Концерти можна проводити, а вибори — ні? Як «Бумбокс» став предметом для маніпуляцій

Як міста продовжують жити?

Масштабність подій пропорційно залежить від безпекової ситуації в кожному місті. І лише тоді, коли дозволяє військова адміністрація. У київському Палаці спорту з 2025-го збирали тисячі глядачів, зокрема, Степан Гіга, Надя Дорофеєва, «Жадан і Собаки», Jerry Heil, стенд-ап комік Василь Байдак. 

Крім того, на території ТРЦ Blockbuster Mall торік відбувся Atlas Festival. За три дні подію відвідали понад 110 тисяч людей.

Очевидно, у Харкові такого немає. Тут із 2023 року заборонені масові заходи на понад 50 людей у будівлях без бомбосховищ. Тому театри шукають нові локації відразу в підвалах і виступають там.

Та концерти в Харкові відбуваються. Наприклад, у культурному центрі «ART AREA ДК», який розташований у підвальному приміщенні, має статус укриття й може вміщувати до 100 людей. Але й це не панацея: у квітні там скасували концерт гурту «Фактично самі» (ex-Qarpa), бо на адресу центру прийшла погроза теракту.

У Запоріжжі теж дозволені заходи за умови, що локації мають укриття. Дніпро трохи далі від фронту, тому тут обмеження не такі жорсткі. Тут працюють театри, які збирають повні зали, проводять фестивалі й дають концерти.

У Львові ж постійно відбуваються масштабні події, як-от фестиваль Faine Misto, який цьогоріч буде на «Арена Львів». Торік за три дні його відвідали понад 24 тисячі людей.

Питання не лише в безпеці

«Київ. Концерт “Бумбоксу”. Картинка з паралельної реальності. Але пам’ятайте головне: вибори в країні проводити категорично не можна, адже масові скупчення людей смертельно небезпечні через загрозу раптових ворожих ударів. Дивіться — не переплутайте», — написав блогер Сергій Чаплигін.

То ж нумо розбиратися. Конституція України прямо забороняє під час воєнного стану лише вибори до Верховної Ради. Президентські й місцеві вибори забороняє вже закон «Про правовий режим воєнного стану». А закони під час війни, на відміну від Конституції, можна змінювати. Тож теоретично можливість провести вибори існує.

Водночас із практичного погляду уявити повноцінний виборчий процес під час війни майже неможливо. Є ризик обстрілів виборчих дільниць у прифронтових, та й загалом у всіх громадах, частина громадян не матиме рівного доступу до голосування, зокрема військовослужбовці. Як працюватимуть незалежні спостерігачі? І чи можливо організувати виборчі дільниці для мільйонів українців, які виїхали за кордон? 

Письменниця Тамара Горіха Зерня написала, що аргументи проти виборів непослідовні. Мовляв, якщо держава дозволяє великі масові заходи, то безпекові ризики не можуть бути єдиним поясненням.

Так само, на її думку, складнощі з голосуванням за кордоном чи для військових — це радше питання політичної волі й окремих процедур, а не абсолютна неможливість. Вибори під час війни були б дуже складними, але нинішня ситуація без них веде до застою, вважає авторка.

«Це застій, у якому процвітатиме корупція. Неможливо жити у країні, де люди призовного віку жодного разу не голосували. Як ми взагалі можемо тоді дивитися в очі нашій молоді», — написала Тамара Горіха Зерня.

Водночас користувачі продовжили міркувати над іншими проблемами. Наприклад, для військових головна проблема — не так проголосувати, як балотуватися. Як кандидат з окопу зможе зустрічатися з виборцями, мати рівний доступ до медіа й вести кампанію?

«Причин не проводити вибори багато, але гадаю, ви погодитеся, що скупчення людей — це не аргумент проти?» — писав у своєму Facebook депутат Сумської районної ради Володимир Штейнінгер.

Питання не лише в скупченні й у тому, чи можуть люди фізично прийти на дільниці. Йдеться про значно складніший процес — безпеку, рівність участі, роботу комісій, голосування військовослужбовців на лінії фронту й мільйонів українців за кордоном.

Саме тому навіть Центральна виборча комісія, яка вже готує пропозиції для майбутніх виборів, говорить не про негайне голосування, а про 6-місячний підготовчий період після завершення воєнного стану.

За словами голови комісії Олега Діденка, цей час потрібен, зокрема, щоб оцінити можливість голосування на окремих територіях, перевірити стан виборчих дільниць і безпекові умови.

Також комісія хоче спростити зміну виборчої адреси й місця голосування для ВПО, військових і виборців за кордоном. Крім того, ЦВК пропонує законодавчо закріпити, що виборів не проводитимуть у росії та Білорусі — українці в цих країнах зможуть проголосувати в сусідніх безпечних державах.

Заступник голови ЦВК Сергій Дубовик у коментарі hromadske наголосив, що вибори — це не лише голосування, а складний процес функціонування виборчої інфраструктури, що вимагає відповідності міжнародним стандартам.

«Виборчий процес відрізняється від будь-яких масових заходів, які будь-якої миті можна перенести, скасувати чи зробити перерву в проведенні», — каже Дубовик.

І додає: процес, який емітує вибори, можна організувати за будь-яких умов. Але організувати вибори для країни, яка прагне членства в ЄС і є членом Ради Європи, можливо тільки тоді, коли європейські інституції визнають, що вибори як законодавчо, так і організаційно будуть відповідати міжнародним стандартам.

«Жоден європейський стандарт не передбачає проведення виборів під час дії воєнного або надзвичайного стану», — підкреслив заступник голови ЦВК.

Ще торік у грудні Зеленський просив народних депутатів підготувати законодавчі зміни, які дадуть змогу провести вибори під час воєнного стану.

Згодом президент заявляв, що держава під час війни має фокусуватися винятково на війні, а зміщення фокуса на вибори назвав «помилкою».

А вже в березні Зеленський повторив, що вибори в Україні відбудуться після закінчення війни.

Громадська організація «Опора» раніше пояснювала, що вибори в Україні мають відбутися після завершення воєнного стану й досягнення сталого миру. 

Організація наголошувала, що зараз вибори неможливі через безпекові ризики, відсутність належних умов для участі військових, переселенців та українців за кордоном, загрозу обстрілів, кібератак, російського втручання й нерівного доступу кандидатів до політичного процесу.

А що про це каже Верховний Суд? 

У 2024 році обвинувачений у державній зраді народний депутат Олександр Дубінський позивався проти Верховної Ради. Він наполягав, що парламент протиправно не призначив чергові вибори президента на 31 березня 2024 року, хоча п’ятирічний строк повноважень Володимира Зеленського спливав у травні 2024-го.

Справа дійшла до Верховного Суду. Його велика Палата в лютому 2026-го наголосила: під час воєнного стану виборчі права можуть бути тимчасово обмежені, а чинний закон прямо забороняє проводити вибори президента в таких умовах.

У результаті суд дійшов висновку, що Верховна Рада не порушила закону, коли не призначила президентські вибори, бо пріоритетом під час війни є оборона держави, її суверенітет, територіальна цілісність, життя й безпека людей.