Скрегочете уві сні? Розбираємося, що таке бруксизм і чи справді причиною є глисти
Часто про бруксизм дізнаються випадково. Так було зі мною. Стиралася емаль, втомлювалися м’язи щелеп після сну, іноді боліла голова, але все це не викликало підозр. Аж доки я не заночував у друзів. Вони сказали, що скрегочу зубами уві сні. Спитав у рідних, чи помічали вони таке за мною в дитинстві. Кажуть — було.
У народі нічний скрегіт зубами часто пов’язують із глистами, особливо у дітей.
«Коли була дитиною, мій тато почув, що я скрегочу зубами. Він свято вірив, що це через глистів. Мене добровільно-примусово поїли таблетками, забороняли солодке, виділили окремий посуд. Нічого не допомогло. Якось усі змирились і забули. Але скрегіт залишився», — розповідає моя подруга Анастасія.
Проте наукового підтвердження, що нічний скрегіт через глисти, — немає. То що таке бруксизм, чому він виникає і що робити?
Розбираємося разом із лікарями та тими, хто сам із цим стикається.
«Буду колоти ботокс»
Із цікавості я запитав у сториз в Instagram, хто бруксує та які це має наслідки.
Військовий Сергій відповів, що дізнався про свій бруксизм ще до служби — друзі почули характерний скрегіт, поки він спав. Спершу не повірив, тож друзі записали його на відео.
«Під час служби ситуація повторювалася. Мені казали, що іноді скрегочу зубами. Якщо чесно, я поганий пацієнт — до лікаря не ходив, капою не користувався. Іноді боліли зуби, але не ламалися», — розповів він.
А от моя одногрупниця Діана дізналася від мами, що скрегоче зубами. Згодом почала помічати напруження у м’язах щелепи й біль у цій зоні. У її випадку основна причина — неправильний прикус.
«А ще, коли нервую, помічаю, що сильно стискаю зуби. Не тільки вночі. Через перенапруження м’язів обличчя ця зона стала ширшою. Тільки зараз почала лікуватися: гнатолог зробив капу, стало трохи краще, але м’язи все одно напружені. Тому буду колоти ботокс», — каже вона.
Чому виникає бруксизм?
Найчастішими причинами є хронічний стрес і тривожні стани, пояснює лікарка-неврологиня й психотерапевтка Людмила Підкуймуха. Під час сну тіло продовжує реагувати на тривогу фізіологічно — м’язовою напругою. Людина сильно стискає жувальні м’язи, і це викликає бруксизм.
Це може бути як звичайна тривожність, наприклад, перед важливою подією. Зокрема, це трапляється в людей, які довго живуть у стані виснаження: через перевтому, нестачу відпочинку або сну. Або ж ідеться про симптом клінічного тривожного розладу.
Очевидно, на бруксизм впливає і війна. За словами Людмили, рівень загальної тривожності в суспільстві виріс, і кількість психосоматичних проявів — теж. «За своїми пацієнтами я можу точно сказати: випадків стало більше», — каже вона.
Стоматолог Ярослав Мазур каже, що під час роботи з військовими не раз помічав стерті зуби — зокрема в тих, хто пройшов через полон або поранення. У багатьох із них — теж бруксизм.
Ще одна поширена причина — порушення сну. Людина може скреготати зубами, якщо прокидається вночі, бачить тривожні сни чи є сновидою.
Бруксизм може бути й побічною дією деяких ліків — зокрема, антидепресантів. Хоча їх призначають для зменшення тривожності, іноді вони викликають тремор або напругу в жувальних м’язах.
Або ж бруксизм може бути частиною складніших неврологічних станів. Наприклад, при дистоніях, хворобі Паркінсона або як наслідок черепно-мозкових травм.
Ще одна часта причина — ортодонтична. Бруксизм може виникати через зміщення скронево-нижньощелепного суглоба. Але буває і навпаки — спочатку з’являється бруксизм (наприклад, через тривогу), і вже постійне стискання зубів викликає навантаження на суглоб, що призводить до запальних процесів.
Як діагностують бруксизм?
«Якщо до нас звертається пацієнт із такою проблемою, обов’язково з’ясовуємо, чи приймає він додаткові медикаменти — потрібно виключити побічну дію ліків. Також дивимось на загальний психоемоційний стан: рівень тривожності, фон настрою, якість життя, чи є фактор хронічного стресу», — зазначає Людмила Підкуймуха.
Також важливо з’ясувати, як людина спить: чи засинає нормально, чи є нічні пробудження. Окремо лікарі звертають увагу на тригери — наприклад, чи не перевтомлюється людина на роботі, чи достатньо в неї фізичної активності.
«Часто в молодих людей тривога не завжди проявляється емоційно. Вони рідко приходять зі словами: “Мені тривожно”, але натомість — зі скаргами на фізіологічні прояви. І от бруксизм — один із них», — зауважила лікарка.
І додала: бруксизм — це не лише про зуби. На стрес і тривогу наш організм реагує м’язовою напругою. Це можуть бути м’язи шиї, попереку, особливо в тих, хто має сидячу роботу й не займається спортом. Так само й жувальні м’язи — вони теж перенапружуються.
Протягом дня стискання щелепи ще можна контролювати. Людина розмовляє, їсть — і це «розгальмовує» напругу. Але багато хто зізнається: «Не помічаю, що стискаю щелепу, але постійно відчуваю напруження». Дехто жує щось і відчуває полегшення, позаяк м’язи працюють, а не застигають у напрузі.
Та в більшості випадків бруксизм проявляється саме вночі, каже лікарка. Уві сні ми не контролюємо тіло — і напруження проявляється у скреготінні.
То як це можна виправити?
Передусім потрібно з’ясувати, що саме стало причиною.
Якщо проблема ортодонтична — пацієнта направляють до ортодонта. Якщо ж причина у тривожності, то працюють із цим. А якщо тривоги наче й немає, але напруга в м’язах є — можуть призначити короткий курс міорелаксантів, аби розслабити жувальні м’язи.
«Коли в людини просто тривожність, а не тривожний розлад, ми можемо рекомендувати когнітивно-поведінкову терапію, медитацію, майндфулнес-практики, різні техніки саморегуляції. Це справді ефективно», — зазначає лікарка Людмила Підкуймуха.
Ще один варіант — ін’єкції ботулотоксину в жувальні м’язи. Вони знімають локальне напруження, м’язи перестають стискатися, скрегіт зменшується.
«Головне, це діє лише локально — не потрібно приймати купу препаратів, а ефект хороший. Хоча багато людей бояться ін’єкцій, насправді це дуже дієвий метод», — каже Людмила.
Утім, якщо йдеться про глибоку тривожність, ін’єкції усунуть лише локальну проблему. Загальний стан не зміниться. Тому завжди треба працювати комплексно: досліджувати всі чинники, не обмежуватись тільки симптомами.
Й ортодонтичні втручання допоможуть, якщо необхідна корекція прикусу. Це зменшить стирання емалі, а також знизить навантаження на скронево-нижньощелепні суглоби.
Стоматолог Ярослав Мазур зазначив, що коли йдеться про мінімальне втручання, то капа для зубів допомагає нормалізувати положення нижньої щелепи.
«Пацієнт стискає зуби вночі, але при цьому вранці не відчуває болю, м’язи розслаблені, і протягом дня також усе в нормі. Зуби не кришаться, бо капа забезпечує правильний прикус. Тобто капа — це той базовий засіб, з якого зазвичай починають шлях корекції прикусу й лікування інших супутніх проблем», — підсумував лікар.
Що ж, зі своєю психологинею я вже обговорив власний скрегіт. Вона порадила мені практики розслаблення перед сном. А ще я запланував візит до стоматологічного кабінету, щоб зʼясувати, чи мій скрегіт, бува, не через неправильний прикус.
- Поділитися: