ЄСПЛ встановив, що Україна неефективно розслідувала смерть «айдарівця» Шабрацького у 2015 році. Його батько помер, не дочекавшись рішення

Про це йдеться в рішенні ЄСПЛ від 26 березня.

Військовий-доброволець Дмитро Шабрацький загинув на базі батальйону «Айдар» на виїзді з Лисичанська, що в Луганській області, 26 березня 2015 року. За офіційною версією слідства це було самогубство: спочатку пролунав вибух гранати, а потім постріл з автомата Калашникова — нібито Шабрацький вже після вибуху гранати вистрілив собі у підборіддя.

Батьки загиблого бійця розповідають, що син їх попереджав, якщо він раптом загине, в його смерті буде винуватий командир роти батальйону «Айдар» Ігор Радченко та його права рука Андрій Яківчук. Померлий казав, ніби має компромат на них, заявляв про погрози від Радченка та Яківчука і страх за своє життя.

У прокуратурі казали, що «підозрювані серед військовослужбовців у справі відсутні», а згодом зовсім закрили справу. Пізніше через суд розслідування відновили — цього разу за статтею про вбивство. У 2018-му судово-балістична експертиза довела, що всі гільзи, вилучені з місця події, були випущені зі зброї Шабрацького.

При цьому вогнепального поранення військовому було нанесено лівою рукою — однак його ліву руку відірвало від вибуху гранати, та і сам він був правшею, казали його родичі. Наступні роки розслідування майже не рухалося: У 2022 році матеріали розслідування було евакуйовано з Луганської області до Дніпра, а у 2024-му слідство намагалося знайти деяких колишніх військовослужбовців «Айдару» з метою їх додаткового допиту як свідків.

Деяких із них знайти було неможливо, тоді як інші або проживали за кордоном, або служили в зоні бойових дій.

У скарзі в ЄСПЛ батьки військового скаржилися на те, що Україна не виконала своїх зобов'язань за статтею 2 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод (Право на життя). На думку заявників, українські органи влади з самого початку занадто «легко прийняли версію самогубства», не розглядаючи серйозно жодних альтернатив, що призвело до затримок у розслідуванні.

Український же уряд стверджував, що не несе відповідальності за самогубство Шабрацького і що заява родичів військового до ЄСПЛ була передчасною, адже розслідування ще триває і родичі не вичерпали доступні національні засоби правового захисту.

Що вирішив ЄСПЛ?

Європейський суд з прав людини підтвердив, що українське розслідування було «надмірно тривалим і підривалося непомірними затримками, спричиненими владою, небажанням слідчого виконувати вказівки вищого прокурора та нездатністю з'ясувати важливі питання». Хоча розслідування все ще триває, «суд має серйозні сумніви щодо його шансів на успіх, враховуючи значний час, що минув».

Тож ЄСПЛ постановив, що з боку України було статті 2 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод (Право на життя), оскільки її органи влади «не виконали свій обов'язок надати задовільне та переконливе пояснення смерті сина заявників».

Один із заявників — батько військового Сергій Шабрацький — помер у 2024 році, коли справу вже розгляд ЄСПЛ. Але його дружині — матері померлого Людмилі Шабрацькій — Україна протягом трьох місяців має виплатити 20 тисяч євро компенсації моральної шкоди та ще 5 тисяч компенсації судових витрат.