.

«Просто стало серце. Ніяких тромбозів, нічого. Я не можу нічого сказати, я не медик. Але я в це не вірю, бо він був дуже здоровий. Він займався спортом, не пив, не курив, приймав вітамінки, стежив за харчуванням, постійно пив смузі — оце все в нього було. Я не знаю, через що таке могло статися», — сказала вона.

Дівчина пригадує, що за кілька днів до смерті Дмитро їздив на річку та обгорів. Через те що в нього пекло тіло, він не міг спати. Наступного дня він поїхав в аптеку і щось купив, побратими мастили йому опіки. А вже через кілька днів серце Дмитра стало. Чи пов’язані ці інциденти — невідомо.

Фахівці відібрали у Дмитра необхідні для аналізів тканини й кров. Але їхні результати очікуються лише за кілька тижнів. Вони надійдуть до правоохоронців, які вже відкрили відповідне кримінальне провадження за фактом незрозумілої смерті військового.

Тим часом тіло Дмитра передадуть для поховання у Йосипівці на Вінниччині, де проживали мама та бабуся захисника. Церемонія прощання відбудеться 13 червня.

«Він був дуже класною людиною. Кажу це не через те, що його немає. Немає ні одної людини, яка б про нього погано відгукувалася. Дай боже всім пожити таке життя. Він був дуже цілеспрямованим, завжди хотів завжди чогось більшого і мене до цього спонукав. Дмитро був людиною ідеї, патріотом своєї Батьківщини, людиною, яка захищала свій дім, свою країну від окупантів, які вигнали його з рідного дому», — поділилися Анастасія Шаповалова.