Пережила ампутацію молочних залоз. Ветеранка Наталя Ліщишена стала першою, хто довів шкоду чоловічих бронежилетів для жінок

Про це пише «Цезор.НЕТ»

Наталя долучилась до лав Збройних сил України саме перед початком повномасштабного російського вторгнення. У 2021-му її знайомий запропонував їй службу за контрактом у 80 ОДШБр, і вона погодилась.

Першого дня великої війни Наталя вже була на Миколаївщині, де базувався її підрозділ. Служба Наталі проходила між першою і другою лінією оборони, вони займалися забезпеченням бійців, логістикою та виконували інші задачі.

Ветеранка розповідає, що у її бригаді було багато жінок. За її словами, у війську відбулись певні позитивні зміни щодо гендерної політики, але досі існують проблеми й недопрацювання.

«Банально жіночої форми до 2023-2024 року не існувало. Завдяки проєкту Arm Women Now розробили жіночий стрій і добилися, щоб його впроваджували на рівні Міноборони. А от статутних бронежилетів для жінок, під наші анатомічні особливості, досі не існує. Я знаю, що вони зараз ніби на етапі тестування, але вже скільки років минуло. А в армії вже 70 тисяч жінок», — наголошує ветеранка.

Зараз статутний бронежилет важить 18 кілограмів і тисне, каже Наталя. А коли людина перебуває на першій чи другій лінії оборони, то має бути в бронежилеті постійно.

Жінка згадує, як спілкувалась із лікарями, які розповідали, що лише одна з десяти жінок-військовослужбовиць, що приходять на обстеження, не мають проблем із молочними залозами.

У 2024 році Наталя захворіла й потрапила до пульмонологічного відділення у стаціонар. Згодом на ВЛК з’ясувалось, що у Наталі хвороба Мінца — внутрішньопротокова папілома молочної залози, яка протікає безсимптомно.

Загалом Наталя пережила три операції, а після третьої — їй повністю видалили молочні залози. Зараз жінка не може підіймати високо вгору руки, піднімати важке й перебувати на сонці.

Водночас ветеранка зіштовхнулась із проблемами під час набуття статусу інвалідності. Спершу, розповідає вона, її довго не викликали на засідання МСЕК, а потім відмовили у групі, бо «не бачили підстав».

Наталі вдалось оскаржити це рішення. Вона отримала інвалідність третьої групи, але в документах вписали неправильний діагноз. А коли Наталя подавала на зміну групи інвалідності після повного видалення молочних залоз, один із лікарів комісії сказав, що вона «видалила груди за власною примхою».

Завдяки зусиллям ветеранки, цього лікаря виключили з комісії та заборонили обіймати посаду в майбутньому. А Наталі після повторного засідання комісії визначили другу групу інвалідності довічно.

Зараз Наталя Ліщишена — єдина в Україні жінка, яка документально підтвердила, що її хвороба настала внаслідок носіння бронежилета. У її висновку ВЛК вказано, що хвороба пов’язана із захистом Батьківщини.

Після звільнення зі служби ветеранка працює фахівчинею із супроводу ветеранів війни й демобілізованих осіб на Вінниччині. Розповідає, що не працює чітко за посадовими інструкціями, які вимагають скеровувати ветеранів до інших спеціалістів, а намагається всім допомогти сама на місці.

Окрім цього, Наталя намагається звернути увагу Міністерства у справах ветеранів і заступниці керівника Офісу президента Ірини Верещук на проблему травм жінок, пов’язаних із військовою службою.

«Пластику треба робити власним коштом, а це “задоволення” дороге. Імпланти коштують від 3 тисяч доларів. За кордоном є державні програми, які це фінансують. Було б добре, якби такі програми з’явилися і в нас. В армії багато жінок. Але нехай вони, звісно, з таким краще не стикаються», — наголошує ветеранка.

Наталя Ліщишена народилася в Угорщині, де тоді служив її батько, а коли родина повернулася до України — мешкала на Луганщині. З 2021 року жінка має статус ВПО. В авторській колонці на hromadske Наталя розповіла через що проходять люди, у яких місце реєстрації на тимчасово окупованих територіях, щоб отримати пенсію від держави.