Вибори за будь-яку ціну. Чи підуть українці голосувати у 2025-му
Про те, що США хочуть проведення в Україні виборів, активно заговорили на початку лютого після заяви Кіта Келлога — спецпредставника президента США Дональда Трампа з питань України і росії. В інтерв’ю Reuters він сказав, що українські президентські й парламентські вибори, призупинені під час війни, «треба завершити». Умовою для цього він вважає припинення вогню «найближчими місяцями».
За кілька днів до цього лідер рф володимир путін висловився, що Володимир Зеленський буцімто не має права підписувати документи за підсумками можливих переговорів із москвою. російський диктатор вважає чинного українського президента «нелегітимним», бо його «законні повноваження вже минули».
Натомість в Україні питань до легітимності чинного глави держави не виникає навіть серед опозиції. Чергові вибори не відбулися під час правового режиму воєнного стану, і, відповідно до положень Конституції, президент має продовжувати виконувати свої повноваження до вступу на пост свого наступника.
Тож, Сполучені Штати або підіграють росії в цьому питанні, або ж мають власний інтерес у проведенні негайних виборів — досягнути згоди в питаннях угоди про надра та мирних переговорах, а українське керівництво затягує цей процес, вважає Олексій Кошель, гендиректор КВУ.
Очевидно, для Дональда Трампа така позиція затягування неприйнятна, і була обрана стратегія тиску на українське керівництво. Тому ми побачили тези і про вибори, і образливі про «диктатора» й «коміка»… І також це відповідь на окремі помилки українського керівництва — варто було бути більш стриманими в питаннях критики Трампа і [колишнього президента США Джо] Байдена.Олексій Кошель, політолог, генеральний директор громадської організації «Комітет виборців України»
Проблема не в Конституції
Конституція України прямо забороняє під час воєнного стану лише проведення виборів до Верховної Ради. А ось президентські й місцеві вибори забороняє закон «Про правовий режим воєнного стану». А оскільки під час війни закони, на відміну від Конституції, змінювати можна, теоретична можливість влаштувати вибори є.
До цього апелював і голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у липні 2023-го, наголошуючи, що Конституція не забороняє проведення виборів під час війни. Тоді він казав, що питання проведення виборів під час воєнного стану може викликати дискусії, і необхідно спочатку ухвалити «важливе рішення» щодо цього.
У теорії можна усунути певні норми закону «Про правовий режим воєнного стану», принаймні для президентських і місцевих виборів, і далі проводити виборчий процес. Просто він не буде з погляду прав і свобод насправді демократичним… І на практиці це означає, що демобілізації не буде.Ольга Айвазовська, громадська діячка, голова правління Громадянської мережі «ОПОРА»
Жодного рішення 2023-го не ухвалили, адже з практичного погляду уявити виборчий процес під час війни неможливо. Бо є ризики обстрілу дільниць, військові не можуть балотуватися, не всі громадяни мають змогу проголосувати.
І зараз риторика спікера парламенту змінилась. У нещодавньому дописі він твердо заявив, що вибори будуть можливі лише після закінчення дії воєнного стану. І додав: «Вигадувати „демократію“ під обстрілами — це не демократія, а спектакль, у якому головний вигодонабувач сидить у кремлі».
Свою думку щодо того, що з практичного погляду вибори зараз неможливі, висловив і Володимир Зеленський. На останній пресконференції в межах форуму «Україна. Рік 2025» він зауважив, що на вибори до прифронтових дільниць не зможуть приїхати незалежні спостерігачі, і що вибори, на яких не голосуватиме «половина населення», просто не визнають.
А 25 лютого з другої спроби депутати підтримали постанову № 13039 про підтримку демократії в Україні в умовах агресії рф. Там ішлось і про неможливість провести вибори в умовах воєнного стану.
Вибрати всіх за раз?
Виборчий кодекс зобовʼязує призначити вибори не пізніше місяця з дня припинення воєнного або надзвичайного стану, якщо не буде окремого законодавчого регулювання.
«Місячний строк — це ні про що насправді», — вважає Андрій Магера, юрист та ексзаступник голови ЦВК. На його думку, щоб вкластися в такий таймінг, треба вже зараз розпочинати підготовку до виборів, і це попри те, що законодавча база ще навіть не напрацьована.
Трішки більше часу допускає президент Володимир Зеленський. В інтервʼю американському подкастерові Лексу Фрідману він казав, що після закінчення воєнного стану парламент одразу може проголосувати за вибори, і відтак їх «можна зробити через 90 днів».
Натомість ще у 2023 році всі фракції парламенту підписали документ, яким домовилися провести вибори через шість місяців після завершення воєнного стану.
«Повоєнна кампанія буде мати свої реалії. Ми повинні говорити щонайменше про пів року, щоб більш-менш привести до ладу державний реєстр виборців», — сказав hromadske гендиректор КВУ Олексій Кошель.
Андрій Магера каже, що шість місяців — це «певною мірою ідеал» для якісного виборчого процесу. Та водночас наголошує, що після закінчення воєнного стану запит суспільства на негайні вибори може бути настільки колосальним, що добре, аби Верховна Рада «дала» хоча б три місяці на підготовку.
«Розмови йдуть і щодо того, що начебто в парламенту за Конституцією повноваження продовжується, а в президента — ні. Я не згоден із цією тезою. Проте, щоб не було таких розмов, я думаю, щойно закінчиться воєнний стан і не буде широкомасштабних бойових дій, треба починати виборчий процес. І, на мою думку, першими мали б бути президентські вибори, після того — парламентські», — сказав hromadske Андрій Магера, юрист та ексзаступник голови ЦВК.
Чергові місцеві вибори мали б відбутись у жовтні 2025 року, оскільки в грудні у більшості голів громад і депутатів закінчиться мандат. Однак, якщо воєнний стан продовжать, прострочаться і вони.
Ольга Айвазовська зауважує, що низка політичних груп зацікавлена в тому, аби всі вибори відбувались одночасно, включно з місцевими. Це аргументують економією фінансів.
Це може для когось і працювати, але з погляду державних механізмів і розподілу повноважень між гілками влади, кожна виборча кампанія мала б відбутись окремо.Ольга Айвазовська, громадська діячка, голова правління Громадянської мережі «ОПОРА»
Андрій Магера погоджується, що різні вибори не можна суміщати в часі. Через особливості виборчих процедур навіть у мирний час в історії України жодного разу вони не були проведені одного дня.
Готуватися треба зі вчора
Повоєнні вибори мають свої особливості, і щоб їх провести, парламент має ухвалити норми про те, де, коли і в який спосіб відбуватимуться ці вибори.
Це мало б готуватися за рік-два до справжніх повоєнних виборів, які мали б стати крапкою щодо перезавантаження держави після закінчення війни… У мене є глибоке переконання, що проблеми сьогодні, відтерміновані в часі, збільшуються в об'ємі…
У нас, на жаль, немає в парламенті груп, які ці рішення можуть ухвалити, попри непопулярність теми й потребу працювати над цим в довгу. Така реальність. І тому наші вибори цілком можуть бути під загрозою, тому що її (законодавчу базу — ред.) готувати потрібно дуже завчасно.Ольга Айвазовська, громадська діячка, голова правління Громадянської мережі «ОПОРА»
Головним має бути закон про особливості проведення повоєнних виборів. За словами голови ЦВК Олега Діденка в інтервʼю «Радіо Свобода», саме цей закон має визначити, як держава подбає про безпеку, організує голосування вимушеним переселенцям, де буде проводитися голосування, враховуючи руйнацію інфраструктури, як забезпечать права військовослужбовців тощо.
Цей самий закон, як уточнює Ольга Айвазовська, має врегульовувати організацію виборів за кордоном. Вона припускає, що одноразово можуть створити дільниці поза межами дипломатичних установ, а також забезпечити раннє голосування, щоб дільниці працювали довше, ніж в Україні.
Експерти також зауважують, що цим законом важливо відновити повноцінну роботу українських медіа, щоб громадяни мали доступ до повноти інформації, а не лише до телемаратону «Єдині новини».
Другий важливий законопроєкт — про критерії можливості проведення виборів на окремих територіях. Ідеться про те, що держава має визначити безпечні й небезпечні регіони для проведення голосування.
Навколо цього закону вже давно тривають дискусії. «ОПОРА» ще 2020 року пропонувала проводити оцінку безпечності громад на основі великої кількості верифікованих даних. Їхній законопроєкт тоді отримав низку зауважень і рекомендацій від Венеційської комісії, і його доопрацьовували спільно із ЦВК. До розгляду в парламенті не дійшло.
Нині дискутують, якими мають бути ці критерії, та хто саме буде визначати, чи відповідає їм та чи та громада. За словами Ольги Айвазовської, у першій пропозиції закону, який читала Венеційська комісія, органом, який мав це визначати, була РНБО, але «низка політичних гравців виступали проти».
«Логіка наша була така, що це має бути колегіальний орган, який діє відносно транспарентно. Тобто рішення, які він ухвалює, базуються на голосуванні, а не листах СБУ до ЦВК, як це було у 2020 році. Тобто, лист підписав якийсь бюрократ, і на його основі людей позбавляють конституційних виборчих прав», — зазначила голова правління Громадянської мережі «ОПОРА».
Зараз парламентарі розглядають два варіанти: покласти цей обовʼязок на плечі Кабміну або ж Верховної Ради. На думку Айвазовської, тут потрібен баланс: «На певному етапі це міг би бути уряд, а кінцеве рішення міг би ухвалювати парламент».
Обидва згадані законопроєкти треба було б напрацювати ще до закінчення воєнного стану, аби було чітке розуміння виборчих процедур після його скасування. На цьому наголошують як у ЦВК, так і громадські діячі.
Всі експерти, з якими спілкувалося hromadske, сходяться на думці: під перші післявоєнні вибори Виборчий кодекс не треба чіпати.
У жовтні — на вибори?
Про те, що перші повоєнні вибори можуть відбутися у 2025 році, говорять на різних рівнях. А експрезидент Петро Порошенко навіть називає конкретну дату — 26 жовтня.
Воєнний стан після запровадження 24 лютого 2022 року продовжували 11 разів. Востаннє — до 9 травня 2025 року. Якщо, умовно, його більше не продовжать, і до цієї дати додати шість місяців на підготовку, то можливі вибори припадуть на листопад.
Голова ЦВК Олег Діденко вважає, що наразі розмови про вибори насамперед вигідні росії, яка хоче дестабілізувати ситуацію в Україні.
«Якщо в нас настане мир, ми опинимося в новій реальності, тоді ми зможемо дискутувати про те, коли можуть відбутися вибори. Як на мене, зараз ці розмови передчасні», — заявив він.
Ексзаступник голови ЦВК Андрій Магера оцінює імовірність проведення виборів цьогоріч десь на 30–40%, схиляючись до того, що їх не буде. Свою скептичність пояснює тим, що для проведення виборів мають бути умови й передумови.
Умови — це припинення дії воєнного стану, а передумови — безпековий фактор. Тобто припинятися дія воєнного стану може тільки в тому разі, якщо буде сприятливий безпековий фактор. Тільки тоді, коли дійсно для цього будуть умови й передумови, можемо говорити про вибори.Андрій Магера, юрист, колишній заступник голови Центральної виборчої комісії
Натомість Олексій Кошель такий варіант допускає. На його думку, виходячи з логіки переговорного процесу, є висока ймовірність того, що Україна зможе повернутися до відносно мирного життя і до виборів у 2025 році.
«Це насправді для нас особливо важливо насамперед на місцевих виборах, тому що в нас вісім обласних центрів, і фактично кожен третій обласний центр без законно обраного міського голови. У нас велика проблема із самоврядуванням на окремих прифронтових територіях і з багато чим іншим», — зазначив він.
Водночас додає: це не мають бути вибори за будь-яку ціну під можливими обстрілами — безпековий фактор повинен відігравати головну роль.
Ольга Айвазовська теж вважає, що вибори можливі у 2025 році, але вони будуть «не тими, які потрібні суспільству». Швидкі вибори як реалізація вимоги партнерів чи ворогів, на думку очільниці Громадської мережі «ОПОРА», можуть бути непідготовленими та проходити під загрозою обстрілів.
- Поділитися: